Після років болючих реформ, український банківський сектор стабілізувався. Про те, чи можуть і далі олігархи безкарно зловживати українськими банками і не платити за кредитами, які заходи планує Національний банк України для того щоб пожвавити кредитування а також про те, що очікує небанківські фінансові установи, після того, як на них поширяться регуляторні повноваження Нацбанка, ми поговорили з заступницею Голови НБУ Катериною Рожковою.
Оксана Бедратенко: Яким зараз є стан банківського сектору?
Катерина Рожкова: На сьогоднішній день сектор значно відрізняється від того, що було до кризи, коли на ринку діяло 189 банків. Важко говорити скільки їх повинно бути, але, зважаючи на обсяги економіки, можливо, це було все ж забагато. На сьогоднішній день ми маємо 76 банків і при цьому бачимо що близько десятка банків так і не визначилися із своєю бізнес-моделлю, тобто не знайшли для себе ту нішу, де вони мають працювати. Звичайно, це заважає їх розвитку.
В цілому ж банківський сектор дуже стійкий - адекватність капіталу 18 відсотків в середньому по сектору, сектор ліквідний, прибутковий, у нас деякі банки демонструють віддачу на капітал у 30% і вище.
Ми відібрали топ 20 боржників перед банківською системою, перед державою, перед Фондом гарантування вкладів та Національним банком ... і на нараді (в офісі Зеленського) домовились, що ми скоординуємо наші зусилля і спробуємо все таки досягти тут прогресу.Катерина Рожкова
Незважаючи на те, що сьогодні в МВФ і скрізь говорять про уповільнення світового розвитку, Україна, враховуючи минулий стан економіки, на сьогоднішній день має дуже гарний потенціал і це сприяє розвитку банківського сектору.
Залишається питання великої концентрації державних банків в секторі, але є план і крок за кроком ми будемо зменшувати частку держави.
ОБ: Чи залишилась практика, коли олігархи, впливові особи зі зв'язками в політичних колах, можуть безкарно не віддавати кредити?
КР: Тут є певні позитивні зрушення. Нещодавно Національний банк отримав рішення суду з приводу повернення кредиту рефінансування, який був забезпечений персональною порукою пана Жеваго. Ми судились з ним починаючи з 2015 року і не мали жодного прогресу. Раніше були заморожені, а тепер відновились подібні судові слухання по пану Бахматюку, який був власником двох збанкрутілих банків. Компанії Бахматюка також мають великі кредити в державних банках із дуже низькою якістю. У нас були суди стосовно поруки пана Бахматюка. Ці суди були заморожені, а тепер відновилися.
Сказати, що Рубікон перейдено, я поки, на жаль, не можу.
Протягом 2014-2016 років відбулась велика кількість дефолтів і банкрутств. Матеріали з цих випадків збиралися, передавалися до правоохоронних органі, але нічого не відбувалося.
Тепер ми відібрали топ 20 боржників перед банківською системою, перед державою, перед Фондом гарантування вкладів та Національним банком. Іноді це ті самі особи, як, скажімо, пан Жеваго, пан Бахматюк, пан Лагун. Вони боржники перед Фондом гарантування, Національним банком за кредитами рефінансування, і їх компанії мають борги перед державними банками. Ми показали ці шалені обсяги заборгованості, які складають близько трьохсот мільярдів гривень.
Ми домовилися на нараді (в офісі президента Зеленського раніше цього місяця – ГА) що ми скоординуємо наші зусилля і спробуємо все таки досягти тут прогресу. Це надзвичайно важливо, бо йдеться про кошти платників податків.
ОБ: Що означає рішення Високого Лондонського суду прийняти до розгляду справу стосовно "Приватбанку"?
КР: Це довгоочікуване для нас рішення і державний "Приватбанк" – молодець. Матеріали які були передані до Лондонського суду частково базувались на розслідуванні компанії "Кролл" зробленому за заявкою Національного банку.
Лондонський суд виявився швидшим за наші правоохоронні органиКатерина Рожкова про рішення у справі "Приватбанку"
Ми передали ці матеріали і близько 20 коробок підтверджуючих документів до правоохоронних органів ще півтора року тому. Тут досі немає жодних результатів.
А Лондонський суд виявився швидшим за наші правоохоронні органи. Це були слухання стосовно юрисдикції, наступний крок - слухання по суті і банку потрібно готуватися.
В цьому сенсі дуже важливо, щоб банк залишався державним. В українських судах колишні акціонери намагаються скасувати націоналізацію повернути собі акції банку. А ми розуміємо, які наслідки можуть бути в цьому випадку, бо тоді зупиняться провадження в інших юрисдикціях і п'ять з половиною мільярдів доларів (які, за заявами Нацбанку, колишні власники вивели з банку – ГА) держава ніколи не отримає.
Якщо в українських судах, будуть рішення не на користь держави, то ми підемо в апеляцію. У нас є закон, де чорним по білому написано, що якщо банк був націоналізований, він за жодних умов не може бути повернутий колишнім власникам.
Ми повинні дивитись на цю ситуацію більш широко – чи дійсно як країна ми обираємо шлях прозорого нормального розвитку яким йдеуть всі інші європейські країни, або ми залишаємося олігархічною Україною, де нема верховенства права.
ОБ: Якою була Ваша реакція на атаки проти родини екс-голови Нацбанку Валерії Гонтаревої і чи відчуваєте ви себе захищеними?
Що дуже важливо, і я вдячна, до речі, і президенту і генеральному прокурору і пану Авакову, бо вони моментально відреагувалиКатерина Рожкова
КР: Я точно розумію, що це не випадкові напади, не випадковий збіг обставин і я не хочу робити жодних припущень про те, хто це міг зробити. Що дуже важливо, і я вдячна, до речі, і президенту і генеральному прокурору і пану Авакову, бо вони моментально відреагували. Хочу зазначити, що ці 5 років нас ніхто не захищав і не лише нас – це стосується і реформаторів, таких як Уляна Супрун і тих, хто займався нафтогазовою сферою. Єдине що було приємного - що тепер була миттєва реакція з боку нашої влади яка сказала, що ми розберемося і це є неприпустимим.
Дійсно, це неприпустимо з точки зору безпеки людей і в цій ситуації потрібно дати відсіч, бо це важливо для тих хто прийшов робити реформи в Україні, або прийде в майбутньому. Держава повинна досить чітко свою позицію озвучити і розслідувати знайти винних їх покарати.
ОБ: Ми говоримо про очищення сектору, а як зробити так, щоб поновилось банківське кредитування і сектор запрацював на економіку?
КР: Споживче кредитування наразі розвивається дуже високими темпами. Якщо ж говорити про кредитування в корпоративному сегменті, то ми бачимо що по тих позичальниках, які не допускали дефолтів, йшли на реструктуризацію, приріст кредитного портфеля складає 20% рік до року. Це немало.
Стримує подальший ріст кредитування три фактори.
- Брак платоспроможних позичальників. В банківському секторі біля 50% непрацюючих кредитів і вони сконцентровані у великих бізнес-групах, які свого часу активно кредитувалися.
- По-друге, нашим пріоритетом є розвиток малого і середнього бізнесу. Тут виникає питання наскільки малий і середній бізнес готовий до прозорої звітності. Банки перебудували свої підходи до оцінки ризиків і базуються виключно на офіційній звітності.
- Закони про захист прав кредиторів про банкрутство ще не повністю імплементовані і це означає підвищені ризики для банків.
Ми працюємо з міжнародними фінансовими над квазікапітальними інструментами, коли міжнародні фінансові організації виступають частковими гарантами повернення позик. Декілька місяців тому ми погодили такі гарантії з ЄБРР подібні гарантії надає МФК у співпраці з банками. Банк в рамках узгоджених параметрів надає кредити і, частково, за цими кредитами гарантом виступає ЄБРР.
ОБ: За законом про спліт, підписаним президентом Зеленським минулого тижня, Нацбанку отримує додаткові повноваження з регулювання небанківських фінустанов. Що їм очікувати?
КР: Цей сектор, звичайно, неоднорідний і він буде регулюватися по-різному. Є компанії які залучають кошти фізичних, юридичних осіб. Страхові компанії це роблять у вигляді страхових премій, кредитні союзи у вигляді внесків, та інше. Там потрібно трохи більше регулювання. Компанії, які працюють на власному капіталі, не потребують серйозних вимог.
Отже регулювання буде пропорційне ризикам. Наші вимоги прості: це прозора структура власності, виконання закону про запобігання відмиванню грошей та капітал у ліцензійних умовах.
Я дивлюся це дуже оптимістично я просто бачу що в нас для страхового ринку шалений потенціал, лізинг, факторинг, кредитні спілки, небанківські компанії, які здійснюють споживче кредитування - це все якщо трошки перебудувати, правильно структурувати принесе фінансову інклюзію та довіру громадян і зростання економіки. Я дуже оптимістично налаштована.
Дивіться також: Українська делегація веде переговори із МВФ у Вашингтоні. Відео
