Росія прагне і надалі постачати в Африку послуги бойовиків, пропаганду й інші маніпуляції – експерти

“Продавати війну” окремим авторитарним режимам та забезпечувати усі супутні послуги з фінансами, озброєнням, пропагандою – приблизно так виглядав бізнес імперії військових найманців, яку для Росії розбудовував у Африці Євген Пригожин, вважають експерти, які обговорювали спадщину лідера російських найманців.

Після його смерті Росія намагається подрібнити цю “імперію”, щоб уникнути одноосібного керівництва проєктом, а також продовжує здійснювати свій план із поширення впливу в Африці та визискування її ресурсів.

Про це йшлося у під час дискусії в американському аналітичному центрі Brookings Institution під назвою “Група Вагнера і Росія в Африці через рік після смерті Пригожина”.

Аналітики, які виступали під час дискусії, вважають, що Група Вагнера відіграє важливу роль у просуванні російських інтересів на африканському континенті. Особовий склад угруповання залучений під прикриттям “місії” боротьби з тероризмом і повстанцями – у таких країнах, як Лівія, Судан, Малі, ЦАР, Мозамбік, Буркіна Фасо та Нігер.

Після смерті Пригожина Кремль доклав зусиль, щоб відвідати африканських лідерів та повідомити – усі “послуги” надаватимуться й надалі, але саме від імені Москви, а не “Вагнера”, кажуть експерти.

“Конгломерат "Група Вагнера" був “супермаркетом” для африканських лідерів, де можна було купити політичні маніпуляції, послуги військової гвардії, дезінформаційну кампанію… відмивання грошей”, – каже модераторка зустрічі, експертка Брукінгського інституту Ванда Фельбаб-Браун.

Як прогнозувала аналітикиня ще після смерті Пригожина, Росія намагатиметься залишатися цим “супермаркетом” і надалі, але вже не віддавати африканський напрямок “в одні руки”, як це сталося із Пригожиним.

Утім, такого рівня влади він досяг не завдяки аномальним логістичним здібностям, а через надзвичайну жорстокість та, головне, завдяки наближеності до Путіна. А, втративши її, кажуть експерти, “втратив і владу, і імперію, і своє життя”.

Доповідачі зійшлись на думці, що Сполученим Штатам слід не зменшувати співпрацю з країнами континенту. Та навпаки – нарощувати зусилля із протидії російським наративам в Африці. Інакше там зростатиме авторитаризм, а цим з особливою вигодою для себе скористається Росія.

Як повідомляв Голос Америки, Росія посилила пошуки новобранців в Африці, щоб, імовірно, уникнути додаткової мобілізації, вважає британська розвідка.

Вагнерівці є важливою силою для Кремля в Африці, наголосили експерти. А стосовно торішнього заколоту, очоленого їхнім ватажком, то Анджела Стент, старша наукова співробітниця Інституту Брукінгса зауважила: президент Росії Володимир Путін “незважаючи на всі виклики, з якими стикнувся, зміг ще більше зміцнити свій режим після свого повномасштабного вторгнення в Україну”, особливо, подолавши загрозу від осередків заколоту.

На думку Стент, російському президенту це вдається за рахунок потужних внутрішніх репресій всередині Росії.

“У Росії є багато “пригожиних”, але лише один з них мав приватну армію, що робило його особливо небезпечним”, – каже британський аналітик Марк Галеотті. На його думку, Кремль засвоїв уроки із заколоту вагнерівців, але він все ще потребує подібних організацій – зокрема як альтернативний канал вербування молодих росіян на війну.

Крім того, для Кремля це потужний геополітичний та економічний інструмент. Зокрема, дозволяє поширювати вплив в Африці та одночасно збагачуватися на її ресурсах.

Після ліквідації Пригожина, управління його “імперією” Путін передав ГРУ Росії, каже Галеотті:

“Зараз ГРУ намагається керувати структурою, що є міксом дипломатичних, комерційних та військових потуг”.

Питанням, за словами експерта, залишається спроможність ГРУ впоратися із цим завданням, а також спроможність Європи та США здійснювати альтернативний вплив на континент.

Україна-Африка: конфлікт замість єднання на тлі історії боротьби імперіалізмом

Україна не змогла скористатися зі спільного історичного досвіду з Африкою, вважає катарський телеканал Al Jazeera.

Його оглядач зазначає – Україні мало б бути не складно легко заручитися підтримкою африканців, оскільки напад Росії не лише нагадує минулу імперську агресію на Африку, але й завдав великої економічної втрати континенту, зокрема, загрозами щодо постачання збіжжя.

Але, нагадує, видання, наразі на перешкоді стала ситуація довкола знищення найманців Вагнера у процесі боротьби з російською військовою машиною.

Як повідомляв Голос Америки, уряди Малі та Нігеру оголосили про розрив дипломатичних відносин з Україною через те, що названо причетністю української спецслужби до дій антиурядових повстанців проти малійської армії і російських найманців.