Американська психологічна асоціація (АРА) опублікувала цього тижня заяву про наслідки насильства на Близькому Сході для ментального здоров’я тих, хто стежить за світовими новинами.
Війна Росії проти України, останні події між Ізраїлем та бойовиками Хамас завдають шкоди не тільки безпосередньо на місцях, але у будь-якій точці планети через новинні стрічки, телебачення і соцмережі. “Це завдає шкоди всім нам, у тому числі нашим дітям”, – пише CNN.
APA у згаданій заяві висловила серйозну занепокоєність фізичною безпекою та психічним здоров’ям мільйонів ізраїльтян і палестинців. А також нагадала: існує чимало досліджень, які висвітлюють безпосередні та довгострокові психологічні наслідки насильства, травми, а також страху і тривоги.
“Ці наслідки відчувають люди в усьому світі, у яких є сім’ї та друзі в цьому регіоні, а також ті, хто стурбований наслідками війни загалом”, – йдеться у заяві.
Психічне здоров’я кожної людини сьогодні перебуває під загрозою через війну – розповіла в інтерв’ю головному медичному кореспонденту CNN, нейрохірургові Санджаю Гупті американська лікарка-психіатриня Гейл Зальц.
Зальц також надала кілька рекомендацій щодо того, як поєднати потребу обізнаності та перебування на зв'язку із захистом свого психічного здоров’я та здоров’я своїх дітей.
Психіатриня нагадала, що таке завдання постає перед людьми знову і знову – у контексті стрілянини в школах, подій пандемії, терористичних атак та стихійних лих.
Дивіться також: Як зберегти психологічне здоров'я під час війни - поради від американського психіатра
Варто дізнатися номери гарячих ліній, якщо хтось із знайомих стикається із суїцидальними думками. В онлайні безкоштовну та конфіденційну підтримку можна отримати за адресою 988lifeline.org – глобальна організація Befrienders Worldwide може зв’язати із підтримкою психічного здоров’я через свою мережу центрів допомоги по всьому світу.
Зальц також розповіла CNN, що небезпечним є не лише перебування на місці події, але і споглядання фото чи відео звідти: вони створюють враження, що небезпека зовсім близько. “Візуальні образи можуть залишатися у вашій пам’яті, як фільм. І вони можуть стати нав’язливими образами, які важко викинути з голови”, – пояснює експертка.
А нервова система реагує на побачене у новинах так само, насамперед викликаючи тривожність та переживання. “Доведено: якщо ви тривожитеся протягом тривалого часу, то починаєте відчувати сум, що може призвести до депресії”, – застерігає Зальц.
Вона не рекомендує постійний доступ до вражаючих візуальних образів, особливо шкідливим це є для дітей і підлітків.
Медійна дієта
Тому психіатриня радить організувати для власної сім'ї “медійну дієту”: “Найперше і головне — це обмежити споживання новин і соціальні мережі. Я не кажу - заповзти під камінь і не знати, що відбувається. Але пропоную обмежити час на пролистування соцмереж”.
Зальц рекомендує обмежити свої джерела інформації лише кількома вартими довіри ресурсами, а також обмежити час на новини до 30 хвилин на день, при цьому не безпосередньо перед сном.
Інформація для дітей
Зальц радить не приховувати події від дітей і наголошує: важливо пояснювати, що відбувається, у відповідний для віку спосіб.
Експертка каже, що батькам важливо почати розмову, а не лише чекати запит від дитини. Можна самому почати із запитань до дітей: “Що ви чули про це? Що вам відомо? Що ви думаєте про те, що ви чули і знаєте?” А далі запропонувати їм ставити питання.
За словами Зальц, життєво важливо допомогти своїм дітям навчитися ідентифікувати надійні джерела інформації. .
“Допоможіть дітям зрозуміти, що те, що хтось так сказав, не означає, що це так і є насправді, – каже лікарка. – Ви повинні дійсно уважно дивитися на джерела, це стосується новин, медичних порад і так далі”.
Дивіться також: Українські дитячі психологи отримали досвід, якого не мали навіть країни з війнами
Налаштування на почуття
Психіатриня зазначає, що усі діагнози у її сфері медицини насправді є продовженням потенційно нормальних почуттів, які піднялися до рівня спричинення дисфункції.
“Кожен іноді хвилюється. І коли все складно та напружено, як зараз, ми хвилюємося більше, і це нормально, – пояснила вона. – Але коли ти настільки занепокоєний, що не можеш зосередитися або твоя продуктивність на роботі страждає, чи ти не можеш читати книгу, не можеш заснути вночі, погіршується апетит. Якщо одна або кілька сфер життя – робота, школа, стосунки – страждає, то це означає, що тривога піднялася до рівня, який потребує уваги і можливо лікування".
Натомість у дітей симптоми можуть відрізнятися. Наприклад, навіть страждаючи від депресії, діти можуть не виглядають пригніченими весь час. Тому нерідко оточення може не помітити депресію у дітей або підлітків.
Діти також більш схильні “соматизувати” свій психологічний дистрес і батьки йдуть до педіатра з симптомами якоїсь хвороби, що насправді є проявом тривожного розладу.
Якщо звернутися до спеціаліста, то вже за 10-12 сеансів ситуація може налагодитися.
Your browser doesn’t support HTML5
"Це - війна смислів для України". Психолог Володимир Станчишин про стійкість українців та життя після війни. Відео
Власний набір інструментів
Лікарка радить створити власний набір інструментів для подолання стресу. Так, фізичні дії можуть заспокоїти організм кілька хвилин ритмічного глибокого дихання зранку і ввечері або поступове розслаблення м’язів.
Ще одна діяльність, яка, доведено, знижує стрес — це звичайна прогулянка, бажано на природі.
Це може здатися очевидним, але фахівці радять брати участь у заходах, які приносять задоволення, свідомо планувати це.
Зальц радить контактувати з родиною, друзями чи спільнотою однодумців. Якщо потрібна додаткова допомога – звернутися до спеціаліста з психічного здоров’я.
Дивіться також: Як пережити роковини війни і не зійти з розуму. Поради психологів