На сьомий місяць війни перед Україною нависла загроза високої інфляції. Про це йдеться в дослідженні "Макроекономіка в умовах війни в Україні", опублікованому лондонським Центром економічних стратегічних досліджень CEPR. В дослідженні американські та європейські економісти пропонують своє бачення того, як в умовах затяжної війни Україні уникнути економічного хаосу. Серед рекомендацій авторів - болючі рішення, зокрема підвищення податків і мобілізація внутрішніх ресурсів.
Щоб забезпечити фінансування оборони в перші декілька місяців війни Нацбанк активно друкував гроші. Верстат, за даними Нацбанку, забезпечив від 50 мільярдів гривень окремо у квітні та травні і до 100 млрд грн в червні для бюджетних потреб. Така політика була вимушеною, адже потрібно щомісяця знаходити ресурси щоб покрити щонайменше 5 мільярдів доларів дефіциту бюджету, кажуть в уряді. В останній літній місяць, Україна почала отримувати значну західну допомогу для бюджету. Найбільше, 3 млрд доларів грантів, надали США через Світовий банк. Також, повідомили в Міністерстві фінансів, Україна отримала мільярд євро макрофінансової допомоги від ЄС.
Однак в умовах затяжної війни, потрібні надзвичайні заходи, вважають дослідники. Про те, як фінансувати війну і не повторити стрімкого зростання цін на кшталт гіперінфляції 90-х, чи реалістичні урядові прогнози курсу та цін на 2023 рік а також про те, чи готовий Захід економічно підтримувати Україну, журналістка Української служби Голосу Америки Оксана Бедратенко поговорила із співавтором дослідження, професором каліфорнійського університету Берклі Юрієм Городніченком.
Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності.
Юрій Городніченко: Війна нікуди не дінеться найближчим часом і це дуже дорога річ, яку треба фінансувати. Загалом є чотири ресурси того, як це зробити: перше - це податки, друге - це запозичення, третє - зовнішня допомога і четверте - друк грошей. Запозичення надходять дуже, дуже повільно і це залишає три джерела фінансування: зовнішня допомога, податки та друк грошей.
Друк грошей - це не вирішення проблеми
В перші місяці війни більшість видатків фінансувалося через друк грошей, бо тоді був хаос, багато чого було незрозуміло і цей ресурс найлегше мобілізувати. Але чим довше триває війна, тим більше ми маємо розуміти, що друк грошей - це не вирішення проблеми це не може бути основним джерелом фінансування.
Це залишає два джерела для нас по суті: податки і зовнішня допомога. Звичайно, зовнішня допомога це, в певному сенсі, найдешевший варіант - не треба нічого робити в плані підвищення податків чи зменшення видатків, які не пов'язані з війною, але це робить Україну надзвичайно залежною від того, що думають наші партнери.
Для того, щоб мати гарну фіскальну позицію, щоб бути незалежними від думок на Заході, нам потрібно мобілізувати наші фіскальні ресурси - треба або підвищувати податки, або зменшувати видатки не пов'язані з війною. Це звичайно буде дуже непопулярно, але це треба робити.
Оксана Бедратенко: Перед урядом стоїть завдання: з одного боку профінансувати оборонні видатки, з іншого боку якимось чином відновити або не зруйнувати економіку, яка зараз потерпає війни. Якими ви бачите ці внутрішні ресурси?
Ю.Г.: Є дві філософії того, як нам піднімати економіку і збільшувати податкові надходження: одна філософія - це зменшити податки радикально, сподіваючись, що у нас буде економічний бум і економічне зростання буде настільки сильним, що це дасть нам можливість дуже, дуже багато податків збирати. Такою є пропозиція 10-10-10 - це якраз така філософія (В серпні Офіс президента озвучив ідею податкової реформи, за якою вводиться єдина ставка на рівні 10% для податків на прибуток, доходи фізосіб та додану вартість -ред.)
Але я вважаю, що це не дуже буде працювати, тому що під час війни економічний бум дуже малоймовірний. Друга модель - це мобілізувати внутрішні ресурси, піднімати податки, якось оптимізувати видатки. Звичайно ці рішення будуть дуже непопулярні.
Якщо подивитися на історичний досвід того, як інші країни фінансували видатки війни, то податки зростали, наприклад ставали більш прогресивними (за прогресивно шкалою - ставки податків вищі для більших доходів - ред.). Наприклад, є досвід Сполучених Штатів під час Другої світової війни, досвід Англії, коли гранична ставка податку на доходи фізичних осіб була дев'яносто відсотків. У нас пласка шкала: і багаті люди, і бідні люди платять однаково. Це можна поміняти - сказати, що під час війни люди з більшими доходами мають сплачувати більші податки і так мати більш справедливий розподіл тягаря війни.
О.Б.: Стосовно допомоги Заходу. Зараз надходить інформація про можливий другий транш макрофінансової допомоги від Європейського Союзу, є гранти від Сполучених Штатів та повідомлення про нову можливу програму з Міжнародним валютним фондом. Як на вашу думку, чи почав Захід серйозно сприймати необхідність саме фінансової допомоги Україні?
Ю.Г.: Я думаю - так. Риторика змінилась. Спочатку наголос був на військовій допомозі, коросткострокових програмах, зараз зрозуміло, що економічний фронт теж надзвичайно важливий, і Україна зможе боротися тільки, якщо вона буде сильною економічно. Ми бачимо, наприклад, на День незалежності ми отримали дуже важливий подарунок від Сполучених Штатів - три мільярди доларів допомоги. Хотілося б щоб така допомога була не прив'язана до Дня незалежності, а відбувалася регулярно.
О.Б.: Чи може Україна справді покрити дефіцит бюджету, який оцінюється у щонайменше 5 мільярдів доларів щомісяця, за рахунок фінансових надходжень від донорів?
Ю.Г.: Є прогноз, а є сподівання. Я сподіваюсь, що вони дадуть грошей достатньо для того, щоб Україна закрила свій дефіцит. Але мій прогноз в тому, що наші партнери будуть очікувати, що Україна має робити більше на внутрішньому фронті, мобілізовувати внутрішні ресурси, тобто не друкувати гроші, а більше підвищувати податки, оптимізувати видатки, спробувати оживити ринок внутрішнього запозичення, щоб мобілізувати більше грошей на війну.
О.Б.: Цього тижня уряд видав макроекономічний прогноз на 2023 рік, в якому передбачив курс на рівні 50 грн за долар та інфляцію - 30%. Це достатньо шокуючі цифри. Як ви думаєте, чи реалістичні ці показники?
Ю.Г.: Звичайно, мало приємного в тому що інфляця буде тридцять відсотків. Я сподіваюсь що уряд та Національний банк України будуть активно працювати над тим щоб зменшити інфляцію. Треба менше спиратися на Національний банк як джерело доходів для уряду. Треба якось по-іншому збирати ці гроші - через податки або внутрішні запозичення, або більше грошей наших партнерів.
Якщо у нас буде інфляція тридцять відсотків, то для того щоб підтримувати конкурентноспроможність нашої економіки, нам приблизно на 30 відсотків треба буде девальвувати гривню
Щодо 50 гривень за долар - завжди важко прогнозувати валютний курс, тому що він дуже, дуже мінливий, тим більше в умовах війни, але такий курс не виглядає неможливим. Якщо у нас буде інфляція тридцять відсотків, то для того щоб підтримувати конкурентноспроможність нашої економіки, нам приблизно на 30 відсотків треба буде девальвувати гривню. Заразу у нас 37 грн/дол офіційний курс, якщо додати 30% - ось вам приблизно 50 грн за долар.
О.Б.: Стосовно вашого попередження про гіперінфляцію, чи робить уряд кроки для того, щоб цього не сталося, і що він мусить зробити для того, щоб все-таки зберегти макроекономічну стабільність?
Національний банк України друкує приблизно 30 мільярдів гривень на місяць, якщо він продовжить таку динаміку - гіперінфляції у нас не буде але в нас буде хронічна висока інфляція
Ю.Г.: Орієнтовно, Національний банк України друкує приблизно 30 мільярдів гривень на місяць, якщо він продовжить таку динаміку - гіперінфляції у нас не буде але в нас буде хронічно висока інфляція - 30 відсотків це буде приблизно величина, яка буде пов’язана з друком грошей. Це не кінець світу але, звичайно, дуже неприємно.
Всі ми пережили гіперінфляцію на початку 90-х, і всі дуже добре розуміють до чого призводить друк грошей. Загалом інфляція - дуже-дуже чутлива до того, що Національний банк друкує гроші, це одна з причин, чому Національний банк України не може бути основним джерелом. 30 мільярдів гривень, які вони друкують на місяць - це дуже велика цифра, треба щоб було менше.
Читайте також:
