Київ – 10 лютого набирає чинності рішення Кабміну про введення прикордонного режиму в зоні проведення АТО та окремих районах Херсонської й Харківської областей. Прикордонники сподіваються, що запровадження такого статусу дасть змогу патрулювати території з більшими повноваженнями. Згідно з урядовим рішенням, співробітники Держприкордонслужби відтепер на рівні з МВС та СБУ зможуть не лише контролювати переміщення осіб і транспорту, а й притягувати до відповідальності порушників режиму. Однак, як заявив в інтерв’ю Радіо Свобода співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник, Україна нині все одно не в змозі контролювати ту ділянку кордону з Росією, яка проходить між територією, контрольованою сепаратистами, але зараз чи не вперше за останні місяці Київ отримав сигнал, що він в конфлікті з агресором не наодинці.
– Можна збитися з ліку, скільки Росія переправила на Донбас так званих «гуманітарних конвоїв», які українські прикордонники оглянути не в змозі. З огляду на рішення про прикордонний режим, як думаєте, це допоможе убезпечити Донбас від постачання нової зброї із зовні?
– По-перше, Україна зараз не в змозі забезпечити контроль над тією ділянкою кордону, яка проходить між територією, яку контролюють сепаратисти, і Росією. Це приблизно 400 км кордону. Те, що Україна може й повинна робити – це встановити контроль максимально можливий над якоюсь адміністративною границею.
Зараз потрібно визнати, що це майже державний кордон між Кримом та Україною. Це одне з тих місць, куди проходить зброя або ж так звані «добровольці»
Зараз потрібно визнати, що це майже державний кордон між Кримом та Україною. Це одне з тих місць, куди проходить зброя або ж так звані «добровольці». Там вже встановлений цей контроль. Треба вжити максимальних заходів, щоб не було звідти «перетоку». А те, що стосується прикордонного контролю із зоною АТО, то тут насамперед слід убезпечити від проникнення зброї та диверсантів на територію, яка контролюється сепаратистами, нарешті – територію України. Мова йде не лише про диверсантів, а також «колекціонерів зброї», у тому числі які можуть перевозити звідти чи з метою продажу, чи з метою власного використання, чи сувенірів... Зараз на лінії фронту є багато трофейної зброї.
– Активізація проросійських бойовиків на Донбасі свідчить, що Путін серйозно думає їхати з додатковими «козирями» на переговори до Мінська завтра. Чи Кремль вирішив домогтися свого на полі бою?
Олексій Мельник– Звичайно, що відбувається підняття ставок перед переговорами. Єдине, що не зрозуміло ні для кого до кінця, чого власне Путін домагається? Такий певний ірраціоналізм в його діях. На конференції Обами і Меркель вчора теж відзначали, що поки що ніхто не може навіть зрозуміти – чим його (Путіна – ред.) можна було б зупинити, крім сили.
– До слова, про згадувану зустріч Обами і Меркель. Можна напевне виокремити одну ключову тезу про те, що все-таки Європа стала гострішою у своїх застереженнях про загрозу саме європейській безпеці. Наскільки для України це показово, що летальна зброя від Заходу може бути надана?
Суттєво змінилася риторика при обговоренні кризи. Криза вже не називається «українською»
– Вчора було два ключові мессиджі, як ви сказали. Один я хотів ще раз повторити. Суттєво змінилася риторика при обговоренні кризи. По-перше, ця криза вже не називається «українською», це українсько-російська криза. По-друге, Меркель кілька разів, у тому числі вчора у Вашингтоні, чітко наголосила на тому, що ми не боремося лише за Україну – ми боремося за нашу власну безпеку, тобто це наш власний інтерес. Я хочу сказати, що це відбулося зовсім нещодавно, тому що буквально місяць-два тому всі говорили про те, що потрібно допомагати Україні, а зараз вже чітко змінився акцент на те, що нам потрібно допомагати собі, тому що це наш інтерес.
Жодні розбіжності між Європою, в тому числі Німеччиною, Сполученими Штатами не здатні підірвати євроатлантичну солідарність
Друга ключова теза, яку вчора підтвердили, це те, що жодні розбіжності між Європою, в тому числі Німеччиною, Сполученими Штатами не здатні підірвати євроатлантичну солідарність в принципі. Вони можуть мати якісь суперечки на тактичному рівні. Мав би бути такий чіткий сигнал Путіну. Він сильніший, ніж ті бойовики, яких він засилає. Тобто це те, чого Путін мав би злякатися, але побачимо.
| Передрук з "Радіо Свобода" |
