У результаті анексії Криму Росія опинилася на порозі глибокої економічної кризи і змушена, не маючи альтернативи і всупереч своїм інтересам, зміцнювати союз з Китаєм, вважає співголова політичної партії «РПР - ПАРНАС» і лідер руху «Солідарність» Борис Нємцов. Про це він у середу 26 березня сказав в ексклюзивному інтерв’ю московському кореспондентові Російської служби «Голосу Америки».
Віктор Васильєв: Борисе Юхимовичу, що виграла і що програла Росії в результаті анексії Криму – в найближчій і середньостроковій перспективі?
Борис Нємцов: Росія отримала глобальну ізоляцію з боку Заходу і, як наслідок, очевидно, виявиться перед обличчям дуже серйозної економічної кризи. Путінська Росія зробила доленосний, цивілізаційний і абсолютно протиприродний вибір на користь Китаю. Китайці ставляться до Росії як до сировинного придатку і будуть тепер намагатися задешево купувати нафту і газ. А також, думаю, через якийсь час пред’являть Росії територіальні претензії на ті землі, на які вони, власне, завжди зазіхали. Я маю на увазі Сибір і Далекий Схід. Це насправді катастрофа, і наслідки будуть дуже погані.
Вважаю, що у влади (в Росії ) знаходяться китайська «п’ята колона» або керівник агентурної китайської мережі. Тому що наслідки для країни в результаті скоєного наступають рівно такі. До речі, китайці, треба віддати їм належне, не доклали жодних зусиль, щоб у даному випадку стати бенефіціаром. Їм все само звалилося в руки, прямо з неба. Крім того, ми отримуємо ворогів в особі України і серед сусідів. Тому, що кожен із них думає, що рано чи пізно і з ними трапиться щось подібне. Жити в кільці ворогів, загалом, непросте завдання.
В.В.: А що стосується придбань, переваг, отриманих громадянами Росії і Криму?
Б.Н.: Я не бачу ніяких переваг для громадян Росії – навіть у плані відпочинку. Крим стане дорогим, необлаштованим, це очевидно, оскільки це невизнана територія. Відпочивати там буде так само дорого, як і в Сочі, наприклад. Тому в цьому плані не бачу взагалі ніяких переваг.
Що стосується кримчан, то, звичайно, пенсіонерам підвищать пенсії, це зрозуміло. Хоча мене дивує, що на сьогоднішній день менше одного відсотка жителів Криму звернулося з проханням видати їм російські паспорти: всього близько 20 тисяч охочих подали відповідні заяви. Мабуть, перспектива опинитися в ізоляції теж не сильно їх радує. І це при тому, що вони ще толком не зрозуміли, куди вступили.
Це все абсолютно безрадісні речі. Хто тут може виграти? Так, є якісь імперські почуття. Є ефект, який відчули німці в 30-х роках. Мовляв, раніше нас всі «опускали», а тепер ми разом стали такими крутими! Але це все емоції. А якщо подивитися на дійсність, то крім зубожіння, крім кризи, крім прийдешнього безробіття, крім санкцій, крім продажу своїх ресурсів за безцінь Китаю і загрози втратити Далекий Схід, я не бачу ніяких «придбань». Тут, просто, немає жодного позитиву.
В.В.: Як впливають нинішня ситуація і консолідована політика Заходу на путінський режим?
Б.М.: Зараз режим користується величезною підтримкою народу. Адже головна мета Путіна була не добитися процвітання Росії чи повернення Криму, не захистити там росіян, яких там, до речі, ніхто не гнобив. Його мета – утримання влади. Для нього це завжди головна мета. У нього немає ніяких інших цілей. Він хоче збагачуватися з усією своєю братвою і утримувати владу. На цьому короткому етапі він цієї мети досяг. Дійсно, консолідація навколо нього дуже серйозно зросла. Це правда. Але я думаю, що це – не довгострокова історія. Коли громадяни відчують, що їм доведеться зі своїх гаманців заплатити за цю авантюру, поступово почнеться протверезіння. Я не знаю, скільки часу займе це протверезіння. Але в тому, що воно настане, у мене немає сумнівів.
Віктор Васильєв: Борисе Юхимовичу, що виграла і що програла Росії в результаті анексії Криму – в найближчій і середньостроковій перспективі?
Борис Нємцов: Росія отримала глобальну ізоляцію з боку Заходу і, як наслідок, очевидно, виявиться перед обличчям дуже серйозної економічної кризи. Путінська Росія зробила доленосний, цивілізаційний і абсолютно протиприродний вибір на користь Китаю. Китайці ставляться до Росії як до сировинного придатку і будуть тепер намагатися задешево купувати нафту і газ. А також, думаю, через якийсь час пред’являть Росії територіальні претензії на ті землі, на які вони, власне, завжди зазіхали. Я маю на увазі Сибір і Далекий Схід. Це насправді катастрофа, і наслідки будуть дуже погані.
Вважаю, що у влади (в Росії ) знаходяться китайська «п’ята колона» або керівник агентурної китайської мережі. Тому що наслідки для країни в результаті скоєного наступають рівно такі. До речі, китайці, треба віддати їм належне, не доклали жодних зусиль, щоб у даному випадку стати бенефіціаром. Їм все само звалилося в руки, прямо з неба. Крім того, ми отримуємо ворогів в особі України і серед сусідів. Тому, що кожен із них думає, що рано чи пізно і з ними трапиться щось подібне. Жити в кільці ворогів, загалом, непросте завдання.
В.В.: А що стосується придбань, переваг, отриманих громадянами Росії і Криму?
Б.Н.: Я не бачу ніяких переваг для громадян Росії – навіть у плані відпочинку. Крим стане дорогим, необлаштованим, це очевидно, оскільки це невизнана територія. Відпочивати там буде так само дорого, як і в Сочі, наприклад. Тому в цьому плані не бачу взагалі ніяких переваг.
Що стосується кримчан, то, звичайно, пенсіонерам підвищать пенсії, це зрозуміло. Хоча мене дивує, що на сьогоднішній день менше одного відсотка жителів Криму звернулося з проханням видати їм російські паспорти: всього близько 20 тисяч охочих подали відповідні заяви. Мабуть, перспектива опинитися в ізоляції теж не сильно їх радує. І це при тому, що вони ще толком не зрозуміли, куди вступили.
Це все абсолютно безрадісні речі. Хто тут може виграти? Так, є якісь імперські почуття. Є ефект, який відчули німці в 30-х роках. Мовляв, раніше нас всі «опускали», а тепер ми разом стали такими крутими! Але це все емоції. А якщо подивитися на дійсність, то крім зубожіння, крім кризи, крім прийдешнього безробіття, крім санкцій, крім продажу своїх ресурсів за безцінь Китаю і загрози втратити Далекий Схід, я не бачу ніяких «придбань». Тут, просто, немає жодного позитиву.
В.В.: Як впливають нинішня ситуація і консолідована політика Заходу на путінський режим?
Б.М.: Зараз режим користується величезною підтримкою народу. Адже головна мета Путіна була не добитися процвітання Росії чи повернення Криму, не захистити там росіян, яких там, до речі, ніхто не гнобив. Його мета – утримання влади. Для нього це завжди головна мета. У нього немає ніяких інших цілей. Він хоче збагачуватися з усією своєю братвою і утримувати владу. На цьому короткому етапі він цієї мети досяг. Дійсно, консолідація навколо нього дуже серйозно зросла. Це правда. Але я думаю, що це – не довгострокова історія. Коли громадяни відчують, що їм доведеться зі своїх гаманців заплатити за цю авантюру, поступово почнеться протверезіння. Я не знаю, скільки часу займе це протверезіння. Але в тому, що воно настане, у мене немає сумнівів.