Курс російського рубля до долара в четвер дещо відновився після падіння цього тижня, але залишається на найнижчому рівні з березня 2022 року, другого місяця російського повномасштабного вторгнення до України.
Курс зміцнився до 110.2 рублів за долар, згідно з даними Reuters, після заяви російського центрального банку, що він не буде викуповувати іноземну валюту з ринку, щоб зменшити волатильність курсу.
Ситуація з курсом рубля - на передніх шпальтах російських державних газет, каже оглядач ВВС Стівен Розенбрег. Те, що в зарегульованому російському медіапросторі державні ЗМІ активно обговорюють цю тему, означає, що курс є справжньою проблемою, пише оглядач.
Послаблення курсу рубля спричинить ріст цін в Росії, і можливості цьому протидіяти в уряді Росії обмежені вважає аналітик американського Центру європейської політики СЕРА Александр Коліандр. Центробанк може лише припинити купувати долар, він не має багато доларів на продаж, і не може збільшити ставку, яка і так вже є високою, каже аналітик.
Якщо раніше падіння курсу рубля приваблювало інвестиції до Росії, тепер цього не відбувається через те, що міжнародні інвестори перестали вкладати в російську економіку. Падіння курсу рубля на 10% додаватиме 0.5% до інфляції, а раніше це було 0.2%, пише Коліандр.
"Війна Росії проти України руйнує основи російської економіки", - заявили в Британській розвідці.
Британське Міністерство оборони вказало на такі негативи для інвестицій як висока інфляція в Росії (8,5%), а також високі ставки. Російський центральний банк встановив ставку на рівні 21% - найвище за час повномасштабного вторгнення, нагадує британське відомство.
Cанкції проти "Газпромбанку", який був основним шляхом, як Росія отримувала платежі за енергоресурси в доларах, мали негативний вплив на зовнішню торгівлю Росії, зокрема зазначає FT.
"Санкції проти "Газпромбанку і 50 інших банків без виключень, мали негайний вплив", - твітує дослідниця центру РІІЕ та Київської школи економіки Еліна Рибакова.
Вона також вказує на накопичення макроекономічних дисбалансів в Росії, зокрема зменшення притоку так званих "недружніх валют" до Росії.
Британський економіст Тімоті Еш в колонці для Kyiv Post зазначив, що Китай не кинувся допомагати Росії впоратися із цією валютною кризою. Еш припускає, що Китай, зокрема, дратує те, що Росія збільшує свій вплив на Північну Корею, затягуючи її у війну з Україною.
