Американський вчений закликав американських та інших західних лідерів розглядати пропозиції про федералізацію України як ефективну стратегію зниження напруженості в протистоянні з Росією.
На його думку, це дозволить уряду в Києві виграти час і краще підготуватися до російських викликів у довгостроковій перспективі.
У своїй статті в журналі National Interest, науковий співробітник Інституту національних стратегічних досліджень Університету національної оборони Майкл Кофман заявив, що США і Захід в цілому «вже кілька разів у ході цієї кризи прораховувалися в оцінці російської реакції на події в Україні, і тому Заходу необхідно почати думати».
На його думку, відступ від своїх позицій щодо України неприйнятний для Москви.
«Якщо Росія погодиться з втратою України, це буде настільки принизливою поразкою, що їй доведеться забути про статус не тільки світової, але навіть великої регіональної держави, – вказує Кофман. – Держави на російській периферії, які перебувають під її впливом, швидко сприймуть це як свідчення того, що Москва змирилася зі своїм передсмертним занепадом».
Але Москва також не погодиться з жодною угодою, що буде основана на обіцянках Заходу, вважає учений. Вона готова до наслідків. Росія навряд чи поверне собі Україну, каже Кофман, але вона може розділити, дестабілізувати і розколоти цю країну.
«Мета Путіна – не перемогти, а скоріше не програти в Україні, – стверджує Кофман . – США і ЄС повинні зрозуміти, яке положення розглядається Росією як непрограшне. Федеральний устрій, який дасть проросійськи налаштованим регіонам більшу автономію, може стати ширмою для зміцнення російського впливу і, в кінцевому підсумку, розпаду країни, але воно також дозволить Києву виграти додатковий час».
Проте з його точки зору, переконати новий уряд України прийняти такі умови може виявитися важким – якщо взагалі здійсненним – завданням.
«Поки що Москва не хоче йти на переговори, оскільки зайнята відбиранням того, що їй потрібно, – пише Кофман. – У середньостроковій перспективі Заходу необхідно добре продумати перед тим, як проводити перед Москвою різні «червоні лінії», щоб потім не потрапити в халепу і не йти назад. Місяць тому мало хто думав , що в Москви вистачить сміливості піти на пряму анексію Криму, або що це їй вдасться так легко. Тепер це вже стало історією. Падіння Східної України може відбутися настільки ж швидко і без всяких фанфар».
На його думку, це дозволить уряду в Києві виграти час і краще підготуватися до російських викликів у довгостроковій перспективі.
У своїй статті в журналі National Interest, науковий співробітник Інституту національних стратегічних досліджень Університету національної оборони Майкл Кофман заявив, що США і Захід в цілому «вже кілька разів у ході цієї кризи прораховувалися в оцінці російської реакції на події в Україні, і тому Заходу необхідно почати думати».
На його думку, відступ від своїх позицій щодо України неприйнятний для Москви.
«Якщо Росія погодиться з втратою України, це буде настільки принизливою поразкою, що їй доведеться забути про статус не тільки світової, але навіть великої регіональної держави, – вказує Кофман. – Держави на російській периферії, які перебувають під її впливом, швидко сприймуть це як свідчення того, що Москва змирилася зі своїм передсмертним занепадом».
Але Москва також не погодиться з жодною угодою, що буде основана на обіцянках Заходу, вважає учений. Вона готова до наслідків. Росія навряд чи поверне собі Україну, каже Кофман, але вона може розділити, дестабілізувати і розколоти цю країну.
«Мета Путіна – не перемогти, а скоріше не програти в Україні, – стверджує Кофман . – США і ЄС повинні зрозуміти, яке положення розглядається Росією як непрограшне. Федеральний устрій, який дасть проросійськи налаштованим регіонам більшу автономію, може стати ширмою для зміцнення російського впливу і, в кінцевому підсумку, розпаду країни, але воно також дозволить Києву виграти додатковий час».
Проте з його точки зору, переконати новий уряд України прийняти такі умови може виявитися важким – якщо взагалі здійсненним – завданням.
«Поки що Москва не хоче йти на переговори, оскільки зайнята відбиранням того, що їй потрібно, – пише Кофман. – У середньостроковій перспективі Заходу необхідно добре продумати перед тим, як проводити перед Москвою різні «червоні лінії», щоб потім не потрапити в халепу і не йти назад. Місяць тому мало хто думав , що в Москви вистачить сміливості піти на пряму анексію Криму, або що це їй вдасться так легко. Тепер це вже стало історією. Падіння Східної України може відбутися настільки ж швидко і без всяких фанфар».
