Декілька років тому Україна долучилася до партнерства «Відкритий уряд». Це міжнародна ініціатива, метою якої є забезпечення прозорості дій влади, участі громадян у державному управлінні, створення електронного уряду, а також боротьба з корупцією в кожній країні, яка долучиться до партнерства. Поки країни-сусіди переходять в Інтернет та вимагають відкритості від влади, Україна пасе задніх.
Так, Грузія, Вірменія, Азербайджан, Молдова, які теж долучилися до ініціативи «Відкритий уряд», майже повністю перейшли на електронне врядування. У Грузії держзакупівлі відбуваються онлайн. У Вірменії можна зареєструвати свій бізнес за 15 хвилин, не виходячи з дому. Молдова має онлайн базу даних на всіх урядовців країни. Крім того, в Молдові є чимало програм для мобільного телефону, за допомогою яких громадяни можуть повідомляти про житлово-комунальні проблеми відповідним органам, відправляти скарги чи заяви про проблеми у школі чи дитсадку.
Позитивом України в русі до відкритого уряду є прийняття закону «Про доступ до публічної інформації». У коментарі Голосу Америки президент Transparency International в Україні Олексій Хмара зазначив, що цей закон працює найкраще саме в Україні, бо його дуже активно використовують.
«Думаю, що влада не до кінця усвідомлювала, що її чекає після прийняття цього закону. На пострадянському просторі це наша найбільша перевага», каже він. Окрім цього, в Україні досить активна участь громадянського суспільства в державному управлінні.
Але загалом реалізація ідеї відкритого уряду нагадує в Україні «крок вперед, два по колу». На думку Олексія Хмари, хоч сьогоднішня влада і рухається у напрямку до відкритості, але сама не до кінця розуміє, що це означає.
«Люди на якомусь етапі починають розуміти, що відкритість і демократія загрожує збереженню режиму. І вони швидко починають згортати все, що вони робили. Ми, на жаль, в технічних речах залежні від політичних. Поки ми не наведемо ладу в політичних речах, ці технічні речі будуть весь час буксувати», – говорить президент Transparency International в Україні.
В тому, що відкритість уряду потрібна не тільки самим громадянам, але й владі, переконані країни-учасники ініціативи «Відкритий уряд». Відкритість змушує владу ставати кращою, вважає помічник прем’єр-міністра Грузії Іраклі Мелашвілі. Презентуючи досягнення Грузії на шляху до відкритого уряду, Іраклі Мелашвілі зауважує, що тоді, коли влада не спілкувалася з народом, приймалися парадоксальні рішення.
«Наприклад, влада вирішила перенести парламент в інше місто. На це було потрібно 400 мільйонів доларів, а на забезпечення водою усіх грузинських міст треба було 250 мільйонів доларів. Місто, куди вирішили перенести парламент, якраз немає води. Все це відбувається тому, що влада не спілкується з народом, все вирішує в столиці, не вивчає реальні проблеми країни», – говорить Іраклі Мелашвілі.
Крім того, що українська влада боїться тотальної відкритості, корупція позбавляє країну прогресу. «Треба, щоб гроші не крали», – пояснює Голосу Америки Олексій Хмара.
Так, у бюджеті України на 2013 рік закладено 37 мільйонів гривень на створення автоматизованої системи «Єдине вікно електронної звітності». Але є побоювання, чи дійдуть ці гроші до своєї мети. «На це вже тричі виділялися гроші, досі нічого не зроблено», – говорить президент Transparency International в Україні Олексій Хмара.
Так, Грузія, Вірменія, Азербайджан, Молдова, які теж долучилися до ініціативи «Відкритий уряд», майже повністю перейшли на електронне врядування. У Грузії держзакупівлі відбуваються онлайн. У Вірменії можна зареєструвати свій бізнес за 15 хвилин, не виходячи з дому. Молдова має онлайн базу даних на всіх урядовців країни. Крім того, в Молдові є чимало програм для мобільного телефону, за допомогою яких громадяни можуть повідомляти про житлово-комунальні проблеми відповідним органам, відправляти скарги чи заяви про проблеми у школі чи дитсадку.
Позитивом України в русі до відкритого уряду є прийняття закону «Про доступ до публічної інформації». У коментарі Голосу Америки президент Transparency International в Україні Олексій Хмара зазначив, що цей закон працює найкраще саме в Україні, бо його дуже активно використовують.
«Думаю, що влада не до кінця усвідомлювала, що її чекає після прийняття цього закону. На пострадянському просторі це наша найбільша перевага», каже він. Окрім цього, в Україні досить активна участь громадянського суспільства в державному управлінні.
Але загалом реалізація ідеї відкритого уряду нагадує в Україні «крок вперед, два по колу». На думку Олексія Хмари, хоч сьогоднішня влада і рухається у напрямку до відкритості, але сама не до кінця розуміє, що це означає.
«Люди на якомусь етапі починають розуміти, що відкритість і демократія загрожує збереженню режиму. І вони швидко починають згортати все, що вони робили. Ми, на жаль, в технічних речах залежні від політичних. Поки ми не наведемо ладу в політичних речах, ці технічні речі будуть весь час буксувати», – говорить президент Transparency International в Україні.
В тому, що відкритість уряду потрібна не тільки самим громадянам, але й владі, переконані країни-учасники ініціативи «Відкритий уряд». Відкритість змушує владу ставати кращою, вважає помічник прем’єр-міністра Грузії Іраклі Мелашвілі. Презентуючи досягнення Грузії на шляху до відкритого уряду, Іраклі Мелашвілі зауважує, що тоді, коли влада не спілкувалася з народом, приймалися парадоксальні рішення.
Люди на якомусь етапі починають розуміти, що відкритість і демократія загрожує збереженню режиму. І вони швидко починають згортати все, що вони робили. Ми, на жаль, в технічних речах залежні від політичних. Поки ми не наведемо ладу в політичних речах, ці технічні речі будуть весь час буксувати.Олексій Хмара
«Наприклад, влада вирішила перенести парламент в інше місто. На це було потрібно 400 мільйонів доларів, а на забезпечення водою усіх грузинських міст треба було 250 мільйонів доларів. Місто, куди вирішили перенести парламент, якраз немає води. Все це відбувається тому, що влада не спілкується з народом, все вирішує в столиці, не вивчає реальні проблеми країни», – говорить Іраклі Мелашвілі.
Крім того, що українська влада боїться тотальної відкритості, корупція позбавляє країну прогресу. «Треба, щоб гроші не крали», – пояснює Голосу Америки Олексій Хмара.
Так, у бюджеті України на 2013 рік закладено 37 мільйонів гривень на створення автоматизованої системи «Єдине вікно електронної звітності». Але є побоювання, чи дійдуть ці гроші до своєї мети. «На це вже тричі виділялися гроші, досі нічого не зроблено», – говорить президент Transparency International в Україні Олексій Хмара.
