Новим генеральним секретарем НАТО може стати прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте. Його кандидатуру на цю посаду підтримали США, Велика Британія та Франція. Про це повідомляє Reuters.
Про те, що президент США Джо Байден підтримав кандидатуру Рютте, виданню Reuters повідомив один із представників адміністрації.
“Президент Байден рішуче підтримує кандидатуру прем’єр-міністра Рютте на посаду наступного генерального секретаря НАТО. … Рютте глибоко розуміє важливість Альянсу, є природженим лідером і комунікатором, і його керівництво прислужиться Альянсу в цей критичний час”, - сказав американський високопосадовець.
Нинішній очільник НАТО Єнс Столтенберг залишає посаду у жовтні цього року.
Серед головних завдань нового очільника альянсу буде зберегти об'єднану підтримку України з боку членів Північноатлантичного альянсу, не допустити ескалації війни на територію альянсу та, можливо, доведеться мати справу з переобранням на другий термін Дональда Трампа, кажуть оглядачі. Колишній президент США під час своєї передвиборчої кампанії ставив під сумнів свою готовність захищати союзників НАТО у випадку нападу на них.
Марку Рютте 57 років. Як пише Reuters, він має добрі стосунки з британськими та американськими лідерами, зокрема і з Трампом.
Сам Рютте 17 лютого закликав європейських лідерів “припинити стогнати, скиглити та причіплятися” щодо Трампа. “Ми маємо працювати з ким би там не було на танцполі”, — сказав він. Він закликав союзників зосередитися на тому, що вони можуть зробити для України.
Рютте та Україна
З президентом України Марк Рютте також у добрих стосунках. Уряд Нідерландів на чолі з Рютте надав Україні, серед іншого, танки, самохідну артилерію, протиракетну зброю, а також взяв на себе провідну роль у так званій "Коаліції F-16" для озброєння української армії бойовими літаками західного виробництва.
Минулого тижня під час Мюнхенської конференції з безпеки Володимир Зеленський побажав успіху Рютте на його шляху до посади генсека НАТО і закликав його підтримати запрошення України до альянсу.
“Марк матиме складне запитання від України, якщо він стане ним (генсеком НАТО - ред.). Сподіваюся, що він стане. Це запрошення України. Якщо без жартів, то наші відносини з Марком дуже міцні – з ним і вашим (нідерландським– ред.) суспільством. Протягом усього часу повномасштабної війни Марк, його команда і народ Нідерландів постійно були з нами”, – сказав він.
Втім глава нідерландського уряду заявляв, що наразі немає необхідних умов для вступу України в НАТО.
"Поки Україна бере участь у бойових діях, вона не може бути прийнята в НАТО", - заявив Марк Рютте під час виступу на Мюнхенській конференції з безпеки.
Коментуючи перспективи України на шляху до членства в альянсі на майбутньому саміті НАТО в липні у Вашингтоні, Рютте сказав: "У цьому випадку важливо не обіцяти Україні занадто багато".
Підтримка європейських союзників
МЗС Британії напередодні заявило, що Рютте є шанованою особою в НАТО, має серйозні заслуги у сфері оборони та безпеки, та людиною, що залишатиметься сильною і готовою до будь-якої потреби захищатися.
У Франції високопоставлений посадовець повідомив виданню Reuters, що президент Макрон був першим прихильником призначення Рютте і пропонував його на цю посаду ще минулого року.
Джерела німецького уряду повідомили Reuters, що вони також підтримують нідерландського прем’єра на посаду очільника НАТО.
Не озвучила свою позицію щодо кандидатури Рютте наразі Польща.
Журналісти Reuters дізнались від дипломатів, що Рютте має підтримку близько 20-ти членів НАТО, втім остаточної угоди щодо його призначення ще не досягнуто, і ще може з’явитися інший кандидат на цю посаду.
Минулого тижня німецькі ЗМІ повідомили, що США пропонували на посаду генерального секретаря НАТО президентку Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн, втім канцлер Німеччини Олаф Шольц під час розмови з Байденом на цю тему виступив проти її кандидатури.
"Шольц був категорично проти того, щоб фон дер Ляєн стала головою НАТО", - повідомило видання Welt am Sonntag з посиланням на джерела, знайомі з дискусіями.
Як повідомляв Голос Америки, серед інших кандидатур на цю посаду - прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас, глава МЗС Латвії Кріш'яніс Карінс, прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен. Остання заперечила свою зацікавленість.
