Чому заарештували Волгу? Версії експертів

ГПУ і СБУ затримали голову Держкомісії з регулювання ринків фінансових послуг Василя Волгу. Про це повідомила у вівторок прес-служба Генеральної прокуратури України. Як мовиться у повідомленні, 19 липня Волга був затриманий за підозрою у вчиненні злочину, пов’язаного з корупцією.

Наразі високопоставлений чиновник доправлений до ізолятора тимчасового тримання; щодо нього проводять слідчі дії.

Раніше, 15 липня, ГПУ затримала також двох чиновників з відомства Волги – його колишнього помічника Олега Гаріковича та директора департаменту юридичного забезпечення Євгена Гантімурова.

А ще раніше, у лютому цього року, було порушено кримінальну справу проти директора департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ Віктора Адамовича, якого звинуватили в отриманні хабара у два мільйони гривень.

На посаду голови Держфінпослуг Василь Волга був призначений у березні 2010 року за квотою Компартії. Відтоді до роботи його відомства висувалися численні претензії. Зокрема, керівники кредитних спілок оголошували Волзі недовіру, а голова Держкомпідприємництва Михайло Бродський звертався до президента з пропозицією про його відставку.

Чому арешт високопоставленого чиновника за звинуваченням у корупції таки відбувся, і відбувася саме зараз? Своїми версіями з Голосом Америки поділилися президент творчого об’єднання «ТОРО», що є пердставником Transparency International в Україні, Олексій Хмара, та керівник Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.

Олексій Хмара: «Арешт комуніста Волги – це можливість ослабити конкурентів на виборах».

«Я розглядав би три версії арешту Волги. Версія перша – офіційна. Дійсно, про Василя Волгу останні півроку говорять, що ця людина доволі суб’єктивно підходила до кредитних спілок, які постраждали під час фінансової кризи і були зобов’язані виплатити своїм вкладникам величезні суми грошей. Ніхто не розумів, за якими критеріями Держфінпослуг визначає, які спілки отримають підтримку з боку державної комісії, а які залишаться за бортом. На це скаржились усі учасники ринку, починаючи від керівників кредитних спілок і закінчуючи їх рядовими членами.

Версія друга. Волга продовжував брати активну участь у політичному процесі. За нашою неофіційною інформацією – хоча ми можемо й помилятися – він є одним з очільників виборчого штабу Комуністичної партії України. Його досвід політтехнолога міг бути вельми корисним для комуністів у не дуже віддалених парламентських виборах. А тому арешт – це можливість ослабити конкурентів на виборах, навіть якщо вони в одній коаліції перебувають.

І третє, дуже прозаїчне пояснення. Президент має демонструвати, що закон один для всіх. І тут, так би мовити, співпали карти. Є критична кількість зауважень, і є належність людини до дружньої, але не своєї політичної сили.

Підсумовуючи, можу сказати таке. Якщо брати виключно офіційний бік справи, то Служба безпеки нарешті відреагувала на величезну кількість запитів, які йшли і з боку громадських активістів, і від учасників ринку фінансових послуг.

Якщо трактувати трошечки ширше – в Україні рідко коли силові відомства працюють просто на виконання закону. Тому арешт Волги може означати, що для нього самого закінчилося політичне життя, а для людей, які пов’язані з його політичною силою або його політичним проектом, починаються важкі часи. На осінь варто очікувати певної реформації владної команди в Україні. Оновиться й та команда, що відповідає за надання фінансових послуг та взагалі за контроль всієї фінансової системи в Україні».

Вадим Карасьов: «Питання не в тому, чому його арештували; питання в тому, чому дали відмашку».

«Чи можна назвати арешт Волги реальною боротьбою з корупцією? Я назвав би це радше проявом монополізації корупції, зосередження корупції в одних руках. Намагаються вибудувати корупційну вертикаль, щоб не було ніяких «суверенних корупцій».

Адже боротьба з окремими корупціонерами ще не означає боротьби з корупційною системою. Лукашенко теж боровся з корупціонерами, і Путін теж боровся з корупціонерами, у тому числі й серед своїх. Але це робилося для того, щоб зосередити повний контроль над корупцією – без усяких самостійних корупційних вольностей.

Це одна версія. Але є ще одна. Підтекст цього арешту полягає ще й у тому, що Волга – політик проросійської орієнтації. І багато в чому його призначення у виконавчу владу було пов’язане з проханнями російського керівництва (як, власне, і низки інших нинішніх високопоставлених чиновників, у тому числі й міністрів українського уряду).

І розумієте, питання не в тому, чому його арештували; питання в тому, чому дали відмашку? Адже я не думаю, що тільки Волга помічений у корупційних діях, багато інших теж цим грішать. Я думаю, що арешт відбувся в контексті нинішнього охолодження російсько-українських відносин, російського шантажу з приводу вступу України в Митний союз, торгової війни. Російському керівництву, проросійським політикам всередині країни дали чіткий сигнал: час, коли Росія могла призначати або просити про призначення тих або інших міністрів, керівників агентств, інших представників виконавчої влади, минув. Оскільки Росія не йде ні на які поступки.

І ця ситуація з Волгою свідчить про те, що Янукович намагатиметься вибудувати певну модель «авторитаризму незалежності», як у Білорусі. Бо ми звикли так: якщо не з Європою, то з Росією. Або якщо з Росією, то не з Європою. А це такий собі «авторитаризм незалежності»: зміцнення вертикалі влади і незалежність еліти від російської олігархії, від європейських, брюссельських еліт і, в тому числі, від своїх виборців».