У Росії незгідні є, і вони хочуть бути почутими – організатор «Маршу миру» у Москві

Антивоєнний протест у Москві

Мерія Москви дала згоду на проведення опозиційної акції, що відбудеться в центрі міста 21 вересня. Про це повідомляє «Інтерфакс» з посиланням на главу департаменту регіональної безпеки та протидії корупції у Москві Олексія Майорова.

«У заявці організатори вказали таку мету заходу: висловити і сформувати громадську думку з приводу порушення прав людини, законів, Конституції, міжнародних зобов’язань Російської Федерації, а також норм міжнародного права, висловити вимоги до їх дотримання», – цитує слова Майорова інформаційне агентство.

Між тим, Майоров попередив, якщо гасла мітингувальників не відповідають заявці, до організаторів ходи застосують адміністративну відповідальність.

Опозиція називає захід «Марш миру» і присвячує його подіям на Україні. Заявка передбачає участь у ході в межах 50 тисяч осіб.

Журналісти «Голосу Америки» звернулися за коментарем щодо події до одного з організаторів акції Сергія Давидіса.

Віктор Васильєв: Чи задоволені ви рішенням влади?

Сергій Давидіс: Зараз ми вже отримали на руки письмову відповідь (з мерії) і тому абсолютно точно можемо сказати, що публічний захід «Марш миру» 21 вересня погоджено в повному обсязі, так як ми повідомляли раніше. Зрозуміло, що жодних підстав для невдоволення у нас немає. Навпаки, ми задоволені, що дотриманий закон, і мерія оперативно, коректно виконала свої обов’язки.

В.В.: Тоді звідки виникають протиріччя? «Незалежна газета», наприклад, повідомила, що узгоджена лише демонстрація, але не «Марш миру».

С.Д.: Закон знає термін «демонстрація». Але при цьому, природно, що ми можемо її називати маршем, ходою, бродінням, ходінням – як завгодно. Юридично, це демонстрація. Але закон жодним чином не забороняє мати нам власну назву – «Марш миру».

В.В.: З якими гаслами ви плануєте вийти на вулиці?

С.Д.: Наші вимоги сформульовані досить виразно. Це вимоги миру, і в першу чергу, як основна умова стійкого миру – припинення втручання, особливо військового, з боку Російської Федерації у справи України. З цього випливають і гасла. Вони якимось чином мають бути матеріалізовані, тому організатори планують виготовити великі розтяжки зі словами: «Досить брехати і вбивати!» та «Ні війні з Україною!»

Поза сумнівами, що гасел буде багато, і організатори запрошують усіх громадян, організації, різні суспільні групи, які вважають для себе можливим долучитись до заходу, приходити зі своїми гаслами, які не суперечать заявленим вимогам та ідеї маршу. Я впевнений, що буде маса різноманітних гасел. Неможливо їх передбачити або описати.

В.В.: Але столична влада попереджає про відповідальність, якщо під час маршу будуть присутні гасла, не позначені в заявці.

С.Д.: Таких повноважень – здійснювати якусь цензуру гасел і звіряти їх за своїм розсудом – ні в уряду Москви, ні у правоохоронних органів немає. Мета – в голові організаторів. Вона, як і гасла, повинна відповідати закону. Нічого протизаконного ми, природно, не плануємо і не допустимо. Закон не передбачає жодного механізму контролю відповідності гасел заявленій меті.

Фактично будь-які вимоги опозиції до російської влади, і особливо вимоги припинення незаконного втручання у справи України, повністю охоплюються метою, яку ми описали в заявці. В принципі, якщо у когось виникне невдоволення через нечесні вибори до міськдуми Москви, або з’явиться бажання домагатися припинення поліцейського свавілля в країні, звільнення політв’язнів – це все також повною мірою охоплює мета нашого маршу.

В.В.: Чи ви берете до уваги, що у російському суспільстві досить потужними є й інші настрої – протилежні вашим?

С.Д.: Це один з найважливих мотивів, чому проводиться наш захід. Те, що державною пропагандою малюється така картина російського суспільства, в якій немає іншої точки зору, в якій дійсно існує тільки позиція імперського агресивного шовінізму. Але існує інша точка зору, і вона повинна бути представлена.

В.В.: Ви не боїтеся у зв’язку з цим провокацій?

С.Д.: Агресивно налаштованих є дуже невелика меншість, це переконані прихильники війни, встановлення «Русского мира» зі зброєю в руках, тощо. Але це – маргінальна меншість.

Переважна більшість громадян, які, за опитуваннями (тут необхідно зауважити про серйозне спотворення результатів опитувань в сьогоднішній важкій ситуації) позиціонуються як населення, що підтримує офіційну лінію – дуже пасивно її підтримує, по-конформістськи. Тому що вони не мають доступу до альтернативної інформації. Ми бачили, скільки людей виходили в Москві на заходи на підтримку «Новоросії» – дуже небагато.

Тому я не чекаю від них якоїсь активності. Вони можуть діяти в ситуації безкарності, владного благословення на свою діяльність, а коли захід погоджений, коли він багатолюдний і охоронятиметься органами правопорядку, не думаю, що хтось зважиться на провокації. У кожному разі, за забезпечення правопорядку, в першу чергу, відповідають московська влада і поліція. Це їхні проблеми. Упевнений, що нікому не потрібно, щоб мирний захід перетворювався у щось інше.

В.В.: 50 тисяч людей – реальна цифра?

С.Д.: Гадаю, що абсолютно реальна. Саме по собі рішення про проведення заходу було ухвалене ще в серпні. З цього приводу розгорнулася широка громадська дискусія у Фейсбуці, соціальних мережах, ЗМІ, і це показало величезний інтерес до цього заходу, його затребованість.

Люди почали записуватися на марш в соціальних мережах ще до того, як сьогодні ми офіційно отримали право агітувати і запрошувати на нього людей. І вже записалося 5 000 осіб. Ми впевнені, що їх буде значно більше. Це цілком зрозуміло. Державна пропаганда створює враження одноголосності в російському суспільстві.

Утім навіть за надутими опитуваннями це зовсім не так. Мільйони людей незгодні з тим, що наші солдати гинуть в Україні, з тим, що при втручанні та підтримці з боку Росії гинуть українці – і мирні громадяни, і військовослужбовці, і ті ж ополченці. Йде війна, і люди хочуть висловитися про це. Такої можливості у них протягом останнього півроку не було. Їх, незгодних, навпаки, переконували, що їх не існує. А вони є, і вони хочуть бути почутими.