В Україні зростають протестні настрої, пік яких прийде на весну 2013 року, коли люди масово почнуть виходити на вулиці на захист своїх соціальних прав, прогнозують експерти.
Подібно до американського руху «Захопи Уолл стріт», скерованого проти великого капіталу, соціальний стан українців і країни в цілому після виборів спричинить мирні протести в країні. Таку думку висловив Голосу Америки правозахисник, керівник Всеукраїнської ініціативи «За мирний протест!» Володимир Чемерис.
«Є соціальні причини для протестів, і вони нікуди не зникнуть, тому що влада проводить ринкові реформи, які поглиблюють соціальні протиріччя, якщо так і буде тривати, і влада буде все ігнорувати, то рано чи пізно станеться «вибух», і в Україні відбудеться соціальна революція», – сказав Чемерис.
В той же час експерти наголошують на дієвості протестів, особливо перед виборами, коли влада проявляє гнучкість. Хоча в більшості випадків учасники демонстрацій не досягають повністю тих результатів, яких бажають, влада іде на поступки й часто відмовляється від своїх найбільш одіозних планів.
«Протягом останніх кількох років ми бачимо, що уряд таки іде на поступки, не через свою демократичність, а через свою слабкість. Він це робить навіть частіше, ніж уряди західноєвропейських країн, які набагато більше ігнорують протестуючих та радикальніше до них ставляться», – сказав Голосу Америки керівник проекту моніторингу Центру дослідження суспільства Володимир Іщенко.
До найбільш результативних українських протестів належать виступи підприємців проти податкового кодексу. Попри те, що він таки був прийнятий, з нього було вилучено положення проти яких виступали представники середнього та малого бізнесу.
Експерти відмічають тенденцію, коли з 2010 року почала зростати політизація соціально-економічних процесів, все більше протестів були спрямовані на критику центральних органів державної влади, а також питання виплати пенсій, зарплат та стану освіти.
Свобода мирних зібрань та мирні протести стали інструментом, до якого українці все частіше зверталися за останні два роки, відстоюючи свої права. Такі дані Центру дослідження суспільства.
Правозахисники відмічають намагання влади призупинити цю тенденцію, відкриваючи кримінальні справи проти учасників та організаторів протестів, а також шукаючи законодавчих методів це зробити, адже на сьогодні, окрім Конституції, немає закону, який би визначав реалізацію права на мирні зібрання.
«Щоб пояснити відмову в проведенні протесту, представники влади інколи вдаються до цікавих пояснень. Наприклад, у Черкасах пояснили відмову тим, що законодавство не передбачає мирні зібрання, спрямовані на боротьбу з корупцією, тому що це псує імідж влади», – сказав експерт Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда.
Утім, інколи проти учасників демонстрацій застосовуються і жорсткіші заходи. За даними Центру дослідження суспільства, у 2011 році було зафіксовано 430 репресивних дій проти учасників протестів, двоє загинуло; у 2012 році на сьогодні зафіксовано 18 постраждалих активістів.
Експерти вказують на важливу роль підтримки права українців на вільне зібрання з боку міжнародних інституцій та організацій.
«Дуже важливий момент, коли Комісія з прав людини чи Державний департамент США публікують свої звіти про стан справ із дотриманням свобод в Україні, де вони згадують важливість права на вільні зібрання, українська влада певною мірою залежна від цих голосів, тому їх підтримка нам важлива», – сказав Чемерис.
Правозахисник також наголошує на тому, що навіть сьогодні українці мають більший простір свободи, ніж громадяни Білорусії, Росії чи Грузії. «Це було досягнуто завдяки тому, що українське громадське суспільство стає сильнішим», – сказав Чемерис.
Подібно до американського руху «Захопи Уолл стріт», скерованого проти великого капіталу, соціальний стан українців і країни в цілому після виборів спричинить мирні протести в країні. Таку думку висловив Голосу Америки правозахисник, керівник Всеукраїнської ініціативи «За мирний протест!» Володимир Чемерис.
«Є соціальні причини для протестів, і вони нікуди не зникнуть, тому що влада проводить ринкові реформи, які поглиблюють соціальні протиріччя, якщо так і буде тривати, і влада буде все ігнорувати, то рано чи пізно станеться «вибух», і в Україні відбудеться соціальна революція», – сказав Чемерис.
В той же час експерти наголошують на дієвості протестів, особливо перед виборами, коли влада проявляє гнучкість. Хоча в більшості випадків учасники демонстрацій не досягають повністю тих результатів, яких бажають, влада іде на поступки й часто відмовляється від своїх найбільш одіозних планів.
«Протягом останніх кількох років ми бачимо, що уряд таки іде на поступки, не через свою демократичність, а через свою слабкість. Він це робить навіть частіше, ніж уряди західноєвропейських країн, які набагато більше ігнорують протестуючих та радикальніше до них ставляться», – сказав Голосу Америки керівник проекту моніторингу Центру дослідження суспільства Володимир Іщенко.
До найбільш результативних українських протестів належать виступи підприємців проти податкового кодексу. Попри те, що він таки був прийнятий, з нього було вилучено положення проти яких виступали представники середнього та малого бізнесу.
Експерти відмічають тенденцію, коли з 2010 року почала зростати політизація соціально-економічних процесів, все більше протестів були спрямовані на критику центральних органів державної влади, а також питання виплати пенсій, зарплат та стану освіти.
Свобода мирних зібрань та мирні протести стали інструментом, до якого українці все частіше зверталися за останні два роки, відстоюючи свої права. Такі дані Центру дослідження суспільства.
Правозахисники відмічають намагання влади призупинити цю тенденцію, відкриваючи кримінальні справи проти учасників та організаторів протестів, а також шукаючи законодавчих методів це зробити, адже на сьогодні, окрім Конституції, немає закону, який би визначав реалізацію права на мирні зібрання.
«Щоб пояснити відмову в проведенні протесту, представники влади інколи вдаються до цікавих пояснень. Наприклад, у Черкасах пояснили відмову тим, що законодавство не передбачає мирні зібрання, спрямовані на боротьбу з корупцією, тому що це псує імідж влади», – сказав експерт Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда.
Утім, інколи проти учасників демонстрацій застосовуються і жорсткіші заходи. За даними Центру дослідження суспільства, у 2011 році було зафіксовано 430 репресивних дій проти учасників протестів, двоє загинуло; у 2012 році на сьогодні зафіксовано 18 постраждалих активістів.
Експерти вказують на важливу роль підтримки права українців на вільне зібрання з боку міжнародних інституцій та організацій.
«Дуже важливий момент, коли Комісія з прав людини чи Державний департамент США публікують свої звіти про стан справ із дотриманням свобод в Україні, де вони згадують важливість права на вільні зібрання, українська влада певною мірою залежна від цих голосів, тому їх підтримка нам важлива», – сказав Чемерис.
Правозахисник також наголошує на тому, що навіть сьогодні українці мають більший простір свободи, ніж громадяни Білорусії, Росії чи Грузії. «Це було досягнуто завдяки тому, що українське громадське суспільство стає сильнішим», – сказав Чемерис.
