Віктор Янукович початок тижня провів в Москві. Час для візиту такого рівня доволі сумнівний, адже в Росії нині - формальна владна рокіровка: Мєвдвєдєв ще формальний президент, але нічого не вирішує, Путін ще не став повноцінним лідером країни втретє, але саме він все визначає. Як правило, в такий період життя країни, президенти інших країн їх не відвідують. Візити починаються з інавгурації.
Очевидно, що поїздка Януковича до Москви була продиктована саме його особливими та гострими потребами. І потреба ця цілком очевидна: Януковичу необхідно домовитися з Москвою про зниження ціни на газ.
Сьогодні Україна не лише купує в Росії найбільші об'єми газу, але й платить за нього найвищу в світі ціну - 500 доларів. Як виявилося попри всі попередні залякування, українська економіка може це потягнути. Проте, це суттєво обмежує владу в маневрах, які їй гостро необхідні перед парламентськими виборами.
Не так давно Віктор Янукович проголосив свої розрекламовані соціальні ініціативи, а вони, як відомо, потребують чимало грошей. До того ж, Україну обмежив у кредитуванні Міжнародний валютний фонд. Дуже ймовірно, що фінансування від МВФ не відновиться, допоки Юлія Тимошенко перебуватиме за гратами. А це - щонайменше до виборів, оскільки тоді про перемогу на виборах регіоналам годі й мріяти.
Більші соціальні виплати - більша лояльність виборців восени. Але їх не буде за умови такої ціни на газ та бойкоту з боку МВФ. Але якщо завдання Януковича прагматичні і локальні, то в Москви - прагматичні і значно глобальніші. Завднаня Москви - остаточно втягнути Україну у свою сферу впливу, а саме - домогтися її вступу до Євразійського Союзу, своєрідного праобразу СРСР з меншими зобов»язаннями Росії та з таким же рівним залежності її сателітів. Схоже, це завдання Москва готова відстоювати.
Торг мовою не спрацював. Москва хоче інших бонусів. Про них тоді, коли Путін вже не перейматиметься інавгураційними клопотами, а з новою енергією візьметься за стратегічні завдання.
авіщо Янукович їздив до Москви
Віктор Янукович початок тижня провів в Москві. Час для візиту такого рівня доволі сумнівний, адже в Росії нині - формальна владна рокіровка: Мєвдвєдєв ще формальний президент, але нічого не вирішує, Путін ще не став поноцінним лідером країни втретє, але саме він все визначає. Як правило, в такий період життя країни, президенти інших країн їх не відвідують. Візити починаються з інавгурації.
Очевидно, що поїздка Януковича до Москви була продиктована саме його особливими та гострими потребами. І потреба ця цілком очевидна: Януковичу необхідно домовитися з Москвою про зниження ціни на газ.
Сьогодні Україна не лише купує в України найбільші об»єми газу, але й платить за нього найвищу в світі ціну - 500 доларів. Як виявилося попри всі попередні залякування, українська економіка може це потягнути. Проте, це суттєво обмежує владу в маневрах, які їй гостро необхідні перед парламентськими виборами.
Не так давно Віктор Янукович проголосив свої розрекламовані соціальні ініціативи, а вони, як відомо, потребують чимало грошей. До того ж, Україну обмежив у кредитуванні Міжнародний валютний фонд. Дуже ймовірно, що фінансування від МВФ не відновиться, допоки Юлія Тимошенко перебуватиме за гратами. А це - щонайменше до виборів, оскільки тоді про перемогу на виборах регіоналам годі й мріяти.
Більші соціальні виплати - більша лояльність виборців восени. Але їх не буде за умови такої ціни на газ та бойкоту з боку МВФ. Але якщо завдання Януковича прагматичні і локальні, то в Москви - прагматичні і значно глобальніші. Завднаня Москви - остаточно втягнути Україну у свою сферу впливу, а саме - домогтися її вступу до Євразійського Союзу, своєрідного праобразу СРСР з меншими зобов»язаннями Росії та з таким же рівним залежності її сателітів.
Схоже, це завдання Москва готова відстоювати. Бо попри обіцянку зробити російську другою державною, Янукович не отримав хороших новин у відповідь - про ціну на газ не говорить ні Путін, ні Мєдвєдєв.
Торг мовою не спрацював. Москва хоче інших бонусів. Про них тоді, коли Путін вже не перейматиметься інавгураційними клопотами, а з новою енергією візьметься за стратегічні завдання.