Після 16 років мораторію на продаж аграрних земель, минулого тижня команда президентс України Володимира Зеленського озвучила основні позиції з запуску ринку.
Амбітний план передбачає відкриття продажу сільськогосподарської землі вже через рік – починаючи з 1 жовтня 2020 року, що залишає небагато часу для підготовки відповідних нормативних актів, наповнення земельного кадастру, спрощення процедур реєстрації та громадського обговорення і роз'яснення реформи.
Про те, як вплине ринок землі на фермерів і чи варто остерігатись, що спекулянти скуплять українські чорноземи, ми поспілкувались з експертами в США та Україні.
Відсутність ринку землі годувала корупцію в Україні, вважає президент асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Алекс Ліссітса.
"Земельна реформа давно назріла, адже більше ніж 10 мільярдів гривень щороку українська держава втрачала за відсутності ринку землі на якихось так званих трансакційних витратах, а просто кажучи на відкатах і на якихось інших поборах, які існували в українському бізнесі", - говорить він.
Обмеження права на розпорядження землею ставить Україну в один ряд з Північною Кореєю, Конго, Кубою та Венесуелою, а Україна має рухатись в сторону Європейського Союзу де існує ринок землі, зауважує експерт.
Земельну реформу потрібно було робити вже давно, вважає Еліна Рибакова, заступниця головного економіста Міжнародного інституту фінансів, США – впливової асоціації фінансового сектору США.
"Я однозначно вважаю це позитивним кроком, - говорить Рибакова. - Раніше парламентарі голосували у відповідності до певних непрозорих інтересів, а не у відповідності до партійних пріоритетів. Земельна реформа є одним з питань, де діють впливові інтереси. Цю реформу можна було легко провести роки тому, однак, певні сили її блокували в парламенті і щороку парламент блокував продаж аграрних земель".
Команда Зеленського має політичні важелі, щоб провести реформу, а новий міністр економіки та сільського господарства України Тимофій Милованов - гарний професіонал, вважає Рибакова.
"Гадаю, той факт, що склад парламенту значно змінився – корисний. Адже деяких впливових інтересів, які раніше були в парламенті, тепер немає і партія президента Зеленського має більшість і це не залишає відмовок, щоб не втілювати прогресивні реформи, включаючи земельну. Гадаю, ситуація зараз сприятлива для України і міністр економіки може дуже розумно підійти до цього питання", - говорить економістка.
Чи обґрунтовані страхи, що після реформи землю скуплять спекулянти?
Побоювання, що іноземні гравці, далекі від українського сільського господарства, зможуть швидко вийти на український ринок і скупити аграрну землю перебільшені, вважає Ліссітса.
"Дуже багато ризиків, які проговорюються на сьогоднішній день в засобах масової інформації, в аграрному середовищі про те, що зараз зайдуть американці, китайці, європейці та інші і викуплять святу українську землю вони є досить таки перебільшеними", - говорить експерт.
Теперішній варіант реформи надає першочергове право на купівлю землі саме тим, хто її обробляє, і тому спекулятивні інвестори зможуть вийти на ринок не скоро.
"Якщо зайдуть хеджфонди, вони зайдуть на вторинний ринок, який сформується тоді, коли українські компанії і українські емітенти сформують первинний ринок, - говорить Ліссітса, - тобто викуплять цю землю а це розтягнеться років на 10".
Більшість виробників вже мають договори з довгострокової оренди землі і тому в перші роки після зняття мораторію, великого обсягу продажу землі не очікується. А от для того, щоб розвивати реформу в середньостроковій перспективі, варто долучити радників ЄС та Світового банку, стверджує Рибакова.
"Є міжнародний досвід. Якщо міністр прогресивно підійде до технічної допомоги, то реформа однозначно просунеться і це надзвичайно важливо, бо це одне з багатств країни, яка має бути житницею Європи"
Хто виграє від земельної реформи запропонованої командою Зеленського?
Сценарій реформи, який пропонує уряд, загалом задовольняє всіх, переконаний Ліссітса. "Українські громадяни і українські товаровиробники, які орендують землю, мають першочергове право викупу, тобто якщо орендар зараз обробляє цю землю, він має першочергове право викупу землі", навіть якщо за ним стоять іноземні бенефіціари.
Українські аграрії дуже різні - в сільському господарстві країни працюють і домогосподарства і дрібні та середні фермери та великі аграрні компанії.
Задача реформи – зберегти потенціал та існуючу структуру ринку, говорить Ліссітса.
Великі агрохолдинги швидко розвивають виробництво та експорт і рухають українську економіку вперед. За останні 5-7 років, "Україна демонструє просто шалені темпи як виробництва зернових, олійних культур так і його експорту цього року ми очікуємо знову рекорд 72 млн тонн зернових та зернобобових експортом біля 50 мільйонів", - наголошує експерт, відзначаючи що ще в 2003 році Україна імпортувала пшеницю.
Щоб відповісти на питання де малому фермеру взяти гроші, щоб купити землю, в реформі передбачена програма компенсації відсотків за кредитами не купівлю землі для дрібних виробників, що мають до 500 гектарів. Також передбачено спеціальну програму купівлі землі в розстрочку.
В озвученому проекті реформ держава зараз готує ті запобіжники, аби не зайшли якісь шалені хеджфонди або якісь інші іноземні спекулянти на українську землю а саме виробники мали першочергове право купити цю землюАлекс Ліссітса
Ліссітса вважає: "це створить умови для купівлі землі фермерами, які займаються нішевими культурами та садівництвом".
Першочергове право купувати землю для тих, хто її обробляє а також підтримка дрібних фермерів, стане запобіжником проти спекулянтів.
"В озвученому проекті реформ держава зараз готує ті запобіжники, аби не зайшли якісь шалені хеджфонди або якісь інші іноземні спекулянти на українську землю а саме виробники мали першочергове право купити цю землю", - говорить експерт.
Реформі загрожує політизація, вважає керівник УКАБ
Ліссітса застерігає від надмірної політизації процесу: "Я бачу єдиний ризик - це нагнітання політичної ситуації".
Реформа має відбутись так, щоб землевласники отримали достойну ціну за свої ділянки, погоджується Рибакова.
Щоб селяни отримали переваги від вільного ринку землі, Ліссітса радить проводити роз'яснювальну роботу, щоб землевласники точно знали яку саме угоду укладають, щоб "люди, які продали земельні паї розуміли, що ці гроші краще використати на розвиток. Якщо вони завтра підуть ці гроші проп'ють а через рік згадають що їм колись платили за оренду зараз і не платять То цей ризик певно є", - зауважує експерт.
Дивіться також: Гарячі гроші: в чому їх небезпека для курсу гривні | Гроші та ринки
