Лише п’ять із ста протестів, які проводяться в Україні, досягають своєї мети. Щоб акція протесту стала успішною, треба знати певні правила, а також вчитися на помилках інших, – говорять представники всеукраїнської ініціативи «За мирний протест!».
Одна із причин недосягнення поставленої мети – відсутність готовності довести справу до кінця на початку мітингу. «Зазвичай, влада йде на поступки, коли стикається із активним та системним опором громади», – зазначає голова «Союзу молодих політологів України» Андрій Єременко. Тому для початку потрібно визначити 3-10 людей, які стануть серцевиною протесту та будуть готові на тривалу роботу. «Тобто 3-10 людей, які домовляться між собою та візьмуться за роботу, можуть здолати практично будь-яку проблему», – переконаний він. Інша особливість – знати, чого більш за все боїться той чи інший орган влади, на який треба «натиснути». Так, одні бояться інформаційного розголошення, інші – перевірок, – зауважує голова «Союзу молодих політологів України».
Втім, одними мітингами вирішити проблему неможливо. Правозахисник, голова ВГО «Інститут Республіка» Володимир Чемерис наводить у приклад серію протестів проти законопроекту «Про порядок організації і проведення мирних заходів», що може значно обмежити право на мирні зібрання.
«Кампанія за дотримання права на свободу мирних зібрань в Україні є тривалою. Вона включає не лише протестну, а й просвітницьку, аналітичну, законотворчу, лобістську, інформаційну діяльність», – говорить Володимир Чемерис. За його словами, завдяки такій роботі скандальний законопроект знімали з розгляду в парламенті, вносили поправки, а наразі на розгляді у профільному комітеті знаходиться законопроект, розроблений Всеукраїнською ініціативою «За мирний протест!».
Щоб показати українцям, як досягти своєї мети за допомогою існуючих можливостей, був створений проект «10 успішних історій протестів в Україні». Про кожний такий протест були відзняті відеоролики, які будуть доступні онлайн.
«Ми об’єднали локальні проекти, які робили чотири людини, і всеукраїнські», – пояснює автор проекту Андрій Єременко. До успішної десятки увійшла акція, яка спричинила закриття сміттєзвалища у Василькові Київської області, захист парку «Знесіння» у Львові, харківського кінотеатру «Боммер», акція за збільшення об’ємів державного фінансування для лікування онкохворих дітей, зрив прийняття Трудового кодексу, протести проти законопроекту про проведення мирних заходів та введення платних послуг у вищих навчальних закладах та інші.
Організатори проекту сподіваються, що за допомогою таких прикладів українці зрозуміють необхідний алгоритм для досягнення успіху.
Інше дослідження Оксани Дутчак з Центру дослідження суспільства показує, що найчастіше досягає успіху боротьба проти локальної конкретної проблеми.
«Особливо, якщо її учасники вдаються до конфронтаційної тактики, такої як страйк чи перекриття дороги, а також якщо вони не зупиняються на одному протесті, а проводять тривалі протестні кампанії», – вважає дослідниця Оксана Дутчак.
Дані ж дослідження, які свідчать, що тільки п’ять із 100 протестів досягають своєї мети, не лякають правозахисника Володимира Чемериса.
«П’ять успішних протестів із 100 – це дуже немаленький результат. Хоч це і 5%, але ці 5% доводять, що громадянське суспільство існує і не дасть себе знищити», – каже він.
Одна із причин недосягнення поставленої мети – відсутність готовності довести справу до кінця на початку мітингу. «Зазвичай, влада йде на поступки, коли стикається із активним та системним опором громади», – зазначає голова «Союзу молодих політологів України» Андрій Єременко. Тому для початку потрібно визначити 3-10 людей, які стануть серцевиною протесту та будуть готові на тривалу роботу. «Тобто 3-10 людей, які домовляться між собою та візьмуться за роботу, можуть здолати практично будь-яку проблему», – переконаний він. Інша особливість – знати, чого більш за все боїться той чи інший орган влади, на який треба «натиснути». Так, одні бояться інформаційного розголошення, інші – перевірок, – зауважує голова «Союзу молодих політологів України».
Втім, одними мітингами вирішити проблему неможливо. Правозахисник, голова ВГО «Інститут Республіка» Володимир Чемерис наводить у приклад серію протестів проти законопроекту «Про порядок організації і проведення мирних заходів», що може значно обмежити право на мирні зібрання.
«Кампанія за дотримання права на свободу мирних зібрань в Україні є тривалою. Вона включає не лише протестну, а й просвітницьку, аналітичну, законотворчу, лобістську, інформаційну діяльність», – говорить Володимир Чемерис. За його словами, завдяки такій роботі скандальний законопроект знімали з розгляду в парламенті, вносили поправки, а наразі на розгляді у профільному комітеті знаходиться законопроект, розроблений Всеукраїнською ініціативою «За мирний протест!».
Щоб показати українцям, як досягти своєї мети за допомогою існуючих можливостей, був створений проект «10 успішних історій протестів в Україні». Про кожний такий протест були відзняті відеоролики, які будуть доступні онлайн.
Кампанія за дотримання права на свободу мирних зібрань в Україні є тривалою. Вона включає не лише протестну, а й просвітницьку, аналітичну, законотворчу, лобістську, інформаційну діяльність..Володимир Чемерис
«Ми об’єднали локальні проекти, які робили чотири людини, і всеукраїнські», – пояснює автор проекту Андрій Єременко. До успішної десятки увійшла акція, яка спричинила закриття сміттєзвалища у Василькові Київської області, захист парку «Знесіння» у Львові, харківського кінотеатру «Боммер», акція за збільшення об’ємів державного фінансування для лікування онкохворих дітей, зрив прийняття Трудового кодексу, протести проти законопроекту про проведення мирних заходів та введення платних послуг у вищих навчальних закладах та інші.
Організатори проекту сподіваються, що за допомогою таких прикладів українці зрозуміють необхідний алгоритм для досягнення успіху.
Інше дослідження Оксани Дутчак з Центру дослідження суспільства показує, що найчастіше досягає успіху боротьба проти локальної конкретної проблеми.
«Особливо, якщо її учасники вдаються до конфронтаційної тактики, такої як страйк чи перекриття дороги, а також якщо вони не зупиняються на одному протесті, а проводять тривалі протестні кампанії», – вважає дослідниця Оксана Дутчак.
Дані ж дослідження, які свідчать, що тільки п’ять із 100 протестів досягають своєї мети, не лякають правозахисника Володимира Чемериса.
«П’ять успішних протестів із 100 – це дуже немаленький результат. Хоч це і 5%, але ці 5% доводять, що громадянське суспільство існує і не дасть себе знищити», – каже він.
