Чинний президент Сербії Александар Вучич перемагає в першому турі виборів, що відбувся 3 квітня. За нього проголосували 59% виборців з-поміж 6,5 мільйона громадян, пише "Радіо Свобода". Друге місце здобув колишній генерал Здравко Понош, за котрого проголосували 17%. Активність на виборах становила 60%.
Мандат президента Сербії триває 5 років. Вучич у кампанії, зокрема, наголошував на тому, що 19 разів зустрічався з президентом Росії Володимиром Путіним, хоча одночасово стверджував, що Сербія прагне стати членом Європейського союзу.
На парламентських виборах Прогресивна партія, яку очолює Вучич, здобула 43% голосів і матиме 121 з-поміж 250 місць в парламенті. На думку оглядачів, основним результатом виборів є абсолютна перемога національно-правих сил, які виступають проти євроінтеграційних процесів й за розширення співпраці з Росією, додає "Радіо Свобода".
Відколи партія Вучича прийшла до влади в 2012 році, політик поступово утискав основні засоби масової інформації та установи. Під час виборів він представляв себе гарантом миру та стабільності на тлі війни в Україні, а після оголошення перемоги в неділю ввечері він сказав, що на новий уряд чекають низка непростих рішень, але вони прагнутиме зберегти дружні відносини з історично близьким слов’янським союзником Росією.
Як зазначає CNN, переобрання Вучича, пише видання, як і перемога прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, - це "малі дипломатичні перемоги" президента Росії Володимира Путіна, які показують, що "у нього є друзі на Заході". Зокрема, Путін уже привітав із перемогою на виборах і Вучича, й Орбана.
Загалом російська війна в Україні відіграла значну роль у виборчих кампаніях в обох країнах, допомігши Орбану і Вучичу перемогти, зауважує AP.
Сербія майже цілковито залежна від російського газу, а армія країни "зберігає зв'язки із російськими військовиками", пише CNN. Хоча Белград підтримав дві резолюції ООН із засудженням російської війни в Україні, уряд країни відмовився вводити санкції проти Кремля. Крім того, Москва підтримує супротив Сербії щодо членства Косова в ООН.
Вучич, пише Politico, довгий час зберігав "комфортну позицію" - тісні зв'язки водночас із ЄС та Росією, але тепер, через війну в Україні, він перебуватиме під тиском, аби вирішити, на чиєму він боці. Зокрема, ЄС чітко заявило, що очікує від кандидатів на вступ, серед яких і Сербія, дотримуватись санкційної лінії Брюсселя та загалом закордонної політики.
При цьому, більшість сербів дотримуються політики нейтральності щодо приєднання до об'єднань і позаблоковості, й ці настрої вкорінені у суспільстві з часів Югославії. Відтак те, як Вучич рухатиметься далі в питанні закордонної політики, може визначити його політичне майбутнє, зазначає Politico.
Результати виборів, пише Bloomberg, засвідчили нагальне питання, що постає перед Брюсселем: як діяти із країнами-членами ЄС та кандидатами, які відмовляються дотримуватись стандартів союзу щодо верховенства права й відхиляються від важливих геополітичних проблеми, як-то Україна. Водночас, зазначає видання, Орбан і Вучич можуть зіткнутись із подальшою міжнародною ізоляцією, адже Угорщина ризикує втратити мільярди доларів фінансування ЄС, а Сербія - намагається вести переговори про приєднання до єдиного європейського ринку.
У статті використано матеріали "Радіо Свобода", англомовної редакції "Голосу Америки", CNN, Bloomberg.
