Спеціальні потреби

Росія активізує шпигунську війну проти Заходу


Архівне фото: Кремль в Москві. REUTERS/Maxim Shemetov
Архівне фото: Кремль в Москві. REUTERS/Maxim Shemetov

Росія успішно відновила шпигунські операції проти Заходу після того, як сотні її оперативників були вислані після вторгнення Москви в Україну в 2022 році, кажуть аналітики. Вони попереджають, що Кремль використовує мережу підставних осіб, щоб проникнути в європейські країни та вести розвідувальні операції.

Інфільтрація

У нещодавньому звіті британський Королівський інститут об'єднаних служб (RUSI) попередив, що російська військова розвідувальна служба ГРУ "проводить зміни в керівництві вербуванням і підготовкою військ спеціального призначення, і відновлює апарат підтримки, щоб мати можливість проникнути в країни Європи".

Операції можуть включати як вбивства політичних опонентів за кордоном, так і втручання у вибори за кордоном з метою підриву єдності Заходу та підтримки України. Резонансним випадком нещодавно стало вбивство російського пілота гелікоптера Максима Кузьмінова, який втік в Україну в серпні 2023 року. Кузьмінов переїхав до Іспанії та почав нове життя під іншим ім'ям. Минулого місяця його пронизане кулями тіло було знайдено на автостоянці в місті Вільяхойоса на півдні Іспанії. Поруч знайшли згорілу машину.

Вилучення шпигунів

Аналітики кажуть, що це вбивство є прикладом активізації розвідувальних операцій Москви після того, як європейські уряди вигнали близько 600 підозрюваних шпигунів Кремля після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році.

"Європейці мали відчуття безпеки, що російських шпигунів там більше немає, що їхні можливості значно обмежено. Але проблема в тому, що це не так. Вони сильніші, ніж будь-коли", — сказала Марина Мірон, аналітик відділу вивчення війни Кінгс-коледжу Лондона.

Минулого місяця Росія перехопила телефонну розмову між високопоставленими офіцерами ВПС Німеччини, які обговорювали постачання Україні ракет великої дальності Taurus. Запис опублікував державний мовник Росії Russia Today або RT, і багато хто розцінив це як спробу втрутитися в обговорення в Німеччині щодо постачання зброї Україні.

Попередження з боку України

Київ заявив, що попереджав Берлін про небезпеку. "Ми неодноразово попереджали наших німецьких партнерів про шпигунську мережу росіян, яка дуже активна в Німеччині. … Добре відомо, що росіяни слухають розмови німецьких офіційних осіб, і ми вважаємо, що це не остання розмова, яку вони мають [у своєму розпорядженні]", – сказав минулого тижня лондонській газеті The Times радник з питань національної безпеки України Олексій Данілов.

Французькі спецслужби розслідують підтримувану Росією кампанію, спрямовану на втручання в червневі європейські вибори, в яку втягнуті сотні вебсайтів, що просувають російську пропаганду та підтримують прокремлівських кандидатів.

"Ми збираємося активізувати власні зусилля для викриття низки операцій з дезінформації. І в цьому контексті Росія також атакує нас. … Європа під інформаційною атакою", – заявив міністр закордонних справ Франції Стефан Сежурне журналістам 17 лютого після того, як були розкриті подробиці операції.

Підрив демократії

За звітом RUSI, Росія прагне посилити "нетрадиційні" операції за кордоном. Росія "активно зацікавлена в дестабілізації партнерів України, і з огляду на низку виборів, які мають відбутися по всій Європі, є широкий спектр можливостей для посилення поляризації", – йдеться у звіті.

"Щобільше, коли російські збройні сили зв'язані в Україні, значення нетрадиційних операцій як важеля впливу зростає. Це особливо важливо в умовах згортання російського відкритого дипломатичного доступу до цільових країн".

За словами Олександра Данилюка, наукового співробітника RUSI та співавтора звіту, ці операції спрямовані на підрив демократії. Росіяни "все ще інвестують мільярди в розвідувальні операції в Європі, розвиваючи потенціал, призначений для втручання у вибори; радикалізації різних соціальних, етнічних, релігійних груп, у тому числі меншин; інвестуючи мільярди в політичних ставлеників, які навіть можуть прийти до влади", – сказав він Голосу Америки.

"Проксі-операції"

Московські розвідувальні служби дедалі частіше працюють дистанційно, використовуючи для операцій довірених осіб з інших країн, зокрема членів організованих злочинних угруповань та іноземних громадян.

"Що насправді дуже важливо для спецоперацій, так це можливість відмовитися від спонсорства уряду", – додав Данилюк. За останні роки було розкрито декілька шпигунських мереж.

У Польщі 14 громадян Росії, Білорусі та України були засуджені в грудні за належність до шпигунської групи, яка готувала диверсії від імені Москви, включно з планами скинути з рейок поїзди з військовою допомогою Україні.

Суди над підозрюваними російськими шпигунами тривають у Великій Британії, Німеччині, Норвегії та кількох інших європейських країнах. "Це вже не ідеологічна боротьба, – сказав Данилюк. - Це "комунізм бореться з капіталізмом", як казали радянські люди. Йдеться про те, що авторитарні країни намагаються підірвати Захід як основу демократії, свободи та прав людини. І це для них екзистенційна боротьба".

"Можливість вербувати"

Вільям Бернс, директор Центрального розвідувального управління США, заявив у січні, що війна Росії проти України дала Заходу можливість покращити свої розвідувальні можливості.

"Невдоволення війною продовжує роз’їдати російське керівництво та російський народ під густою поверхнею державної пропаганди та репресій, — написав Бернс у журналі Foreign Affairs. - Ця прихована течія невдоволення створює унікальну можливість для вербування для ЦРУ. Ми не дамо це згаяти".

Розсилка

Recommended

  • Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

    Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

XS
SM
MD
LG