Зростаюча кількість населення збільшує потребу людства у харчах. У США останнім часом ведеться популяризація вирощення городини у своїй громаді, на противагу імпортним овочам та фруктам.
Займатися фермерством стає популярно навіть серед молоді. Так у новому студентському містечку Дюкського університету у Північній Кароліні пройшов перший фестиваль врожаю. Управляюча фермою Емілі Слос показує гостям, які овочі та трави ростуть на цій землі площею у чверть гектара.
Слос лише минулого року закінчила Дюкський університет, втім не зі сільськогосподарським, а з дипломом фахівця з державного управління. В її подальших планах – отримати магістра у галузі міського планування.
Фермером Емілі стала завдяки навчальному проекту, в якому втілила в життя ідею створення ферми у студентському містечку. Лише за перший рік існування, господарство принесло студентський їдальні понад дві тони свіжої городини. Нейт Пітерсон завідує університетським харчуванням:
«Це просто феноменально. Городина, яку вирощують на університетській фермі, відразу потрапляє на наші столи, а якість її просто чудова».
«Мені стало цілком очевидно, що ми, чи я особисто, повинні терміново щось змінити щодо того, як ми харчуємось», – додає Емілі Слос.
І вона мала підтримку. Морін Муді – антрополог, яка досліджує, що штовхає молодих людей до фермерства. Принаймні, цим вона займалась у минулому. Сьогодні вона також фермер і працює у неприбутковому Центрі за відповідальне харчування та сільське господарство у Вашингтоні.
«Багато людей, які сьогодні стають фермерами – це зовсім не ті традиційні фермери, якими вони були у минулому. Як і я, багато з них не виростали на фермах. Ми навіть не навчались цим займатися професійно», – каже Морін.
Останнім часом попит на харчі, вирощені на місцевих господарствах, значно виріс. Лише за останній рік цей бізнес склав щонайменш 5 мільярдів доларів. Втім багато людей, які починають займатися фермерством, дуже швидко усвідомлюють, що цей бізнес набагато важчий, ніж вони передбачали. І чимало новачків, каже Морін, виходять з перегонів:
«Утриматися на плаву у довготривалій перспективі дуже нелегко. Комусь це вдається, вони знаходять шляхи подолання перешкод. Втім, дуже важко у цьому бізнесі заробити гроші та ще мати прибутки».
Ферма при Дюкському університеті має ті переваги, які більшості малих господарств недоступні – студенти працюють тут безкоштовно, а університет виступає в якості постійного клієнта.
Попереду у малих господарств, які практикують відповідальну культивацію землі – великі виклики, втім Морін Муді налаштована оптимістично:
«Як будь-якому громадському руху, нам потрібні люди, які готові проходити через всі випробування періоду змін, щоб знайти правильних шлях».
А поки дюкська ферма святкує свій перший сезон, для її працівників це захоплюючі та разом з тим важкі часи початку їх фермерського життя.
