Як і в інших країнах мусульманського світу, хвиля антиамериканських протестів прокотилась і в Тунісі. Акти насильства сколихнули суспільство цієї північноафриканської країни, яка здавалося б, стала на шлях демократичного розвитку. Експерти побоюються, що Туніс може втратити демократичні здобутки революції 2011-го року і знову скотитися у прірву релігійного екстремізму.
Надья Джеласі може бути покарана за своє мистецтво. Вона досі не може знайти одну із своїх скульптур після того, як демонстранти вчинили напад на виставку, яка, на їх думку, ображає Іслам.
Надья виставила свої роботи, очевидною інтерпретацією яких було каменування жінок. Релігійні екстремісти розпочали жорстку кампанію проти Джеласі та інших учасників виставки. Деяким навіть погрожували розправою. До справи приєднався туніський суд. Надя каже, що суддя звинуватив її у демонстрації образів, які порушують громадський порядок.
Джеласі можуть висунути офіційні звинувачення. І вона - далеко не єдиний митець, кого почали переслідувати. Особливо тепер, коли в мусульманському світі, і в Тунісі зокрема, тривають демонстрації та напади на посольства США в знак протесту проти знятого в Америці аматорського фільму, який висміює пророка Мухаммеда.
Правозахисник Моктар Тріфі остерігається, що правляча ісламістська партія Еннагда може використати народний гнів, аби прийняти закон про богохульство. Проект цього закону передбачає кримінальну відповідальність за злочини проти так званих «священних цінностей».
Однак інші аналітики кажуть, що під загрозою опинились цінності, здобуті у революції, зокрема свобода слова. У туніських медіа, кажуть журналісти, відновлено практику попереднього режиму – призначення урядом керівників ЗМІ.
Хоч урядовці відкидають такі звинувачення, партійний лідер Рашид Ганнучі каже, що у суспільстві слід дотримуватися балансу:
«Ми підтримуємо свободу і творчість. Але як суспільство, ми можемо жити мирно тільки тоді, коли ми поважаємо переконання інших».
Ганнучі каже, що він особисто не має нічого проти мистецтва, яке критикує Іслам, але тільки в тому разі, якщо це серйозне мистецтво. Роботи Джеласі він називає зумисними провокаціями.
Надья сподівається, що незабаром знову зможе спокійно займатися своєю справою. Однак, зважаючи на розвиток останніх подій, її сподівання можуть залишиться марними.
Надья Джеласі може бути покарана за своє мистецтво. Вона досі не може знайти одну із своїх скульптур після того, як демонстранти вчинили напад на виставку, яка, на їх думку, ображає Іслам.
«Ми підтримуємо свободу і творчість. Але як суспільство, ми можемо жити мирно тільки тоді, коли ми поважаємо переконання інших».Рашид Ганнучі
Джеласі можуть висунути офіційні звинувачення. І вона - далеко не єдиний митець, кого почали переслідувати. Особливо тепер, коли в мусульманському світі, і в Тунісі зокрема, тривають демонстрації та напади на посольства США в знак протесту проти знятого в Америці аматорського фільму, який висміює пророка Мухаммеда.
Правозахисник Моктар Тріфі остерігається, що правляча ісламістська партія Еннагда може використати народний гнів, аби прийняти закон про богохульство. Проект цього закону передбачає кримінальну відповідальність за злочини проти так званих «священних цінностей».
Однак інші аналітики кажуть, що під загрозою опинились цінності, здобуті у революції, зокрема свобода слова. У туніських медіа, кажуть журналісти, відновлено практику попереднього режиму – призначення урядом керівників ЗМІ.
Хоч урядовці відкидають такі звинувачення, партійний лідер Рашид Ганнучі каже, що у суспільстві слід дотримуватися балансу:
«Ми підтримуємо свободу і творчість. Але як суспільство, ми можемо жити мирно тільки тоді, коли ми поважаємо переконання інших».
Ганнучі каже, що він особисто не має нічого проти мистецтва, яке критикує Іслам, але тільки в тому разі, якщо це серйозне мистецтво. Роботи Джеласі він називає зумисними провокаціями.
Надья сподівається, що незабаром знову зможе спокійно займатися своєю справою. Однак, зважаючи на розвиток останніх подій, її сподівання можуть залишиться марними.
