Експерти Ради Європи висловлюють стурбованість щодо втілення кодексу в життя та впровадження необхідних реформ, без яких зміна системи неможлива.
«Немає сенсу мати дуже гарний КПК, якщо водночас не провести реформу певних органів, інституцій, які повинні реалізовувати його. Інакше це не працюватиме», – каже колишній головний прокурор Ірландії, президент Міжнародної асоціації прокурорів Джеймс Гамільтон. Менталітет тих, хто належить до цієї системи, теж повинен змінитися, додає він.
Джеймс Гамільтон як інші його колеги юристи з Ради Європи будуть спостерігати за впровадженням нового українського кодексу в життя. Правові консультації, зустрічі з представниками органів судової та виконавчої влади, обмін досвідом – все це в рамках проекту «Підтримка реформи кримінальної юстиції в Україні». Гарний кодекс на папері – це тільки початок, наголошують експерти.
Зокрема, один із головних факторів – люди, яких безпосередньо стосуються зміни, – слідчі, прокурори, судді. Голова наукового комітету Агентства Євросоюзу з основоположних прав Джеремі Макбрайд занепокоєний тим, що українські правники не до кінця розумітимуть значення реформ, які вносить новий кодекс, та діятимуть «за інерцією, як раніше».
За словами юридичного експерта Данського Гельсінського комітету з прав людини Мікаеля Люнґбо, український Кримінально-процесуальний кодекс є сьогодні «одним з найкращих в Європі», але це не означає, що слідчі чи прокурори одразу відповідатимуть європейським стандартам. «Якщо тепер ваші слідчі, ваші прокурори, ваші судді не відповідають найкращим європейським стандартам, то не закон у цьому винний», – наголошує він.
Щоб змінювати ставлення людей, консультанти Ради Європи пропонують проводити ряд освітніх заходів на різних рівнях. Щоб продовжити зміну кримінально-правової системи – підкріплювати її іншими реформами. Так, експерти очікують прийняття закону «Про прокуратуру», який підкріпив би кодекс. Поки що ж, українську прокуратуру можна вважати «продовженням президентської влади», – каже колишній головний прокурор Ірландії, президент Міжнародної асоціації прокурорів Джеймс Гамільтон.
«Вже дуже багато говорилося, що ситуація, така як в Україні, де генерального прокурора призначає президент за згоди парламенту, і звільнити його може тільки президент, створює дуже потужний орган, який стає продовженням президентської влади. Це спотворює належний баланс та виступає проти ідеї розділу повноважень різних гілок влади. Ідея в тому, щоб не дозволяти нікому концентрувати владу в руках однієї людини», – зазначає Джеймс Гамільтон.
Втім, у президентській адміністрації заявляють, що розробка законопроекту про реформування прокуратури відбувається складно.
«Ми продовжуємо працювати над законопроектом про прокуратуру. Дуже складно йде цей документ», – заявив перед представниками Ради Європи радник українського президента Андрій Портнов.
Так, за словами Андрія Портнова, можна було б взяти запропонований європейською стороною документ у цій сфері, доопрацювати та відправити до Венеціанської комісії за позитивним відгуком, але немає гарантії, що такий законопроект підтримають у парламенті.
«Немає сенсу мати дуже гарний КПК, якщо водночас не провести реформу певних органів, інституцій, які повинні реалізовувати його. Інакше це не працюватиме», – каже колишній головний прокурор Ірландії, президент Міжнародної асоціації прокурорів Джеймс Гамільтон. Менталітет тих, хто належить до цієї системи, теж повинен змінитися, додає він.
Джеймс Гамільтон як інші його колеги юристи з Ради Європи будуть спостерігати за впровадженням нового українського кодексу в життя. Правові консультації, зустрічі з представниками органів судової та виконавчої влади, обмін досвідом – все це в рамках проекту «Підтримка реформи кримінальної юстиції в Україні». Гарний кодекс на папері – це тільки початок, наголошують експерти.
Зокрема, один із головних факторів – люди, яких безпосередньо стосуються зміни, – слідчі, прокурори, судді. Голова наукового комітету Агентства Євросоюзу з основоположних прав Джеремі Макбрайд занепокоєний тим, що українські правники не до кінця розумітимуть значення реформ, які вносить новий кодекс, та діятимуть «за інерцією, як раніше».
За словами юридичного експерта Данського Гельсінського комітету з прав людини Мікаеля Люнґбо, український Кримінально-процесуальний кодекс є сьогодні «одним з найкращих в Європі», але це не означає, що слідчі чи прокурори одразу відповідатимуть європейським стандартам. «Якщо тепер ваші слідчі, ваші прокурори, ваші судді не відповідають найкращим європейським стандартам, то не закон у цьому винний», – наголошує він.
«Немає сенсу мати дуже гарний КПК, якщо водночас не провести реформу певних органів, інституцій, які повинні реалізовувати його. Інакше це не працюватиме», – каже колишній головний прокурор Ірландії, президент Міжнародної асоціації прокурорів Джеймс Гамільтон. Менталітет тих, хто належить до цієї системи, теж повинен змінитися, додає він.
Щоб змінювати ставлення людей, консультанти Ради Європи пропонують проводити ряд освітніх заходів на різних рівнях. Щоб продовжити зміну кримінально-правової системи – підкріплювати її іншими реформами. Так, експерти очікують прийняття закону «Про прокуратуру», який підкріпив би кодекс. Поки що ж, українську прокуратуру можна вважати «продовженням президентської влади», – каже колишній головний прокурор Ірландії, президент Міжнародної асоціації прокурорів Джеймс Гамільтон.
«Вже дуже багато говорилося, що ситуація, така як в Україні, де генерального прокурора призначає президент за згоди парламенту, і звільнити його може тільки президент, створює дуже потужний орган, який стає продовженням президентської влади. Це спотворює належний баланс та виступає проти ідеї розділу повноважень різних гілок влади. Ідея в тому, щоб не дозволяти нікому концентрувати владу в руках однієї людини», – зазначає Джеймс Гамільтон.
Втім, у президентській адміністрації заявляють, що розробка законопроекту про реформування прокуратури відбувається складно.
«Ми продовжуємо працювати над законопроектом про прокуратуру. Дуже складно йде цей документ», – заявив перед представниками Ради Європи радник українського президента Андрій Портнов.
Так, за словами Андрія Портнова, можна було б взяти запропонований європейською стороною документ у цій сфері, доопрацювати та відправити до Венеціанської комісії за позитивним відгуком, але немає гарантії, що такий законопроект підтримають у парламенті.
