Партійна політика напередодні президентських виборів в Америці в листопаді вплинула на зустріч президента України Володимира Зеленського з президентом Джо Байденом і віцепрезиденткою Камалою Гарріс, які в четвер говорили про підтримку США війни в Україні.
У заяві з Білого дому Байден наполягав, що Росія не досягне успіху у своїй війні, яка почалася, коли вона вторглася в Україну в лютому 2022 року.
"Україна переможе, і ми продовжуватимемо підтримувати вас на кожному кроці", — сказав Байден.
Під час окремої зустрічі із Зеленським Гарріс, кандидатка у президенти від Демократичної партії, підтвердила підтримку адміністрацією воєнних зусиль Києва та підкреслила, що саме Україна вирішує, чим закінчиться війна.
Не називаючи його імені, Гарріс розкритикувала кандидата на посаду віцепрезидента від Республіканської партії Джей Ді Венса, який, щоб припинити війну в Україні, радить Києву віддати частину територій і відмовитись від членства в НАТО.
"Ці пропозиції збігаються з пропозиціями [президента Росії Володимира] Путіна. І давайте будемо чіткі: це не пропозиції щодо миру, – сказала Гарріс. - Натомість це пропозиції про капітуляцію, що є небезпечним і неприйнятним".
У нещодавньому інтерв'ю Венс запропонував Україні та Росії припинити бойові дії та створити демілітаризовану зону на поточних лініях бойових дій. Києв мав би прийняти нейтралітет і відмовитись від вступу до НАТО.
В інтерв’ю The New Yorker президент України назвав цей план, у разі його реалізації, “жахливою ідеєю”, яка має на меті припинити конфлікт коштом жертви, суперечила б міжнародному праву і, швидше за все, не допомогла досягти миру. Крім того, такий підхід, пояснив Зеленський, може викликати більше конфліктів у всьому світі, винагороджуючи та нормалізуючи агресивну поведінку.
У середу лояльні до колишнього президента Дональда Трампа республіканці в Конгресі вимагали від українського лідера звільнити свого посла в США Оксану Маркарову через візит Зеленського на фабрику з виробництва боєприпасів у Пенсильванії, штаті, де точиться запекла політична боротьба перед президентськими виборами у США у листопаді.
Зеленський зустрівся з губернатором штату від Демократичної партії Джошем Шапіро та двома законодавцями-демократами.
У листі до Зеленського спікер Палати представників Республіканської партії Майк Джонсон заявив, що візит на фабрику, яка виготовляла боєприпаси для України, був "партійною кампанією, спрямованою на допомогу демократам", рівнозначний "втручанню у вибори".
"Підтримка припинення війни Росії проти України продовжує бути двопартійною, але наші стосунки без потреби піддаються випробуванням і їм завдається шкода, коли посадовці вашого уряду атакують у ЗМІ кандидатів - лідерів на президентських виборах від Республіканської партії", — сказав Джонсон.
Білий дім назвав лист Джонсона "політичним трюком" і вказав, що Зеленський нещодавно зустрівся з республіканським губернатором Юти Спенсером Коксом під час "подібної події".
Під час візиту до Скрентона була також підписана угода про співпрацю між штатом Пенсильванія і Запорізькою областю - шоста така угода між американським штатом і областю України. Наразі три такі штати мають республіканських губернаторів і три - демократів.
Один з цих штатів – Юта. Під час свого візиту на саміт НАТО у Вашингтоні цього року Зеленський відвідав Юту, де виступив на літній зустрічі Національної асоціації губернаторів у Солт-Лейк-Сіті та підписав торговельну угоду між Ютою та Київською областю з губернатором-республіканцем Спенсером Коксом. Під час зустрічі з президентом України губернатора супроводжували конгресмени-республіканці.
Реакція Джонсона відображає занепокоєння республіканців можливою перемогою Гарріс в Пенсильванії, де проживає багато українських американців, сказав Сергій Куделя, доцент кафедри політології Університету Бейлора.
"Це ключовий штат "блакитної стіни". Без цього Трампу було б важко виграти вибори, – сказав він Голосу Америки. – З огляду на кількість українців, які проживають у Пенсильванії, близько 150 000, українські американці могли б стати ключовим виборчим блоком, здатним перехилити перегони в той чи інший бік".
На думку колишнього посла США в Україні Джона Гербста ці звинувачення є прикрими та непотрібними:
“Зрозуміло, що українська сторона не мала жодного відношення до появи політиків-демократів на оборонному заводі в Скрентоні, і прикро, що останнім часом відомі розбіжності у поглядах президента Зеленського та сенатора Джей Ді Венса отримали велику увагу”.
“Важливо те, що Кремль, який вважає США своїм противником номер один, веде жорстоку війну проти України й в інтересах США та України, щоб Росія цю війну програла,” – сказав колишній дипломат, а нині – директор Євразійського Центру Атлантичної ради Голосу Америки.
Зустріч з Трампом
У четвер ввечері Трамп заявив, що зустрінеться з Зеленським у п'ятницю в Трамп-тауер у Нью-Йорку. Останніми днями кандидат у президенти від Республіканської партії посилив свою критику щодо того, що США продовжують "давати мільярди доларів людині, яка відмовляється укласти угоду" для припинення війни.
У середу Трамп припустив, що Байден і Гарріс винні в затягуванні війни, яка послідувала за вторгненням Росії в Україну в лютому 2022 року.
"Байден і Камала допустили це, давши Зеленському гроші та боєприпаси, як цього ще не бачила жодна країна", — сказав Трамп. Він стверджував, що Київ мав піти на поступки Москві до того, як російські війська атакували, стверджуючи, що Україна зараз "в руїнах" і не в змозі вести переговори про закінчення війни.
"Будь-яка угода — найгірша угода — була б кращою за те, що ми маємо зараз", — сказав Трамп.
Коментарі Трампа викликали занепокоєння не лише в Україні, а й у деяких європейських столицях, які підтримують військові зусилля Києва, сказав Ян Лессер, провідний співробітник Німецького фонду Маршалла США.
"Перевернути це й раптово дати Москві набагато більше важелів впливу, поставивши під сумнів потік зброї в Україну, політичну підтримку України тощо, означає перемогу Москви", — сказав він Голосу Америки.
Удари вглиб Росії
Теми, які лідери обговорювали в четвер, включали прохання України до донорів зброї дозволити українським силам використовувати зброю для ударів по цілях вглиб Росії.
"Сьогодні я обговорив з президентом Байденом [наш] план перемоги. Ми готуємося говорити про деталі, щоб посилити план [і] узгодити наші позиції, використання та підхід", – сказав Зеленський.
Українські лідери кажуть, що такі удари необхідні, щоб знизити здатність Росії здійснювати щоденні ракетні атаки та атаки з безпілотників. Але адміністрація Байдена не бажала погоджуватися через побоювання щодо ескалації. Росія, яка є ядерною державою, попередила, що застосування Києвом зброї далекого радіуса дії призведе до ескалації конфлікту за межі України.
"Це означатиме, що країни НАТО, Сполучені Штати, європейські країни перебувають у стані війни з Росією", — сказав Путін раніше цього місяця.
Прохання Києва має підтримку обох партій, зокрема сенатора-республіканця Ліндсі Грема.
"Якщо ви дозволите Україні почати вражати законні військові цілі, щоб чинити тиск на Путіна, ви зробите наступному президенту велику послугу, будь то Трамп чи Гарріс. У них будуть певні важелі, щоб покласти край цій війні", — сказав він журналістам у четвер.
"У нього є конкретні військові цілі, — сказав Грем про план перемоги Зеленського. - Якщо він зможе почати виконувати цей план, це дає нам найкращу надію на завершення цієї війни в 2025 році".
Напередодні візиту Зеленського адміністрація США оголосила про нову допомогу Україні на 8 мільярдів доларів. У своїй заяві Байден зазначив, що допомога включала батарею ракет Patriot і ракети, а також боєприпаси класу "повітря-земля" і високоточну плануючу бомбу з радіусом дії до 130 кілометрів.
Адміністрація також розширює навчання для українських пілотів F-16, щоб наступного року включити ще 18 пілотів.
Зеленський подякував США, зазначивши, що нова допомога включає "найбільш важливі для захисту наших людей речі".
"Ми використаємо цю допомогу в найбільш ефективний і прозорий спосіб для досягнення нашої головної спільної мети: перемоги України, справедливого і міцного миру та трансатлантичної безпеки", — заявив Зеленський у соцмережі X.
Кетрін Джипсон і Кріс Ганнас долучились до роботи над статтею.
