Ситуація на полі бою не тупикова, Курська операція додала нової динаміки – експерти

Наступ України на Курщині додав нової динаміки в тяжкій війні на виснаження між Росією та Україною, яка триває понад два з половиною роки, і в якій ні Москва, ні Київ не можуть досягти своїх територіальних цілей.

Такі думки прозвучали під час онлайн-дискусії у Фонді Карнегі. Старші аналітики Фонду Дарра Массікот та Ерік Чіарамелла обговорили також «червоні лінії» у цій війні, майбутнє американської допомоги Україні та стратегію довготривалої підтримки Києва з боку США.

Ситуація на полі бою в Україні, попри твердження деяких експертів, не можна назвати тупиковою, вважає Ерік Чіарамелла.

«Очевидно війна не заморожена. Поле бою дуже динамічне. Операції високого рівня інтенсивності відбуваються кожного дня. І ситуація не тупикова. Кожна сторона досі шукає можливості використати, змінити свої позиції та наростити важелі для потенційних переговорів», – каже аналітик. Операція на Курщині, за його словами, лише довела, що передбачити хід цієї війни дуже важко.

Обидві сторони переживають виснаження, однак як українці, так і росіяни продовжують захищатися та нападати, а також використовують технічні новинки, каже Дара Массікот.

«Обидві сторони постійно вводять нові можливості і протидіють ним в надзвичайно швидкі темпи. До прикладу, українці залучити новий дрон, який може спричиняти займання в окопах, Дракон. Росіяни це побачили і вже за два тижні почали використовувати свій власний дрон», – зауважує Массікот.

Вона додає, що кожна сторона намагається знайти "магічну комбінацію" можливостей та навичок, щоб змінити ситуацію на полі бою.

"Це не заморожений конфлікт, попри те, що нема багато руху на лінії фронту", – наполягає аналітикиня. Найбільш критичним питанням для українців наразі вона називає людський ресурс.

Покровськ – це ворота до Дніпра і Запоріжжя

Говорячи про складність ситуації на Покровському напрямку, Ерік Чіарамелла, втім зазначив, що Україна як держава виживе, навіть якщо втратить Покровськ, втім ця втрата може бути значущою.

«Це останній великий населений пункт на шляху до індустріального центру України – Дніпра, Запоріжжя. Ці міста Україна не може дозволити втратити. Є тривога, що Україна не має другої та третьої лінії захисту і не зможе відбити будь-який рух росіян після Покровська у західному напрямку, в сторону Дніпра», – каже він.

Але, Росія, за його словами, досі чекає на ресурси, щоб взяти Покровськ, і навіть якщо їм це вдасться – це питання місяців.

Массікот зазначає, що Покровський напрямок був дещо послаблений, оскільки українці направили розташовані в районі Покровська кілька бригадних одиниць для участі у Курській операції.

Курськ показав, що ніяких російських "червоних ліній" не існує

Разом з тим, вона вказує, що операція на Курщині мала кілька позитивних наслідків для України. По-перше, це стало потужним покращенням духу не лише серед українських військових, але і серед українського населення в цілому.

Росіяни своєю чергою усвідомили, що РФ не є непереможним монолітом, і у багатьох сенсах є уразливою. Крім того, каже вона, українцям вдалося захопити багато російських військових, що дозволило Києву провести два великих обміни військовополоненими.

Президент Володимир Зеленський у вересні на нараді керівників закордонних дипломатичних установ України заявив, що жодних червоних ліній Росії не існує. Ця концепція "розсипалася" після того, як українські захисники почали контролювати частину Курської області, сказав тоді президент.

Дара Массікот погоджується, досвід використання українцями власної зброї по цілях в Росії показав – РФ не дуже відстоює свої червоні лінії.

«Ми бачили, як українці за допомогою своїх власних можливостей били по дуже чутливих цілях всередині Росії: від Кремля, до аеродромів, до Чорноморського флоту, по системах попередження про ракетний напад. Відповідь Росії – ракетні напади по території України, а у деяких випадках, коли напади українців буди занадто принизливими, вони просто нічого не робили», – каже Массікот і додає, що схожою була відповідь Росії і після ударів українців західними ATACM та Strom Shadow по Криму та тимчасово окупованим українським територіям.

"Чого ми не знаємо, так це, якою буде відповідь РФ на роль НАТО та США у прицілених нападах всередині Росії…Разом з тим, з тією кількістю ATACM та Strom Shadow, яку ми надаємо українцям, вони не можуть загрожувати державності РФ чи перетнути якісь червоні лінії РФ", – каже аналітикиня.

"Ескалація – це політичне рішення, і Росія багатьма способами вже ескалувала. Не ракетними атаками на натівські бази, але є ціла схема російської шпигунської діяльності проти військових баз в Європі – в Німеччині, Норвегії, Фінляндії, Швеції", – зауважує вона.

США є найбільшим донором військової допомоги Україні, і, на думку Чіарамелли, США мають більше ніж достатньо ресурсів, щоб продовжувати підтримувати Україну і надалі.

"Ця допомога, яка направляється на подолання найбільшої кризи національної безпеки нинішньої епохи, є дуже малою частиною нашого оборонного бюджету та урядових витрат загалом", – каже він і додає, що більш важливе питання полягає в тому, чи буде на це політична воля.

"Досі існує сильна двопартійна підтримка надання допомоги Україні, яка не дозволить росіянам перемогти. Вибори в листопаді будуть мати значні наслідки у питанні стратегії щодо Росії та рівня підтримки України", – каже він.

В обох політичних партіях, зауважує аналітик, є голоси, які наполягають на тому, що США мають перейти від моделі термінової допомоги Україні до моделі довготривалої допомоги. Це, зокрема, передбачає нещодавно представлений в Конгресі законопроєкт сенатора-демократа Річарда Блументаля та сенатора-республіканця Ліндсі Грема.