Цього тижня у Вашингтоні українська делегація продовжує переговори з Міжнародним валютним фондом про нову програму для України. Про очікування від програми та хід переговорів ми поговорили з Головою Національного банку України Яковом Смолієм. Публікуємо першу частину інтерв'ю.
Оксана Бедратенко: Українська делегація вже прибула на збори МВФ та Світового банку, що відбуваються цього тижня у Вашингтоні. Чи розпочато вже переговори про нову програму з МВФ?
Яків Смолій: Делегація провела зустрічі у Вашингтоні з паном Ліптоном (Девід Ліптон – заступник директора-розпорядника МВФ) та Роном ван Рооденом (головою місії МВФ в Україні). Ми продовжуємо переговори з майбутньої програми, на яку очікуємо. Під час зустрічей ми обговорювали те, які елементи та попередні умови потрібно виконати, які наступні кроки зробити. Процес відбувається, переговори тривають і сподіваємось на їх успішне завершення.
Серед основних питань на переговорах: прийняття низки законопроектів, які були попередньо проговорені, бюджет 2020 року, питання ринку землі.
Один із законопроектів, про відновлення відповідальності за незаконне збагачення, перебуває на розгляді у парламенті і є серед передумов продовження програми співпраці.
ОБ: Чи фігурує на переговорах питання підвищення цін на газ?
ЯС: Питання ціни на газ не стоїть тому, що уряд затвердив свого часу постанову, якою регулюються тарифи. Також теперішня ситуація на світовому ринку досить сприятлива, ціни на газ знизилися, тому про підвищення ми поки не говоримо.
ОБ: Чи стало питання "Приватбанку" каменем спотикання, через яке місія МВФ поїхала з України у вересні без домовленості?
ЯС: Я б не сказав що місія поїхала з Києва без домовленостей. Ми в Києві проговорили основні параметри програми, накидали "драфт" і зараз продовжуємо узгожувати ті моменти, про які ми говорили в Києві. Тобто місія поїхала з відповідними напрацюваннями, а зараз команда тут продовжує погоджувати те, що ми не встигли погодити в Києві.
Питання ж "Приватбанку" на переговорах не стоїть. Воно загалом вимагає вирішення, адже в 2016 році націоналізація була проведена згідно закону і сьогодні діюче законодавство не передбачає повернення банку колишнім акціонерам. Національний банк, Кабінет Міністрів роблять все для того, щоб зберегти "Приватбанк" в тому стані, в якому він перебуває тепер. Він докапіталізований, працює, обслуговує половину населення України і рішення суду, яке було прийнято в квітні місяця, оскаржив Національний банк в апеляційній інстанції. Ми чекаємо на засідання суду, щоб робити наступні кроки.
Рішення, прийняте в Лондоні, дає змогу банку самому судитись з колишніми власниками, спираючись на англійське право, використовувати рішення англійських судів для відстоювання своїх інтересів, для повернення активів.
ОБ: Місія МВФ, полишаючи Україну, вказала на необхідність дотримання незалежності Національного банку України. Чи відчуваєте Ви політичний тиск на Нацбанк?
ЯС: Питання незалежності Національного банку і тиску на нього було, мабуть, одним із найактуальніших впродовж останніх декількох місяців. Однак я хочу сказати, що ми сьогодні не відчуваємо тиску від президента, або уряду. За останні два тижні у нас відбулося декілька спільних нарад, президент відвідав Національний банк, зустрівся з колективом, ми провели досить продуктивну зустріч, обговорили і макроекономічну ситуацію в країні, і перспективи відновлення кредитування. Ще одним заходом було підписання Меморандуму між Національним банком і Кабінетом Міністрів, де ми позначили спільні кроки з координації дій. Останнім вагомим кроком стала зустріч в офісі президента, де ми обговорювали обсяг непрацюючих кредитів в банківській системі і, зокрема в державних банках, а також те, що стоїть на заваді відновленню кредитування.
Ми навіть з президентом пожартували. Потискаючи руку він каже: "Я не хочу сильно потискати, щоб не казали що я тиснув на Національний банк".Яків Смолій
Ми навіть з президентом пожартували. Потискаючи руку він каже: "Я не хочу сильно потискати, щоб не казали що я тиснув на Національний банк". У нас досить хороша кооперація досить хороша співпраця і жодного тиску ми сьогодні на Національний банк не відчуваємо.
І пан Зеленський розуміє і прем'єр-міністр розуміє - всі розуміють що будь-який вплив на Національний банк, з точки зору прийняття рішень, до добра не доведе.
Ті рішення, які приймаються Національним банком, повинні бути виважені і, відповідно, мають прийматися професійною командою Національного банку без жодного зовнішнього впливу.
ОБ: Які проблеми виникнуть у України, якщо не вдасться досягти домовленості з Фондом?
ЯС: Ми сподіваємось, що домовимося з Міжнародним валютним фондом і отримаємо цю програму. У нас були гірші часи, коли ми знаходили спільні рішення і, я думаю, що в цьому випадку ми також знайдем.
Допомога, яка була від Міжнародного Валютного Фонду дала змогу провести певні реформи останніх чотирьох-п'яти років.
Наявність самої програми - це не тільки фінансування, це сигнал для інших міжнародних фінансових організацій, для інвесторів. Це як якір для того, щоб Україна мала можливість залучати дешевший ресурс і для покриття дефіциту бюджету, для поповнення золотовалютних резервів з метою обслуговування заборгованості, яка є у держави перед іноземними кредиторами.
ОБ: Про якиий обсяг програми з МВФ йдеться?
ЯС: Ми розглядаємо програму терміном на три роки. Обсяг ми поки не обговорювали. Це буде визначатися у процесі переговорів. Однак я хочу сказати, що сьогодні не так важливий обсяг коштів, як важлива наявність самої програми, тому що, як я вже казав, це сигнал для інших міжнародних фінансових організацій для приватних інвесторів які заходять на український ринок і саме продовження співпраці для нас є сьогодні пріоритетом.
Дивіться також: Що викликає занепокоєння в законі про судову реформу? Інтерв’ю з директором Трансперенсі Інтернешнал Україна
