Молоде покоління в Україні, Росії та Азербайджані стало об’єктом нового дослідження віце-президент Національного фонду за демократію Надії Дюк. Щойно видана у США книжка «Наступне покоління в Росії, Україні та Азербайджані: молодіжна політика, ідентичність та зміни» – містить статистику та аналіз формування в історичному контексті нового покоління , яке визначатиме майбутнє цих націй.
На думку Надії Дюк, від молодого покоління, його настроїв та пріоритетів залежить як розвиватиметься і куди рухатиметься нація:
«Роль молоді є ключовою, особливо коли йдеться про недемократичні суспільства і намагання зрозуміти, як відбуваються політичні зміни».
За останні десять років активність молоді та організовані нею протести, призвели до зміни влади у багатьох країнах світу. Досліджуючи Україну, Надія Дюк звертає увагу на покоління українців народжене наприкінці 60-их. Саме національно та соціально найактивніші з них провели першу так звану революцію на граніті. Пізніше лідери студентського голодування були серед організаторів Помаранчевої революції в Україні. Надія Дюк у своїй книзі стверджує, що особливістю української молоді є її незгода та несприйняття будь-яких владних інституцій та їх представників:
«Молоді українці у порівнянні з російською чи азербайджанською молоддю, мають яскраво виражені антиурядові настрої. Вони мають найменше довіри до президентів, парламенту та більшості інших владних інститутів».
У книзі Надія Дюк також звертає увагу на те, що українська молодь серед іншого була серед лідерів у регіоні, використовуючи Інтернет, як засіб поширення інформації, а також як інструмент комунікації та організації різних рухів.
«Українська правда – перша Інтернет-газета, яка допомогла поширенню інформації та стимулювала людей до організації Помаранчевої революції. Азербайджанці та росіяни перейняли цей досвід. Сьогодні російська блогосфера, Інтернет-простір також наповнені великою кількістю інформації і саме частково завдяки цим ресурсам росіяни вийшли у грудні на вулиці», – зазначила Надія Дюк.
Водночас, за словами дослідника, сучасна молодь у всіх трьох країнах, хоча і має , завдяки новим технологіям, більше інформації та є більш активною у своїй масі, ніж попереднє покоління, все ж вона має обмежений вплив на ухвалення державних рішень і зміну влади як таку. Влада, за словами доктора Дюк, купує та заангажовує одних і обмежу інших для того, щоб утримувати статус кво. І на сьогодні важко спрогнозувати наскільки швидко вдасться молодому поколінню досягти демократизації на пост-радянському просторі. Можна лише стверджувати, каже Надя Дюк, що покоління українців яким сьогодні трохи більше 20 і які сформувались у час помаранчевої відлиги, переконані, що влада зобов’язана дослухатись до їх думки; і вони готові вимагати, щоб їх громадянські права та свободи дотримувались.
На думку Надії Дюк, від молодого покоління, його настроїв та пріоритетів залежить як розвиватиметься і куди рухатиметься нація:
Без дослідження молоді та майбутнього покоління не можливо зрозуміти як відбуватимуться політичні зміни.
За останні десять років активність молоді та організовані нею протести, призвели до зміни влади у багатьох країнах світу. Досліджуючи Україну, Надія Дюк звертає увагу на покоління українців народжене наприкінці 60-их. Саме національно та соціально найактивніші з них провели першу так звану революцію на граніті. Пізніше лідери студентського голодування були серед організаторів Помаранчевої революції в Україні. Надія Дюк у своїй книзі стверджує, що особливістю української молоді є її незгода та несприйняття будь-яких владних інституцій та їх представників:
«Молоді українці у порівнянні з російською чи азербайджанською молоддю, мають яскраво виражені антиурядові настрої. Вони мають найменше довіри до президентів, парламенту та більшості інших владних інститутів».
У книзі Надія Дюк також звертає увагу на те, що українська молодь серед іншого була серед лідерів у регіоні, використовуючи Інтернет, як засіб поширення інформації, а також як інструмент комунікації та організації різних рухів.
«Українська правда – перша Інтернет-газета, яка допомогла поширенню інформації та стимулювала людей до організації Помаранчевої революції. Азербайджанці та росіяни перейняли цей досвід. Сьогодні російська блогосфера, Інтернет-простір також наповнені великою кількістю інформації і саме частково завдяки цим ресурсам росіяни вийшли у грудні на вулиці», – зазначила Надія Дюк.
Водночас, за словами дослідника, сучасна молодь у всіх трьох країнах, хоча і має , завдяки новим технологіям, більше інформації та є більш активною у своїй масі, ніж попереднє покоління, все ж вона має обмежений вплив на ухвалення державних рішень і зміну влади як таку. Влада, за словами доктора Дюк, купує та заангажовує одних і обмежу інших для того, щоб утримувати статус кво. І на сьогодні важко спрогнозувати наскільки швидко вдасться молодому поколінню досягти демократизації на пост-радянському просторі. Можна лише стверджувати, каже Надя Дюк, що покоління українців яким сьогодні трохи більше 20 і які сформувались у час помаранчевої відлиги, переконані, що влада зобов’язана дослухатись до їх думки; і вони готові вимагати, щоб їх громадянські права та свободи дотримувались.
