У неділю 22 липня на 71-му році життя помер видатний український актор Богдан Ступка. У вівторок, 24 липня Богдана Сильвестровича поховали на Байковому цвинтарі у столиці.
Перед похованням, із народним артистом прощалися у Національному академічному театру імені Івана Франка. Церемонія прощання повинна була тривати понад три години, проте її продовжили на годину, так як не всі, хто прийшов, встигли попрощатися із Богданом Ступкою. Багатотисячна черга із шанувальників розтягнулася майже до Майдану Незалежності. Напередодні актора відспівали у церкві святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій могилі.
Крім представників влади, до театру прийшли екс-президенти Леонід Кучма та Віктор Ющенко, делегація від посольства Польщі в Україні, посол Грузії в Україні, посол Росії в Україні, відомі українські актори, письменники, депутати та інші.
В останній шлях великого маестро провели аплодисментами та вигуками:
«Браво!». А в слід похоронній процесії кидали квіти. Квіти до театру, яким керував Богдан Сильвестрович, почали приносити одразу після першої звістки про смерть актора.
Як повідомляли раніше ЗМІ, Богдан Ступка помер 22 липня від серцевого нападу. На початку року у актора знайшли рак кості, і хвороба, за словами його сина Остапа Ступки, швидко прогресувала.
В кіно Богдан Ступка дебютував у фільмі Юрія Іллєнка «Білий птах з чорною ознакою» у 1971 році. Отримав звання народного актора УРСР, СРСР та Героя України, також став лауреатом Шевченківської премії у 1993 році за головну роль у виставі «Тев’є-Тевель» за Шолом-Алейхемом.
Загалом актор виконав понад 100 ролей у кіно та понад 50 у театрі. Він працював із відомими кінорежисерами Кшиштофом Зануссі, Єжи Гофманом, Юрієм Іллєнком, Кірою Муратовою, Отаром Іоселіані та іншими. Найчастіше грав відомі історичні постаті – Івана Брюховецького, Івана Мазепу, Богдана Хмельницького, Бориса Годунова. У 1991-2001 роках обіймав посаду міністра культури України.
Режисери, кінокритики та інші відомі творчі українці вважають смерть Богдана Ступки величезною та непоправною втратою як для України, так і для світу.
Перед похованням, із народним артистом прощалися у Національному академічному театру імені Івана Франка. Церемонія прощання повинна була тривати понад три години, проте її продовжили на годину, так як не всі, хто прийшов, встигли попрощатися із Богданом Ступкою. Багатотисячна черга із шанувальників розтягнулася майже до Майдану Незалежності. Напередодні актора відспівали у церкві святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій могилі.
Крім представників влади, до театру прийшли екс-президенти Леонід Кучма та Віктор Ющенко, делегація від посольства Польщі в Україні, посол Грузії в Україні, посол Росії в Україні, відомі українські актори, письменники, депутати та інші.
В останній шлях великого маестро провели аплодисментами та вигуками:
Режисери, кінокритики та інші відомі творчі українці вважають смерть Богдана Ступки величезною та непоправною втратою як для України, так і для світу.
«Браво!». А в слід похоронній процесії кидали квіти. Квіти до театру, яким керував Богдан Сильвестрович, почали приносити одразу після першої звістки про смерть актора.
Як повідомляли раніше ЗМІ, Богдан Ступка помер 22 липня від серцевого нападу. На початку року у актора знайшли рак кості, і хвороба, за словами його сина Остапа Ступки, швидко прогресувала.
В кіно Богдан Ступка дебютував у фільмі Юрія Іллєнка «Білий птах з чорною ознакою» у 1971 році. Отримав звання народного актора УРСР, СРСР та Героя України, також став лауреатом Шевченківської премії у 1993 році за головну роль у виставі «Тев’є-Тевель» за Шолом-Алейхемом.
Загалом актор виконав понад 100 ролей у кіно та понад 50 у театрі. Він працював із відомими кінорежисерами Кшиштофом Зануссі, Єжи Гофманом, Юрієм Іллєнком, Кірою Муратовою, Отаром Іоселіані та іншими. Найчастіше грав відомі історичні постаті – Івана Брюховецького, Івана Мазепу, Богдана Хмельницького, Бориса Годунова. У 1991-2001 роках обіймав посаду міністра культури України.
Режисери, кінокритики та інші відомі творчі українці вважають смерть Богдана Ступки величезною та непоправною втратою як для України, так і для світу.