За даними ЮНЕСКО, у 2024 році у світі під час виконання службових обов’язків було вбито щонайменше 68 журналістів і працівників медіа. З них принаймні четверо загинули в Україні. Про це організація повідомила 12 грудня у пресрелізі на своєму вебсайті.
Своєю чергою Міжнародна федерація журналістів 11 грудня заявила про 104 вбитих працівників медійної сфери у 2024 році. У своєму повідомленні Федерація також говорить про чотирьох журналістів, загиблих в Україні.
“Понад 60% загиблих працювали в країнах, де тривають конфлікти. ЮНЕСКО заявляє, що це найвищий відсоток за понад десять років”, - заявив Стефан Дюжаррік, речник Генерального секретаря ООН під час спілкування з пресою 12 грудня.
“З 42-х загиблих у країнах, де тривають конфлікти, 18 загинули в Палестині, 4 в Україні, 4 у Колумбії, по 3 в Іраку, Лівані, М’янмі та Судані, та по одному у Сирії, Чаді, Сомалі, і Демократичній Республіці Конго”, - додав він.
Водночас, зазначає ЮНЕСКО, кількість загиблих журналістів зменшилася, у порівнянні з 2023 роком, коли 74 журналісти втратили життя в процесі виконання своєї роботи, та у порівнянні з 2022 роком, коли загинули 88 медійників.
Гендиректорка ЮНЕСКО закликала уряди світу посилити захист працівників медіа у своїх країнах.
“Неприпустимо, щоб журналісти платили життям за свою роботу. Я закликаю всі держави посилити та забезпечити захист працівників медіа, відповідно до міжнародного права”, - наводить ЮНЕСКО слова своєї генеральної директорки Одрі Азулей.
“Надійна інформація є життєво важливою в конфліктних ситуаціях, щоб допомогти постраждалому населенню та просвітити світ”, - додала Азулей.
Серед журналістів, які загинули у 2024 році в Україні під час виконання журналістських обов'язків, організація назвала британця Раяна Еванса, казаха Айдоса Садикова, росіянина Микиту Цицагі та іншого росіянина Валерія Кожина.
Водночас до списку ЮНЕСКО, серед іншого, не було внесено імені української журналістки Вікторії Рощиної, яка загинула в російському полоні за невизначених обставин. Про смерть Рощиної стало відомо 10 жовтня 2024 року. Втім росіяни досі не повернули тіло журналістки рідним в Україні.
На відміну від ЮНЕСКО, Міжнародна федерація журналістів назвала українку Вікторію Рощину серед журналістів, які загинули в Україні, вказавши 19 вересня 2024 року як дату її смерті, й зазначивши, що вона померла в ув’язненні.
Також до списку ЮНЕСКО не потрапило ім’я українського медійника Олега Сарела. За повідомленням Національної спілки журналістів України від 10 грудня, режисер монтажу проєкту “Реальна історія” та воїн Збройних сил України Олег Сарел загинув під мінометним обстрілом поблизу Водяного у Волноваському районі Донецької області ще 27 серпня. Втім поховати його вдалося лише за кілька місяців.
Загалом же, за даними Європейського центру свободи преси й медіа, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року й до середини листопада цього року, 13 журналістів було вбито в Україні під час висвітлення російської війни.
Щонайменше стільки ж працівників медіа перебували у російських в’язницях, повідомив Центр у пресрелізі до сумнозвісної дати 1000 днів російської війни проти України, 19 листопада 2024 року.
Тим часом Міжнародна федерація журналістів 11 грудня заявила у своєму щорічному звіті, що станом на 10 грудня 2024 року, “104 журналісти були вбиті в усьому світі, понад половина з них у Газі, Палестина (55)”.
Організація схарактеризувала 2024 рік як “ще один особливо смертоносний рік для журналістів і працівників медіа”.
За оцінками федерації, цього року в Європі загинули 4 журналісти. Бельгійська організація пов’язала смерті з війною в Україні.
“Війна в Україні знову спричинила жертви на континенті: у 2024 році загинули 4 журналісти, у порівнянні з 13-ма у 2022 та чотирма у 2023. Попри цей конфлікт, Європа залишається найбезпечнішим континентом у світі”, - йдеться у повідомленні федерації.
Згідно зі звітом Міжнародної федерації журналістів, окрім Рощиної, в Україні у 2024 році загинули Раян Еванс, Микита Цицагі та Валерій Кожин. Організація не зазначила імені Айдоса Садикова серед загиблих в Україні медійників.
Станом на 10 грудня щонайменше 520 журналістів по всьому світу перебували у в’язницях, згідно з даними федерації.
“Ці сумні цифри ще раз показують, наскільки крихкою є свобода преси та наскільки ризикованою та небезпечною є професія журналіста. Потреба громадськості в інформації дуже реальна в той час, коли авторитарні режими розвиваються по всьому світу”, - зазначив у повідомленні генеральний секретар федерації Ентоні Белланджер.
Читайте також:
