Енергопостачанням Криму займеться російська армія?

Росія посилює наступальну групу військ на адміністративному кордоні окупованого Криму з Україною. Військові експерти припускають, що у відповідь на енергетичну блокаду півострова російські війська можуть вдатися до збройних провокацій та обмежених військових дій, проте широкомасштабну військову операцію вважають малоймовірною.

Після окупації та анексії Криму Росія зосередила на півострові 30-тисячне військове угруповання. Проте зараз туди перекидають додаткові сили. За даними прес-служби РНБО України, лише 24 листопада 5 російських військово-транспортних літаків здійснили перекидання двох батальйонно-тактичних груп зі складу 98-ї повітряно-десантної дивізії з аеродрому Іваново на аеродром Джанкой.

Крім того, поблизу Джанкоя розпочато розгортання 97-го десантно-штурмового полку 7-ї гірсько-штурмової дивізії з Новоросійська. Таким чином, потужний наступальний потенціал російських військ в окупованому Криму ще значно посилюється підрозділами, готовими до штурмових дій, йдеться у повідомленні РНБО. Крім Джанкоя, за даними Генштабу ЗСУ, того ж дня російський військово-транспортний літак прибув і до аеропорту Бельбек поблизу Севастополя.

Потужне угруповання російських військ зосереджене на адміністративному кордоні Криму від моменту окупації півострова. «На території джанкойського аеродрому ще з березня минулого року розгорнутий потужний командний пункт із засобами зв’язку, засобами логістики. На півночі Криму Російська Федерація зосередила значну кількість військ, бронетанкових й артилерійських засобів», – розповів в інтерв’ю Радіо Свобода речник Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов.

На електрогенераторах далеко не попливеш

Інформація про посилення російських військ на адміністративному кордоні Криму з’явилася одразу після пошкодження ЛЕП та припинення енергопостачання півострова. Військовий експерт Центру Разумкова Олексій Мельник вважає, що військова напруга в регіоні неминуче зросте.

«Подальше продовження енергетичної блокади може спонукати російське керівництво щонайменше до демонстрації сили. Бо наразі жодних інструментів вирішення проблеми з енергопостачанням Криму немає ані в російської, ані тим більше, в кримської влади», – каже він.

Хоча російські військові частини забезпечені електрогенераторами, проте знеструмлення півострова сильно зменшує їх боєздатність, а насамперед – Чорноморського флоту.

«Весь корабельний склад – він же живиться з берега! А якщо живлення з берега немає, то кораблі вбивають свій моторесурс і витрачають величезну кількість палива. Якщо це довго триватиме, то доведеться переганяти до Новоросійська», – зазначає військовий експерт Григорій Перепелиця.

Взяти під контроль ЛЕП чи налякати Київ?

Зараз Росія прокладає через Керченську протоку енергетичний кабель, проте найближчим часом вона не зможе завершити ці роботи. Вирішити проблему енергопостачання півострова у найближчій перспективі можна лише через територію України. За таких умов Росія може вдатися радше до обмеженого застосування військової сили, але не до масштабних бойових дій.

«Не думаю, що Путін зараз готовий до широкомасштабного наступу», – припускає Григорій Перепелиця.

Водночас експерти наголошують, що навіть взяття під контроль ЛЕП не вирішує питання. Адже задля стабільного енергопостачання потрібно контролювати не лінії, а джерела енергопостачання. Відтак метою обмежених військових акцій може бути не так контроль над ЛЕП, як тиск на українське державне керівництво.

Раніше стало відомо, що на східному українському кордоні замість польових таборів росіяни будуть стаціонарні військові бази.

Дивіться також («Голос Америки»): Розмова США із Путіним: по-хорошому, чи з позиції сили

Розмова США із Путіним: по-хорошому, чи з позиції сили? - думки республіканців. Відео