Мовний закон покликаний зміцнити позиції та зберегти мови національних меншин, які живуть в Україні – пояснюють призначення документа у владі. При цьому вони посилаються на положення закону, яке передбачає надання мовам, якими розмовляють на певний території 10 і більше відсотків людей, статусу регіональних. Противники закону переконані, що переваги від нього отримає лише російська мова, яка згодом взагалі витіснить українську.
Згідно з останнім переписом населення, в Україні живуть представники більше 100 націй, проте найчисельнішими є росіяни, євреї, молдавани, угорці, румуни, греки, татари. Відповідно до нового закону, вони можуть вимагати, щоб вся офіційна документація, судочинство, підручники, дорожні знаки були на їх рідній мові. Згідно з заявами представників уряду, реалізація закону обійдеться державному бюджету у близько 17 мільярдів гривень, проте експерти у цьому сумніваються і говорять, що сума буде значно більшою.
«Ця сума може значно вирости, і це зараз, коли в країні є більш нагальні потреби», – сказав Голосу Америки директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала. « На це потрібні будуть кошти і з місцевих бюджетів, а тоді я подивлюся, як люди будуть реагувати на те, щоб замість ремонту моста чи додаткових соціальних виплат змінювали мову табличок на будинках».
Закон може сприяти й тому, щоб представники влади, які працюють у певному регіоні, зобов’язані були володіти мовою національної меншини, яка проживає на цій території. З іншого боку, в тих регіонах, де, згідно з новим законом, російська стане регіональною – чиновники просто звільнять себе від обов’язку вчити українську, переконаний професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор юридичних наук Володимир Василенко. Він наголосив, що жоден закон й раніше не забороняв використовувати будь-яку мову у побуті, натомість головне питання було – яку мову використовувати в офіційних установах.
Бала наводить приклад, якщо раніше представник України під час міжнародних переговорів повинен був говорити українською, або офіційною мовою зустрічі, то зараз можна буде виступати й російською.
«В мене склалося враження, що коли три людини, які займають високі посади, не бажають, не хочуть чи не можуть вивчити українську, то для них потрібен був цей закон. Надарма туди було вписано місто Київ, адже тут знаходяться всі офіційні установи, де потрібно було використовувати українську», – сказав Бала.
Експерти наголошують, що в Україні вже давно діяла Європейська хартія регіональних мов, яка і захищала права представників національних меншин. Василенко говорить, що теперішній закон, просто підвищить у статусі російську мову.
«Всі це елементи гуманітарної агресії спрямовані на те, щоб втягнути Україну в «Русский мир», який пропагує патріарх Кирил і який підтримає офіційна російська влада», – сказав Василенко.
Натомість, уже в понеділок були перші результати дії мовного закону. Одеська міська рада на позачерговій сесії прийняла рішення, згідноз яким російська мова отримала статус регіональної. За це рішення проголосували 73 депутати з 111, які були присутні. Під час обговорення депутат Олексій Косьмін сказав, що прийнятий закон відкриє нові можливості міськраді для розвитку та збереження російської мови.
«Прийняття рішення буде сприяти гармонізації мовних відношень та надасть можливість вільного вибору мови міжнаціонального спілкування в місті, де протягом 200 років слово «Одесса» пишеться з двома «с», – сказав Косьмін.
В той же час голова Львівської обласної ради Олег Панькевич заявив про те, що збирається подати позов до Конституційного суду, щоб новий мовний закон визнали неконституційним. Він також закликав громадянин не підпорядковуватися законам, які приймає діюча влада, і готуватися до всеукраїнської національної мобілізації.
Згідно з останнім переписом населення, в Україні живуть представники більше 100 націй, проте найчисельнішими є росіяни, євреї, молдавани, угорці, румуни, греки, татари. Відповідно до нового закону, вони можуть вимагати, щоб вся офіційна документація, судочинство, підручники, дорожні знаки були на їх рідній мові. Згідно з заявами представників уряду, реалізація закону обійдеться державному бюджету у близько 17 мільярдів гривень, проте експерти у цьому сумніваються і говорять, що сума буде значно більшою.
«Ця сума може значно вирости, і це зараз, коли в країні є більш нагальні потреби», – сказав Голосу Америки директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала. « На це потрібні будуть кошти і з місцевих бюджетів, а тоді я подивлюся, як люди будуть реагувати на те, щоб замість ремонту моста чи додаткових соціальних виплат змінювали мову табличок на будинках».
Закон може сприяти й тому, щоб представники влади, які працюють у певному регіоні, зобов’язані були володіти мовою національної меншини, яка проживає на цій території. З іншого боку, в тих регіонах, де, згідно з новим законом, російська стане регіональною – чиновники просто звільнять себе від обов’язку вчити українську, переконаний професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор юридичних наук Володимир Василенко. Він наголосив, що жоден закон й раніше не забороняв використовувати будь-яку мову у побуті, натомість головне питання було – яку мову використовувати в офіційних установах.
Бала наводить приклад, якщо раніше представник України під час міжнародних переговорів повинен був говорити українською, або офіційною мовою зустрічі, то зараз можна буде виступати й російською.
«В мене склалося враження, що коли три людини, які займають високі посади, не бажають, не хочуть чи не можуть вивчити українську, то для них потрібен був цей закон. Надарма туди було вписано місто Київ, адже тут знаходяться всі офіційні установи, де потрібно було використовувати українську», – сказав Бала.
Експерти наголошують, що в Україні вже давно діяла Європейська хартія регіональних мов, яка і захищала права представників національних меншин. Василенко говорить, що теперішній закон, просто підвищить у статусі російську мову.
«Всі це елементи гуманітарної агресії спрямовані на те, щоб втягнути Україну в «Русский мир», який пропагує патріарх Кирил і який підтримає офіційна російська влада», – сказав Василенко.
Натомість, уже в понеділок були перші результати дії мовного закону. Одеська міська рада на позачерговій сесії прийняла рішення, згідноз яким російська мова отримала статус регіональної. За це рішення проголосували 73 депутати з 111, які були присутні. Під час обговорення депутат Олексій Косьмін сказав, що прийнятий закон відкриє нові можливості міськраді для розвитку та збереження російської мови.
Експерти наголошують, що в Україні вже давно діяла Європейська хартія регіональних мов, яка і захищала права представників національних меншин.
«Прийняття рішення буде сприяти гармонізації мовних відношень та надасть можливість вільного вибору мови міжнаціонального спілкування в місті, де протягом 200 років слово «Одесса» пишеться з двома «с», – сказав Косьмін.
В той же час голова Львівської обласної ради Олег Панькевич заявив про те, що збирається подати позов до Конституційного суду, щоб новий мовний закон визнали неконституційним. Він також закликав громадянин не підпорядковуватися законам, які приймає діюча влада, і готуватися до всеукраїнської національної мобілізації.