Колишній координатор санкційної політики у Державному департаменті США вважає, що закони надають адміністрації Білого дому досить гнучкості для чинення тиску на Росію
Держдепартамент США опублікував перелік російських компаній і організацій, співпраця з якими загрожує включенням в санкційні списки. Про те, чим нові жорсткі заходи загрожують російським і міжнародним компаніям, «Голосу Америки» розповів колишній координатор санкційної політики у Держдепартаменті США, експерт вашингтонського аналітичного центру Atlantic Council Деніел Фрід.
"Голос Америки": Незадовго до публікації нового списку санкцій впливові сенатори звинуватили адміністрацію США і особисто президента Трампа в спробі саботажу, заявивши, що Білий дім перешкоджає запровадженню нових санкцій проти Москви. І дійсно, закон H.R.3364 «Про протидію противникам Америки за допомогою санкцій» наказує адміністрації представити нові санкції Конгресу в термін до 1 жовтня. Чому це було зроблено майже на місяць пізніше?
Деніел Фрід: Я не думаю, що ця затримка була свідомим політичним рішенням, викликаним небажанням запровадити санкції. Я розумію, що цю паузу активно обговорюють, і розумію, чому сенатори Кардин і Маккейн виступили з критикою на адресу адміністрації. Але мій особистий досвід свідчить про те, що часто недооцінюють значення звичайної бюрократичної тяганини, і не знають, як довго може узгоджуватися будь-який документ в різних відомствах. Особливо це актуально в Держдепартаменті саме зараз, коли держсекретар вважає за краще особисто розглядати і затверджувати документи, не довіряючи це підлеглим.
Так що я не думаю, що це була спроба саботувати закон. Само по собі складання списку (російських організацій, проти яких можуть бути запроваджені санкції) навряд чи викликало труднощі, але процес підготовки роз'яснень про те, як може застосовуватися закон, явно був дуже непростим.
Якщо оцінювати результати, то видно, що над цим документом серйозно працювали.
ГА: Якщо говорити про список компаній, то перше, що кидається в очі, це те, що більшість згаданих російських організацій вже і так знаходяться в американських санкційних переліках в зв'язку з анексією Криму, подіями на сході України і в Сирії. Навіщо потрібно було публікувати ці назви?
ДФ: І сам список, і роз'яснення до нього були випущені відповідно до параграфа 231 (закону «Про протидію противникам Америки за допомогою санкцій»). Але цей розділ не передбачає запровадження санкцій проти будь-яких російських організацій. Він дає адміністрації США право ввести санкції проти тих іноземних компаній, які провели «масштабні закупівлі» російської військової техніки. Так що в першу чергу мова йде не про російські і не про американські компанії.
Публікуючи список підприємств російського ВПК, Держдепартамент частково відповів на питання, контакти з якими організаціями загрожують жорсткими заходами. Цікаво, що в роз'ясненнях адміністрація представила свою інтерпретацію закону, підкресливши, що саме поняття «великі транзакції» буде в кожному випадку розглядатися окремо, з урахуванням контексту кожного контракту і найменування продукції, що продається. Таким чином, адміністрація практично повністю вивела з-під можливих санкцій продаж продукції цивільного призначення.
Всі ці застереження досить глибоко «заховані» в роз'ясненнях, (опублікованих Держдепартаментом), але вони там є.
Читайте докладніше: Маккейн назвав рішення Трампа про нові санкції щодо Росії «кроком у правильному напрямку»
ГА: Тобто, ви вважаєте, що адміністрація все ж пом'якшила закон?
ДФ: Швидше, адміністрація надала сама собі якесь поле для маневрування, постаравшись уникнути проблем, до яких могло б привести буквальне виконання відомствами параграфа 231.
На мій погляд, свого часу Конгрес недостатньо продумав процес реалізації цього закону. Цей документ, з багатьох причин, просували в поспіху, і, мені здається, адміністрації довелося серйозно попрацювати над роз'ясненнями, детально уточнивши, як саме можуть застосовуватися окремі положення цього закону.
Справа в тому, що якщо трактувати закон буквально, то під «ударом» виявляться і союзники США, і дружні нам держави, і наші стратегічні партнери.
Є, наприклад, Китай, який не є союзником Сполучених Штатів, але я не можу сказати, що у нас погані відносини з Пекіном. При цьому Китай купує російську військову техніку, автоматично підпадає під дію закону про санкції.
Але чи буде відповідати американським інтересам введення санкцій проти китайських компаній, що купують озброєння у Росії, в той момент, коли ми робимо все можливе, щоб переконати Пекін допомогти нам у питанні Північної Кореї?
Російську зброю також купують Індія і В'єтнам, тому потрібно чітко розуміти, в чому полягають наші пріоритети. На мій погляд, адміністрація прийняла дуже зважене рішення, особливо підкресливши (в тексті роз'яснень), що питання про застосування або незастосування санкцій буде розглядатися окремо в кожній конкретній ситуації.
ГА: Деякі коментатори в Росії вже заявили про те, що головною метою нових санкцій є усунення конкурентів США на світовому ринку. Крім цього, в Москві висловлюють побоювання, що в рамках закону санкції можуть бути запроваджені, наприклад, проти банків і фінансових установ в РФ, які обслуговують підприємства ВПК або спецслужби.
ДФ: Головною метою закону є надання певного тиску на компанії, які постачають російське озброєння і техніку за кордон. При цьому потрібно враховувати, що санкції, що запроваджуються відповідно до параграфа 231, не передбачають повної заборони на ведення будь-якої діяльності. Це обмежувальні, але не заборонні санкції.
Але адміністрація має право і буде розглядати кожен контракт і кожну угоду окремо, і, як я думаю, вона поставиться до цього з великою обережністю.
При цьому побоювання, що нові санкції можуть торкнутися цілком «законослухняні» організації, мають під собою певні основи. Я не можу нічого радити російським компаніям, але повинен сказати, що дії російської влади - вторгнення в Україну, (кібер) атаки на Сполучені Штати, втручання в наші вибори - викликали дуже велике роздратування в Вашингтоні, і, природно, вимагають адекватної відповіді.
Можна говорити і сперечатися про те, чи потрібно нам зберігати будь-які стабілізуючі моменти в двосторонніх відносинах, але в цій ситуації російські компанії повинні зрозуміти, що вони не можуть користуватися «імунітетом», коли їх власний уряд починає агресію проти своїх сусідів, проти США і Європи.
ГА: Торік, запровадивши санкції, в тому числі і проти російської Федеральної служби безпеки (ФСБ), адміністрація США була змушена незабаром скасувати частину жорстких заходів. Тоді під ударом опинилися американські технологічні компанії, які втратили можливість продавати свою продукцію в Росії через те, що ліцензувати і сертифікувати подоброму продукцію в РФ може тільки ФСБ, так що американці були змушені вступати в ділові переговори зі спецслужбою. Чи не повториться ця ситуація зараз?
ДФ: Я не думаю, що звичайні, рутинні транзакції за участю ФСБ, які необхідні, наприклад, для процедури митного оформлення, можуть постраждати.
Крім того, спеціальні роз'яснення, випущені Держдепартаментом, розроблені для того, щоб запобігти занадто розширенму тлумаченню цього закону і перешкодити використовувати його для цілей, для яких він не призначався.
ГА: Ви сказали, що адміністрація не буде автоматично запроваджевати санкції проти всіх організацій, що мають ділові відносини з компаніями-фігурантами списку Держдепартаменту. Але як може виглядати процес запровадження нових санкцій?
ДФ: Це процес ніколи не був автоматичним. Адміністрація розглядатиме кожен окремий випадок, оцінюючи, чи підпадає він під дію параграфа 231, і тільки після цього приймати відповідне рішення. Сам процес передбачає взаємодію різних агентств і відомств, які оцінюють різні аспекти застосування цього закону.
Раніше основну роль в цьому процесі грав Офіс координатора санкційної політики, яким я керував, але такий відділ більше не існує.
ГА: Це може якось вплинути на реалізацію положень закону «Про протидію противникам Америки за допомогою санкцій»?
ДФ: Все залежить від того, яке рішення прийме в цій ситуації Держдепартамент. Раніше мій офіс підпорядковувався заступнику держсекретаря і входив в структуру, яка займалася політичним плануванням. Яке місце йому відведуть зараз? - я не знаю.
Дивіться також: Путін прорахувався в Україні, не зміг розколоти єдність Західу і тепер, можливо, шукає вихід із ситуації – колишній генсек НАТО Расмуссен
Your browser doesn’t support HTML5
Путін прорахувався в Україні, не зміг розколоти єдність Західу і тепер, можливо, шукає вихід із ситуації – колишній генсек НАТО Расмуссен. Відео