Оголошення прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана про відкладення на 2023 рік ратифікації країною вступу Фінляндії та Швеції в НАТО, а також подальше затягування такого кроку Туреччиною, знову вказало на політичні перешкоди для цього етапу розширення Альянсу, що обіцяв бути надзвичайно швидким.
Низка країн - союзників, зокрема Велика Британія, а також США і Німеччина вже дали зрозуміти, що фіни і шведи можуть розраховувати на допомогу у захисті від потенційної агресії, але лише ратифікація вступу тих двох країн усіма 30-ма членами Альянсу означає гарантію колективного захисту і право їхнього голосу в організації.
Угорщина підтримує членство тих двох країн в НАТО.Віктор Орбан
Фінляндія та Швеція вирішили, що їм треба стати членами НАТО з огляду на російське вторгнення в Україну і оголосили про своє рішення навесні 2022 року, в той час як російська армія була відбита від Києва, але далі наступала на українському сході й півдні.
Зранку 18 травня, коли генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ у Брюсселі приймав від фінського і шведського послів заявки на членство, українські солдати ще тримали оборону "Азовсталі" в напівзруйнованому Маріуполі.
«Я тепло вітаю заявки Фінляндії і Швеції на вступ в НАТО. Ви - наші найближчі партнери і ваше членство в НАТО зміцнить нашу спільну безпеку», - сказав тоді Столтенберґ, додавши, що союзники в Альянсі «налаштовані опрацювати всі питання й швидко дійти до завершення».
Несподівано серед 30 країн НАТО виявився один голос проти, коли Туреччина заявила, що блокуватиме вступ, бо невдоволена тим, що в Анкарі називають підтримкою, якою, буцімто користуються «терористи» зокрема курдські активісти, що знайшли політичний притулок в тих північноєвропейських країнах.
На саміті НАТО 29-30 червня у Мадриді Туреччина після розмов з Швецією та Фінляндією таки підписала з усіма союзниками протокол про приєднання тих двох країн до Альянсу.
Але Анкара досі не демонструє готовність ратифікувати протоколи; так само як це досі не зробив також і Будапешт та відміну від решти 28 держав НАТО.
Угорська проблема
З Будапешта увесь цей час не лунало заперечень чи оголошення проблем з фінським і шведським вступом, але разом з Туреччиною Угорщина залишилася удвох на противагу союзникам, які ратифікували вступ Швеції та Фінляндії ще влітку і на початку осені.
«Ми поінформували Швецію і Фінляндію, що Угорщина підтримує членство тих двох країн в НАТО», - заявив прем’єр-міністр Віктор Орбан 24 листопада, але не пояснив, чому угорський парламент, де партія Орбана має беззастережну більшість, до цього часу відмовлявся ставити ратифікацію на голосування.
За відсутності оголошених причин затягування в Будапешті Віктор Орбан з поміж європейських лідерів залишається найприхильнішим до Росії, де президент Владімір Путін не лише відверто виступив проти вступу Фінляндії та Швеції до НАТО, але й назвав розширення альянсу головним виправданням для війни проти України.
На тлі того як ЄС у відповідь на російську агресію нарощував санкції проти Москви, угорські посадовці їздили в Росію зокрема, щоб гарантувати закупівлю російської нафти й газу.
Угорщина, хоч і приєднувалась до європейських санкцій проти Росії, але при цьому неодноразово домагалася їх послаблення, постійно називаючи санкційний режим недієвим і шкідливим.
В Будапешті заявили, що, на відміну від інших європейських сусідів, обмежать підтримку України лише гуманітарною сферою і не дозволять союзникам доставляти для українців військову допомогу через угорську територію.
Коли 9 східноєвропейських держав 2 жовтня підписали заяву про підтримку бажання України вступити в НАТО, Угорщини серед них не виявилося.
Угорщина у якості члена ЄС підтримала надання цього літа Україні статусу кандидата на членство в Євросоюзі.
Але уряд Віктора Орбана має свої серйозні проблеми в ЄС, де Європейський парламент у вересні постановив, що Угорщину більше не можна вважати повноцінно демократичною країною.
Виконавчий орган ЄС заблокував виділення Угорщині багатомільярдних субсидій, звинувативши владу в Будапешті у порушенні принципів верховенства закону, і натякнувши на проблему корупції.
Віктор Орбан вимушений був пообіцяти європейським партнерам, що здійснить необхідні реформи, але при цьому розгорнув кампанію критики дій Брюсселя і тиску з вимогами виділити фонди.
Дивіться також:
Your browser doesn’t support HTML5
“Зігрій”: волонтери в'яжуть теплі речі для українських військових. Відео