Спеціальні потреби

WP: Український наступ на Курщині зірвав таємні переговори про часткове припинення вогню з Росією


Український військовослужбовець патрулює територію підконтрольного українській армії міста Суджа в Курській області, 16 серпня 2024 року. REUTERS/Ян Доброносов
Український військовослужбовець патрулює територію підконтрольного українській армії міста Суджа в Курській області, 16 серпня 2024 року. REUTERS/Ян Доброносов

Україна та Росія планували у серпні провести непрямі переговори за посередництва Катару щодо угоди про припинення взаємних ударів по енергетичній інфраструктурі. Однак наступ України в Курській області принаймні тимчасово зірвав ці зусилля.

Таку версію у ексклюзивному матеріалі повідомило 17 серпня американське видання The Washington Post (WP), з посиланням на українських та катарських офіційних осіб і дипломатів, які побажали залишитися неназваними.

За інформацією WP, українська сторона не попередила посередників у Досі про наступ на Курщині. Росіяни своєю чергою відклали власну зустріч з катарськими посередниками після українського вторгнення, назвавши його “ескалацією”.

Водночас за словами катарського дипломата, з яким спілкувався WP, Росія “не скасовувала переговори, вони сказали, дайте нам час”.

Попри бажання України все одно відправити делегацію до Дохи, Катар, який у перемовинах окремо зустрічався з представниками України та Росії, відмовився, не вважаючи односторонню зустріч корисною.

Втім, повідомляє WP, цитуючи інформацію, отриману з Офісу президента України, перемовини у Досі було перенесено “через ситуацію на Близькому Сході”, але вони мають відбутися 22 серпня у форматі відеоконференції, після чого Київ консультуватиметься з партнерами щодо реалізації обговореного. Видання зазначає, що ні Кремль, ні Білий дім не надали своїх коментарів з цього приводу.

За інформацією дипломатів, які спілкувалися з WP, Україна і Росія “сигналізували про свою готовність прийняти домовленості” напередодні зустрічі.

Водночас офіційні особи в Києві “мали неоднозначні очікування щодо успіху переговорів”. Дехто вважав, що шанси на успіх становлять 20 відсотків, тим часом як інші українські посадовці очікували ще похмуріших перспектив, “навіть якби штурму Курська не відбулося”.

Однією з причин, чому українські офіційні особи мали сумніви щодо щирості Росії у переговорах, була масштабна кампанія ударів по українській енергетичній інфраструктурі, яку Москва здійснювала останніми тижнями.

За словами іншого українського посадовця, з яким спілкувався WP щодо можливої угоди про часткове припинення вогню, “ми спілкуємося з партнерами, щоб бути впевненими, що угода працюватиме, а не сам на сам з Росією, як це було раніше”.

За інформацією видання, ідея часткового припинення вогню шляхом взаємного уникнення ударів по енергетичній інфраструктурі була запропонована Катаром невдовзі після саміту щодо миру в Україні, який відбувся у Швейцарії 15-16 червня, й куди не було запрошено Росію.

Після обговорень Катару з представниками Україні та Росії, українські посадовці схвально поставилися до плану, адже він відповідає частинам формули миру з 10 пунктів, яку запропонував президент Володимир Зеленський, зокрема у сфері енергетичної безпеки. Формула також передбачає виведення російських військ з усієї території України в кордонах 1991 року.

WP пише, що деякі учасники переговорів сподівалися, що ці перемовини можуть сприяти укладенню ширшої угоди про припинення війни. Зокрема такий погляд висловило принаймні одне російське джерело видання, зазначивши, що Росія може бути більш готовою розглянути угоду про енергетичну інфраструктуру “як спосіб заманити Київ до ширших переговорів про припинення вогню”.

Інакше, за словами джерела, “Москва могла б бути менш мотивованою, оскільки вірить, що може завдати більшої шкоди українській енергетичній інфраструктурі, ніж Київ міг [завдати своїми ударами] російським нафтопереробним заводам”.

За словами катарських джерел WP, після кількох місяців обговорень між катарськими посередниками й представниками відповідно України та Росії, сторони домовилися про проведення зустрічі в Досі, й залишалося узгодити лише деякі деталі.

“Після Курська росіяни відмовилися”, — зазначив виданню інший учасник переговорів.

WP нагадує, що українські та російські офіційні особи не зустрічалися віч-на-віч для переговорів від початку війни, коли відбулися прямі таємні перемовини у Стамбулі, які не були успішними. Згодом через посередників було укладено Чорноморську зернову угоду, яка пізніше зазнала краху через вихід з неї Росії.

“Бажання брати участь у переговорах свідчить про певний зсув для обох країн, принаймні щодо обмеженого припинення вогню”, - зауважує WP.

Водночас українські офіційні особи також зазначають, що Київ завжди був відкритий до переговорів за умови поваги територіальної цілісності України. Зі свого боку російський президент Володимир Путін висуває вимогу Україні відмовитися від територій, окупованих Росією, включно з чотирма областями, які частково перебувають під контролем Києва, як умову для початку мирних переговорів.

Подібно до думок експертів, про які раніше повідомляв Голос Америки, WP посилається на російських аналітиків, які вважають, що захоплення Україною територій на Курщині може посилити позицію України у майбутніх переговорах.

“Путін багато разів говорив, що будь-яка мирна угода повинна враховувати факти на місці, і що Росія не залишить територію, яку вона захопила”, — цитує видання прокремлівського політолога Сергія Маркова.

Україна намагається “порушити цю формулу й отримати російську територію для обміну”, додав він.

  • 16x9 Image

    Голос Америки

    Голос Америки (VOA) надає новини та інформацію більш ніж 40 мовами. VOA, за оцінками, охоплює аудиторію у понад 326 мільйонів людей щотижня. Статті авторства Голос Америки є результатом роботи декількох журналістів і можуть містити інформацію новинних агенцій.

Розсилка

Recommended

  • Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

    Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

XS
SM
MD
LG