Німеччина пропонує так зване соціальне житло для малозабезпечених категорій населення, до яких потрапляють українські біженці, які не мають доходу. Якщо родина знайде квартиру з орендною платою до визначеної межі - держава погоджується платити орендну плату.
Щоправда, аби знайти житло, яке б не перевищувала ліміт визначеної вартості на гарячому ринку нерухомості у німецьких містах - українським сім'ям потрібно постаратись. Щоб допомогти українцям, деякі німці навмисно спускають ціни на свої квартири аби їх могли зняти українці за державною програмою.
Так сім’я Андрієнків із Харкова знайшла 3 кімнатну квартиру у Дюссельдорфі, на яку її власники спустили ціну аби житло потрапило під державну програму.
Родина Андрієнків знімає соціальне житло у будинку, що розташований у центральному районі Дюссельдорфа, де здебільшого мешкають містяни з середнім доходом та вище середнього. Це 3-кімнатна квартира для сім'ї з 2 дітьми. Третя дитина вчиться у Словаччині.
Коли сім'я Андрієнків приїхала до Дюссельдорфа, вони тимчасово поселились у німецькій родині. Згодом дізнались, що можуть мати окрему квартиру, за яку оренду виплачуватиме держава.
“Вони визначають на членів родини конкретну суму, яка вважається нормою в Німеччині. Ти знаходиш квартиру на цю суму, відносиш їм документ - паспорт квартири, центр погоджує і держава бере на себе зобов'язання оплатити квартиру”, – розповіла Дарія Андрієнко.
Сума, яку німецька держава погодилась оплачувати на сім'ю Андрієнків не мала перевищувати 940 євро. Знайти у Дюссельдорфі житло є надскладним завданням, та ще й за такі ціну. Та щастя Андрієнкам посміхнулось у волонтерському центрі – там випадково зустріли сім'ю німців, яка погодилась здати житло.
“Багато з нас відчуває співчуття і ми дуже нещасливі, що таке відбувається. Багато з нас мають батьків, які пройшли Другу світову і вони знають що це, коли люди втрачають домівки”, – розповіла Корнелія Менде, співвласниця житла.
“Ми зв'язались із волонтеркою, яку ми знали і вона нас зв'язала із сім'єю Андрієнків і ми запропонували квартиру. Але, це не тільки ми допомагаємо, це держава. Якщо б держава не платила, ми б може здали квартиру на 3 чи на 6 місяці безкоштовно, а потім довелось би бути трохи раціональнішими”, – розповідає Клаус Фуст, співвласник житла.
Старша донька, 17-річна Вікторія, лише недавно поступила у Дюссельдорфський коледж і потребує місця для навчання. Та вона навіть і не могла мріяти про окрему кімнату.
“В мене є своя кімната, своє ліжко свій стіл. Як живуть зараз українські підлітки. У якихось гуртожитках, всі діти в одній кімнаті, 3-4 дитини, ніякого вільного місця, часу, тому я дуже рада, що в мене є власна кімната”, – каже Вікторія.
Щодо меблів то багато Андрієнкам подарували німці чи пожертвували волонтери. Ось наприклад диван у великій кімнаті чи комп'ютер для доньки. Дещо довелось купувати з власної кишені. Наприклад шафи. Тут допомогла також держава. Німеччина виплачує щомісячну грошову допомогу на усіх членів сім'ї.
“На дорослих людей у нас соціальні виплати 404 євро на дорослу людину, старша дочка отримує 367, маленька 280 тобто загалом більше тисячі на сім'ю, але звісно за цю суму зняти квартиру і оплатити комуналку чи проїзд у громадському транспорті нереально, держава допомагає. От ми написали заявку на зимові речі і нам держава усім видала 1100 доларів на зимові речі”, – розповідає Дарія.
А ще держава дає медичне страхування, право на роботу та пільговий проїзд у громадському транспорті і картку на знижки у супермаркетах. Клаус і Корнелія наголошують – здають житло на довготривалий термін - допоки Андрієнки самі не захочуть переїхати.
