У Раді Безпеки ООН відбувся брифінг, присвячений тому, як війна в Україні впливає на жінок та дівчат. Серед головних спікерів заходу була Праміла Паттен, спеціальна представниця Генерального секретаря ООН з питань сексуального насильства в умовах конфлікту. Під час виступу Паттен підкреслила, що неодноразово була в Україні. «Конфлікт в Україні пройшов 100-денний рубіж, проте ми стикаємося зі зростанням звинувачень у сексуальному насильстві», - заявила вона.
Тільки її офіс з лютого зробив три заяви, мета яких, у тому числі, забезпечити увагу до цього питання, щоб воно не було приховане мовчанням та нормалізоване безкарністю.
Погіршує ситуацію те, що через активні бойові дії, масове внутрішнє переміщення, порушення шляхів надання послуг та стигму, пов’язану із сексуальним насильством, жертви часто не можуть або не хочуть повідомляти правоохоронні чи інші органи про насилля.
Станом на 3 червня моніторингова група Верховного комісара ООН з прав людини отримала повідомлення про 124 імовірні акти сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, що мали місце проти жінок, дівчат, чоловіків та хлопців у Чернігові, Дніпропетровську, Донецьку, Харкові, Херсонській, Київській, Луганській, Миколаївській, Вінницькій, Запорізькій, Закарпатській та Житомирській областях. 56 з 124 випадків стосуються жінок і дівчат; 49 – дітей (41 дівчат, 7 хлопчиків); 19 - чоловіків.
У той же час вона зазначила: як показує досвід інших конфліктів, дані щодо сексуального насильства найчастіше масово занижуються. Отже, «наявні дані - лише верхівка айсберга».
Відповідальність починається, перш за все, з Росії. Вона має зупинити зґвалтування, насильство та звірства у своїх лавахЛінда Томас-Грінфілд, постійна представниця США при ООН
Про те, що реальні цифри постраждалих набагато більш, аніж офіційна статистика говорила і постійна представниця США при ООН Лінда Томас-Грінфілд. Тому вона закликала членів Ради Безпеки не мовчати, а шукати та досягати справедливості для жертв цих злочинів, а також зробити все можливе, щоб запобігти подальшому насильству.
«Відповідальність починається, перш за все, з Росії. Як нагадування Російській Федерації, резолюція Ради Безпеки 1820 визнала, що зґвалтування та інші форми сексуального насильства можуть бути воєнними злочинами та злочинами проти людства. Крім того, згідно з міжнародним гуманітарним правом, сексуальне насильство заборонено. Росія має вжити заходів у межах своїх сил, щоб забезпечити дотримання цієї резолюції та міжнародного гуманітарного права. Росія має зупинити зґвалтування, насильство та звірства у своїх лавах», - заявила американська посолка.
