Міністр оборони Південної Кореї заявив 8 жовтня, що північнокорейські солдати, ймовірно, воюють в Україні на боці Росії. Деякі з них вже загинули, однак Пхеньян, вірогідно, планує надіслати додаткові війська для участі у війні.
“Оскільки Росія і Північна Корея підписали взаємний договір, схожий на військовий альянс, можливість такого розгортання є високоймовірною”, — сказав міністр оборони Південної Кореї Кім Йон Хен у промові в парламенті країни в Сеулі, цитує видання Politico.
“Відносини між Росією та Північною Кореєю розвиваються й стають майже такими ж близькими, як військовий альянс, – сказав він. – Таким чином, з нашого погляду, у війні може бути розгорнуто більше північнокорейських військ”.
3 жовтня українські медіа повідомили про загибель шести північнокорейських військових внаслідок ракетного обстрілу на окупованій Росією території в Донецькій області.
У своїй промові 8 жовтня міністр оборони Південної Кореї заявив парламентарям, що це повідомлення “дуже ймовірно” є правдивими.
“Ми оцінюємо, що наявність втрат серед північнокорейських офіцерів і солдатів в Україні є високоймовірною, враховуючи різні обставини”, – зазначив міністр, слова якого наводить агентство AFP.
Відносини між Росією та Північною Кореєю суттєво зміцнилися після початку повномасштабного вторгнення Москви в Україну.
За висновками розвідслужб та експертів, Північна Корея, ймовірно, постачає Росії ракети на артилерійські боєприпаси для використання у війні проти України. Москва і Пхеньян заперечують це.
Президент Росії Володимир Путін відвідав Пхеньян у червні цього року. Тоді Путін й північнокорейський лідер Кім Чен Ин підписали угоду про взаємну оборону.
Дивіться також: Британія звинуватила РФ у застосуванні хімічної зброї проти України і запровадила нові санкціїЛогічним наступним кроком після постачання Північною Кореєю зброї Росії могло б стати виряджання північнокорейських солдатів для участі у війні, вважають експерти.
“Для Північної Кореї, яка постачає Росії багато снарядів і ракет, надзвичайно важливо навчитися поводитися з різною зброєю та отримати реальний бойовий досвід”, — зазначив в інтерв’ю агентству AFP Лім Юл-чул, професор Сеульського інституту далекосхідних досліджень.
“Це навіть може бути рушійним фактором для посилання північнокорейських солдатів — щоб надати їм різноманітний досвід і навчання під час війни”, — додав він.
За словами експерта, також цілком ймовірним могло бути й відправлення до Росії високопоставлених північнокорейських чиновників з метою допомогти в управлінні північнокорейською зброєю, та навчанні з її використання.
“Нова тут не тільки можливість допомоги артилерією та зброєю з боку Північної Кореї, але й зростання їхньої участі, наприклад, використання північнокорейців як додаткової робочої сили, в міру того, як війна затягується”, - пояснив Лім Юл-чул.
Ключове питання, на його думку, полягає в тому, що саме Північна Корея отримує від Росії у відповідь.
Санкції ООН забороняють Північній Кореї проводити будь-які випробування з використанням балістичних технологій.
Але Москва застосувала право вето в Раді Безпеки ООН у березні цього року, щоб фактично припинити моніторинг ООН за будь-якими порушеннями санкцій, за що Пхеньян був особливо вдячний Росії, нагадує AFP.
Тим часом лідер Північної Кореї Кім Чен Ин заявив у своїй промові в Університеті національної оборони, що Пхеньян прискорить кроки до того, щоб стати військовою наддержавою з ядерною зброєю, повідомляє агентство Reuters з посиланням на північнокорейське державне інформаційне агентство KCNA.
Кім також заявив, що не виключає використання ядерної зброї в разі нападу на його країну, однак, додатково зазначив, що Пхеньян не має наміру атакувати Південну Корею.
“Чесно кажучи, ми абсолютно не маємо наміру атакувати Південну Корею, — сказав Кім. — Щоразу, коли я висловлював нашу позицію щодо застосування військової сили, я чітко і послідовно використовував кваліфікацію “якщо””.
“Наші кроки до того, щоб стати військовою наддержавою та ядерною державою, прискоряться”, - додав він.
Дивіться також: ЄС посилив заходи протидії гібридним загрозам РФ: підриву виборів, дезінформації і кібератакам