Сучасні винищувачі F-16 ймовірно будуть в Україні "дуже, дуже скоро", однак затримка з постачанням інших видів західного озброєння грає на руку російським силам. Про це в інтерв'ю агенції Reuters заявив міністр оборони України Рустем Умєров.
Коментуючи очікуване невдовзі посилення Повітряних сил ЗСУ кількома десятьма літаками F-16, він підкреслив, що Росія щодня використовує сотні літаків і гелікоптерів для атак по Україні. "Тож нам потрібно стільки, скільки ми можемо отримати", - зазначив Умєров.
Він додав: "На цьому етапі ми зосередимося на підготовці нашого особового складу, скажімо, пілотів. Ми зосереджені на інфраструктурі, ми зосереджені на залученні команд з експлуатації та технічного обслуговування, і ми працюємо над залученням більшої кількості платформ, здатних витримати перевагу в повітрі".
"Ми витримуємо, але, звісно, нам потрібно більше зброї"
Глава українського оборонного відомства розповів, що Київ вдячний союзникам за військову допомогу, але лише половина обіцяних постачань надходить вчасно, й кожна затримка йде на користь Росії.
За словами Умєрова, зараз мета Кремля - відкрити новий фронт на півночі України. "Ми витримуємо, але, звісно, нам потрібно більше зброї, нам потрібно більше вогневої потужності, нам потрібні ракети великої дальності, - зауважив він. - ... Ми також бачимо, що є сумніви щодо ракет великої дальності. Отже, ці сумніви деяких наших партнерів є сигналом для Російської Федерації, що вони можуть цим скористатися, і вони цим користуються".
Нагадаємо, канцлер Німеччини Олаф Шольц послідовно виступав проти надання Україні ракет далекої дії Taurus. При цьому інші партнери Києва раніше заявляли, що надають озброєння у відповідь на запевнення української сторони, що ці західні системи використовуватимуться лише у межах міжнародно визнаних кордонів України.
Зокрема, посадовці США, найбільшого постачальника зброї для Сил оборони України, неодноразово заявляли, що Україна не повинна використовувати американську зброю для ударів по військових об'єктах у Росії.
Численні політики та військові експерти вважають, що Україна могла б уникнути обстрілів своїх міст та цивільної інфраструктури, якби могла вражати місця скупчення військ та майданчики запуску ракет і літаків ще на території Росії.
Нещодавно Парламентська асамблея НАТО ухвалила декларацію, в якій закликає членів НАТО скасувати заборону на використання західної зброї по Росії.
Раніше зі схожими закликами до партнерів Києва зверталися міністри урядів Польщі, Литви, Латвії та Швеції, а також генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, підкресливши, що відповідно до міжнародного права, Україна має право на самооборону, що "включає також удари по цілях за межами України, по законних військових цілях всередині Росії".
"І це особливо актуально зараз, бо найважчі бої зараз точаться в Харківській області, поблизу українсько-російського кордону, і частково кордон є фактично фронтом. І тому, звичайно, українцям буде дуже важко і складно захищатися, якщо вони не зможуть вражати військові об'єкти безпосередньо по той бік кордону", - заявив Столтенберг, підкресливши, що може йтись як про ракетні установки, артилерію, так і про аеродроми, які використовуються для атак на Україну.
Мобілізація та нагальні пріоритети
Говорячи про інші теми, в інтерв'ю Reuters Умєров сказав, що з набуттям чинності нового закону про мобілізацію до 1,2 мільйона військовозобов'язаних оновили свої дані, але не уточнив, скільки людей уряд планує мобілізувати.
28 травня в ефірі телемарафону заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко сказала, що з понад цих 1,2 мільйона військовозобов'язаних для оновлення своїх даних більшість скористалися додатком "Резерв+". А за кордоном свої дані оновили майже 15 тисяч військовозобов'язаних.
Умєров повторив, що Київ має намір звільнити всю свою територію до міжнародно визнаних кордонів 1991 року, включаючи Крим. Але головним військовим завданням на найближчі місяці буде утримання оборонних рубежів і придушення ворога, одночасно зміцнюючи потенціал українських військ у повітрі, на морі та на суші.
У статті використано матеріали Reuters
