Республіканські кандидати в президенти витрачають мільйони доларів на рекламні кампанії, в яких нападають один на одного з критикою. Екс-президент США Джиммі Картер, демократ, який в 1976-му році виграв вибори в боротьбі з Джеральдом Фордом, але в 1980-му році програв Рональду Рейгану, в інтерв'ю «Голосу Америки» каже, що антиреклама поляризує американську політику.
На початку року один з претендентів на висунення в президенти від Республіканської партії Ньют Ґінґрич підкреслював, що обходився без випадів на адресу інших кандидатів у своїх рекламних роликах:
«Наша реклама була позитивною, як і наші виступи. Сьогодні у вас є шанс дати сигнал Америці, що злісні антирекламні кампанії, розроблені піарниками, абсолютно не спрацюють у цьому році, коли Америці вистачає проблем».
Однак негативна реклама, підготовлена комітетом прихильників Мітта Ромні – суперника Ґінґрича, схоже, вплинула на виборців в Айові.
«У Ньюта просто величезний досвід, – говорилося в рекламі. – Його оштрафували на 300 тисяч доларів за порушення етичних норм Палати представників, але зате він отримав 1,6 мільйона доларів від іпотечного агентства «Фредді Мек» ще до того, як воно зробило свій внесок в економічну кризу».
На кокусах в Айові Ґінґрич зайняв четверте місце. Його кампанія прийняла зовсім інший оборот на праймеріз в Південній Кароліні, коли він почав атаки на свого основного конкурента – Ромні.
«Поміркований з Массачусетсу Мітт Ромні – йому не можна довіряти», – йшлося в ролику Ґінґрича.
У ці дні на аналогічну рекламу витрачаються мільйони доларів у Флориді, де пройдуть наступні праймеріз. Республіканські кандидати та комітети їхніх прихильників з усіх сил намагаються вирватися вперед у перегонах за офіційну номінацію від партії.
Екс-президент Джиммі Картер каже, що ця атмосфера разюче відрізняється від кампаній 1976-го і 1980-го років:
«Коли я виставляв свою кандидатуру проти чинного президента Джеральда Форда, а пізніше проти мене вийшов Рональд Рейган, тоді губернатор Каліфорнії, ми навіть і не думали про антирекламу. Ми називали один одного «Мій шановний опоненте», от і все».
Картер каже, що більша частина грошей, яку він витратив на президентську кампанію 1976-го року, надійшла з внесків платників податків – розміром в 1 долар кожен, які вони зробили добровільно, заповнюючи щорічну податкову декларацію.
«Всі ці внески – на суму у мільйони і мільйони доларів, сотні мільйонів доларів, і їхні витрати на антирекламу, щоб підірвати репутацію і зганьбити своїх опонентів – саме це розділило нашу країну», – говорить Картер. – Лінія розподілу проходить не тільки у виборчому окрузі або штаті, вона проходить і у Вашингтоні. Все суспільство пронизане поділом. Розподіл дуже жорсткий: у нас є сині (демократичні) і червоні (республіканські) штати, а цього не було, коли я був у політиці».
Хоча демократ Джиммі Картер переміг республіканця Джеральда Форда у 1976-му році, обидва політики подолали свої розбіжності. У своїй інавгураційній промові у січні 1977-го року президент Картер подякував Джеральду Форду за те, що той допоміг країні відновитися після уотергейтського скандалу.
За словами Картера, з того моменту два президенти були дуже прив'язані один до одного – більше, ніж будь-які інші два президенти в історії США:
«Коли ми разом з Джеррі Фордом їхали кудись в одній машині, нам зовсім не хотілося нікуди їхати, тому що нам подобалося бути в компанії один одного. Мені здається, що такі особисті відносини навіть між сенаторами, демократами і республіканцями, були звичайною справою 25 років тому. Зараз цього немає. З'явилася якась несумісність і ворожість».
Картер розповідає, як разом з екс-президентом Фордом вони брали участь у відкритті бібліотек, а потім, коли він сам пішов з поста глави держави, разом з'являлися на різних заходах. Вони також брали участь у роботі комісії, яка займалася порушеннями на загальних виборах 2000-го року. А потім, у 2006-му році, уражений хворобою Джеральд Форд зробив останній дзвінок своєму другу.
«Він запитав, чи можу я прочитати надгробну промову на його похороні. Я трохи розгубився і сказав: «Джеррі, я зроблю це за однієї умови – якщо ти прочитаєш надгробну промову на моїх похоронах». На тому й домовилися», – пригадує Картер.
Екс-президент Картер виконав свою обіцянку 3 січня 2007-го року, коли виступив з промовою на похоронах екс-президента Джеральда Форда у Гранд-Репідс – батьківщині покійного президента у Мічігані.
