Менше ніж через місяць у Греції відбудуться повторні парламентські вибори і в країні вже приведений до присяги тимчасовий уряд. З того часу, як у середу було оголошено про остаточну поразку перегорів з формування коаліції та призначена дата повторних виборів, греки почали масово забирати свої гроші з банків. Всього за цей час з банківських рахунків було знято понад 900 мільйонів доларів. Тим часом зросли ставки позичкового відсотку на зовнішніх ринках для Іспанії, оскільки з’явилися побоювання щодо кредитоспроможності і цієї країні. Одні економісти в посиленні кризи вбачають недостатньо ретельне дотримання політики суворої економіки. Інші – провал самої політики.
У четвер тимчасовий уряд Греції приступив до роботи. Суддя Панаґіотіс Пікраменос очолить команду професорів, технократів та політиків, що керуватиме країною до повторних виборів 17-го червня. Але в Греції та загалом у Європі зростають побоювання, що країні не допоможуть і повторні вибори.
Після того як греки почали масово забирати гроші з власних рахунків у банках Європейський центральний банк припинив видавати кредити кільком грецьким банкам, побоюючись їхнього банкрутства. Але політики та економісти повного колапсу банківської системи Греції поки що не передбачають.
Чимало греків вважають, що повторні вибори лише продовжать агонію. Експерти побоюються, що нові переможці виборів також матимуть труднощі у переговорному процесі.
«Усі мусять, як кажуть у Греції, додати води у свій келих вина. Іншими словами – шукати консенсус. Але не можливо знайти консенсус без певної зміни власної позиції», – вважає політолог Діонісіс Дімітракопулос.
У цей же час різко зросли ставки позичкового відсотка для Іспанії. З рахунків одного з іспанських банків – Банкія, що свого часу був порятований завдяки урядовим кредитам – клієнти зняли з рахунків понад мільярд євро всього за тиждень.
Американський економіст та письменник, лауреат Нобелівської премії Пол Круґман каже, що усе це лише доводить, що політика суворої економії не спрацьовує:
«Безпрецедентно зменшилася кількість державних працівників, скорочені державні витрати на товари та послуги».
Дослідник Університету Джорджа Мейсона Веронік де Рюжі каже, що японський досвід доводить неправоту Круґмана – там масштабні державні витрати лише збільшили борг:
«Роками вони намагалися вийти зі своєї рецесії, потім – стагнації завдяки збільшенню урядових витрат. Але це закінчилося лише великими боргами, це просто не спрацювало».
Під час рецесії уряди часто збільшують витрати на інфраструктурні проекти для того, щоб зменшити безробіття та посилити зростання у довготерміновій перспективі. Де Рюжі каже, що в той же час, коли рецесія замінюються зростанням, уряди часто продовжують працювати за старими схемами:
«Під час буму чи економічного зростання, урядові витрати мусять бути зменшені. Розмір уряду, урядові витрати мають бути скорочені. Але цього ніколи не стається».
Канцлер Німеччини Ангела Меркель наполягає на тому, що уряди не повинні чекати на кращі часи, а економити вже зараз. Прихильники політики суворої економії пояснюють, що якщо боргові зобов’язання лише зростатимуть, кредитори припинять позичати, або збільшать ставку позичкового відсотка. Це може остаточно розбалансувати систему, до якої припинять надходити гроші. І думка Меркель, подобається вона чи ні, має велику вагу в Європі. Німеччина не лише найбільша економіка, а і найбільший кредитор у випадках, коли окремі країни треба рятувати від економічного колапсу. Круґман з цими аргументами не погоджується:
«Ми вже провели експеримент з суворою економією. Вона лише призвела до зменшення економічної активності».
І виглядає, що виборці не лише у Греції та Франції поділяють ці погляди. Про те, що ця думка стає все більш популярною у Німеччині, свідчить поразка ХДС у місцевих виборах у Північній Рейн-Вестфалії, що є найбільш густонаселеним територіальним округом Німеччини.
