Російська опозиція визначається з напрямком руху

Перемога Володимира Путіна на президентських виборах в Росії позбавила багатьох росіян бажання протестувати. Після масових демонстрацій цієї зими, протест опозиції в суботу в Москві зібрав зовсім невеликий натовп. Тим не менш, російська опозиція не зупиняється, а змінюється та визначається зі своїми завданнями. Ксенія Собчак, популярна телеведуча та активістка опозиційного руху, закликала учасників опозиційного протесту в Москві визначити чіткі вимоги:

«Ми знаємо, проти чого ми виступаємо. Ми повинні їм показати, за що ми виступаємо. За судову реформу, незалежну пресу, широку політичну реформу. Якщо ми не визначимося, за що ми виступаємо, битва не матиме сенсу».

Під час виборів 4-го березня мільярдер Михайло Прохоров набрав в центральних районах Москви більше голосів, ніж Володимир Путін. Тепер Прохоров формує нову політичну партію. Активіст Андрій Хорошилов вважає, що фундамент партії заклав рух громадських спостерігачів на виборах:

«Спостерігачі – це був перший крок. Наступний крок – народна партія. Стає тепліше і, я думаю, люди вийдуть на вулиці, аби висловити свою думку».

Ася Швидкова, двадцятирічна студентка, каже, що в її однокурсників з’явився новий інтерес до політики:

«Ми багато розмовляємо та думаємо над тим, що ми можемо змінити».

У тої же час анти-путінська коаліція втрачає радикалів. У суботньому мітингу не брали участі анархісти та комуністи. Сергій Удальцов, лідер Лівого Фронту, закликав до проведення «Маршу мільйону» в травні, аби опротестувати інавгурацію Володимира Путіна. Але у суботу він розгорнув альтернативний протест і згодом був заарештований. Вже за кілька годин ліберали відмежувалися від Удальцова. Розраховуючи на підтримку середнього класу, ліберальна опозиція каже, що виступає не за революцію, а реформування Росії.