Що пропонує Україні Юлія Тимошенко в разі перемоги на президентських виборах у березні 2019 року - стаття політолога Тараса Кузьо
Пропозиції, які лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко представила на з’їзді 15 червня, нагадують ініціативи Ніколаса Мадуро – наслідника соціаліста й популіста Уґо Чавеса, який управляв Венесуелою з 1999 до 2013 років. Чавес і Мадуро - антидемократичні лідери, які знищили колись потужну економіку своєї країни, що процвітала на глобальній арені як один з головних продуцентів нафти.
Скочування Венесуели до авторитаризму піддали критиці як більшість країн Латинської Америки, так і Заходу. Єдиними союзниками Венесуели лишилася низка латиноамериканських лівих режимів – Болівія, Нікарагуа й Куба, а також Китай і Росія. Росія була одним з головних постачальників зброї Венесуелі, а Чавес був близьким другом комуністичного диктатора Куби Фіделя Кастро.
Отож, що пропонує Україні Юлія Тимошенко в разі перемоги на президентських виборах у березні 2019 року?
Відповісти на це запитання намагався британський та канадський політолог українського походження, спеціаліст з історії та політики незалежної України Тарас Кузьо.
Усі популісти використовують однакову риторику, стверджуючи, що представляють «народ» у його боротьбі з «корумпованою елітою» та «істеблішментом
Усі популісти використовують однакову риторику, стверджуючи, що представляють «народ» у його боротьбі з «корумпованою елітою» та «істеблішментомТарас Кузьо
Як пише науковий співробітник Центру трансатлантичних відносин Школи фундаментальних міжнародних досліджень (ШФМД) при Університеті Джонса Гопкінса у статті для видання New Eastern Europe, західні науковці, які вивчають популізм і зростання популярності популістських партій, зазначають, що представники цієї течії критикують встановлені політичні інститути, зокрема парламент. На думку популістів, такі інститути захопили «корумповані» еліти та олігархи, а «народ» усунули від процесу прийняття рішень. Усі популісти використовують однакову риторику, стверджуючи, що представляють «народ» у його боротьбі з «корумпованою елітою» та «істеблішментом».
Тимошенко, вважає Кузьо, демонструє схожі риси. Вона, наприклад, рідко відвідує парламентські засідання. Згідно з підрахунками Комітету виборців України (неурядової організації), у травні 2018 року Тимошенко й депутат від «Опозиційного блоку» і президентський кандидат Юрій Бойко відвідали лише 1% і 6% засідань Верховної Ради, відповідно.
Тимошенко запропонувала надати громадянам України право законодавчої ініціативи, а також можливість використовувати інструмент прямої демократії – референдум за народною ініціативоюТарас Кузьо
Автор вказує на те, що про авторитарний стиль керівництва Тимошенко згадав у розмові в 2010 році з колишнім послом США в Україні Віктор Пинзеник, який пішов із посади міністра фінансів в уряді Тимошенко. Як і Тимошенко, популісти з інших європейських держав ухвалюють рішення, не прислухаючись до порад, твердо переконані, що всі інші помиляються, і використовують «популізм» заради отримання максимальної влади.
Тимошенко запропонувала надати громадянам України право законодавчої ініціативи, а також можливість використовувати інструмент прямої демократії – референдум за народною ініціативою. Вона переконана, що це є проявом «прямої демократії». «Отож, коли у 21-столітті комунікаційна система є безмежною і може об’єднати інтелектуальну синергію сотень мільйонів людей, то в цей час закрити шлях для законодавчої ініціативи громадянину буде неправильно», – зазначила Тимошенко. Вона закликала закріпити такий прозорий механізм законодавчої ініціативи в новій Конституції України.
Це дуже нагадує пропозицію про Конституційні збори, створені у 2017 році правителем Венесуели Мадуро. Вони мають розробити проект нової конституції, аби замінити конституцію, яку в 1999-у запровадив Чавес. Членів Конституційних зборів не обирали б на вільних виборах, а призначили б зі низки соціальних організацій, лояльних до Мадуро. Приблизно дві третини (364) членів Конституційних зборів було обрано мешканців міст, тоді як представники сімох соціальних секторів – у тому числі профспілок, місцевих рад, корінного населення, фермерів, студентів і пенсіонерів – обрали іншу третину (181 члена) зборів. Пропонована Конституційними зборами конституція підлягатиме схваленню на референдумі.
Надання громадянам права законодавчої ініціативи виглядає як спосіб діяти в обхід обраного парламенту, депутати якого представляють народТарас Кузьо
Критики Конституційних зборів переконані, що Мадуро створив їх, аби діяти в обхід контрольованого опозицією парламенту та зробити себе президентом довічно. Конституційні збори вже висловили підтримку президентові Мадуро, що свідчить про те, наскільки легко вони можуть стати маріонетковим парламентом, так як російська Державна дума. Вибори до Конституційних зборів навряд чи будуть вільними. Конституційні збори нададуть собі повноваження ухвалювати закони у сфері «збереження миру, безпеки, суверенітету, соціально-економічної й фінансової системи». Депутати зборів також проголосували за те, щоби віддати лідерів опозиції під суд за державну зраду.
Надання громадянам права законодавчої ініціативи виглядає як спосіб діяти в обхід обраного парламенту, депутати якого представляють народ. Надання «громадянам» такого інструменту не є виявом демократії та відсутнє в демократичних країнах Європи й Північної Америки. Громадянські петиції, які Тимошенко назвала американським прикладом «прямої демократії», уже діють в Україні за підтримки уряду США, яку він надає через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Тому Тимошенко не пропонує нічого нового й вона лукавить, заявляючи під час з’їзду: «Ми не можемо бути спостерігачами – ми повинні це також робити».
Тимошенко також заявила, що новий суспільний договір має дати людям право провести справжній референдум за народною ініціативою – як всеукраїнський, так і місцевий, а процедура проведення референдуму повинна бути чітко виписана в новій Конституції.
Насправді, пише Кузьо, референдуми не сприяють демократії та часто ведуть до хаосу, політичної нестабільності й невизначеності. Британський референдум Brexit став справжньою катастрофою, зануривши країну в безлад. 52% населення – усього на 4% більше, ніж кількість прихильників збереження членства Великобританії в Європейському Союзі – визначатимуть майбутнє відносин їхньої країни з ЄС, ставлячи під загрозу економіку, торгівлю, переміщення й навіть життя людей. Ще кращим прикладом країни, яка запровадила механізм референдуму за народною ініціативою – цілком відповідно до пропозицій Тимошенко – є Нідерланди. На нідерландському референдумі щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, проведеному в квітні 2016 р., перемогли опоненти цієї угоди. Водночас явка на ньому склала всього 32% – лише на 2% більше, ніж мінімальний рівень явки, необхідний для того, аби результати референдуму визнали дійсними.
Насправді, референдуми не сприяють демократії та часто ведуть до хаосу, політичної нестабільності й невизначеності.Тарас Кузьо
Цілком вірогідно, що цим інструментом прямого волевиявлення в Україні скористається Росія та її агенти в Україні, щоби закликати до проведення референдуму про спеціальний статус для Донбасу, Одеської області й «Новоросії», а також про приєднання до Євразійського економічного союзу. Заклики організувати референдум щодо надання російській мові статусу другої державної звучать уже давно. Варто зважати й на те, що Росія може сфальсифікувати результати референдуму на свою користь за допомогою електронних атак. Зокрема, ми вже маємо свідчення російського втручання в Brexit і референдум у Нідерландах.
Тимошенко також запропонувала cтворити на конституційному рівні всеукраїнські громадські асоціації, які будуть впливати на процеси управління державою в різних сферах. Знову незрозуміло, навіщо це потрібно, адже українські громадські організації вже об’єдналися в потужні коаліції, наприклад «Реанімаційний пакет реформ», що успішно лобіює низку реформ. Правозахисні організації також утворили спільну асоціацію.
Виступ-старт передвиборчої кампанії Тимошенко – її третьої спроби (і мабуть останньої) – містив чимало симпатичної риторики про потребу покращити участь громадян України в процесі розвитку молодої демократії. Одначе, поза риторикою, як зазначає Тарас Кузьо у статті для видання New Eastern Europe, є дуже мало нових ініціатив, до яких ще не вдалися організації громадянського суспільства чи програми, фінансовані з-за кордону. Водночас, деякі популістські пропозиції Тимошенко надзвичайно схожі на ініціативи, запроваджені такими авторитарними лідерами як у Венесуелі.
Дивіться також: Чи виправдає Антикорупційний суд сподівання, які на нього покладають? Інтерв’ю з Єгором Соболєвим
