Президент Туркменістану Гурбангули Бердимухамедов повністю ізолював жителів своєї країни від зовнішнього світу. Переобравшись минулого місяця на другий термін у результаті фальсифікованих виборів, президент в майбутньому захоче стати довічним лідером країни, як і його попередник Сапармурат Ніязов. До таких висновків прийшли експерти під час дискусії в Інституті відкритого суспільства у Вашингтоні.
Якщо на президентських виборах в 2007-му році багато жителів країни проголосували за Бердимухамедова тому, що вони поділяли надію на краще майбутнє після Ніязова, то на виборах цього року виборці віддали голоси, щоб уникнути покарання влади, вважає Фарід Тухбатуллін, голова Туркменської ініціативи з прав людини.
«Тоді багатьом здавалося, що гірше Ніязова вже не може бути», – зазначив експерт. Однак, за його словами, нинішній президент продовжив і примножив репресивні практики свого попередника.
На відміну від попереднього президента, у Бердимухамедова – велика родина. Її члени «відбирають більш-менш успішний бізнес» у місцевих жителів, і в країні «всі розуміють, що суди проти них неефективні», додав Тухбатуллін.
На думку експертів, щоб посилити свою владу, президент часто змінює керівний склад уряду, забороняє вільне пересування громадян країни і перекриває будь-які джерела інформації ззовні.
Нагадаємо, що на президентських виборах 12-го лютого Бердимухамедов набрав 97% голосів при явці 96% населення. Незважаючи на те, що на виборах брали участь сім інших кандидатів, президент явно користувався великою підтримкою ЗМІ та адміністративним ресурсом у передвиборчій кампанії, зазначив Тухбатуллін.
Бездіяльність міжнародної спільноти
На думку В'ячеслава Мамедова, керівника Цивільного демократичного союзу Туркменістану з Нідерландів, міжнародне співтовариство часто пробачало владі Туркменістану порушення прав людини та корупцію. Як США, так і Росія могли б вести більш жорстку політику щодо Ашхабада ще у 1990-их роках, вважає експерт.
Але шанси вплинути на ситуацію в країні були втрачені і в 2006-му році, коли Ніязов раптово помер і на зміну прийшов на той момент маловідомий Бердимухамедов.
«Всім здалося, що в особі Бердимухамедова буде якийсь Горбачов, який почне відлигу», – стверджує Мамедов. Однак, за його словами, як і за часів Ніязова, жодна з обіцянок нового лідера не була виконана.
Міжнародне співтовариство, крім деяких організацій, також вважало за краще не критикувати режим Бердимухамедова після лютневих виборів, продовжив експерт. «Після виборів ми не отримали ніякого коментаря про те, що сталося на виборах», – зазначає він.
З такою критикою погоджується Себастьян Пейруз, співробітник Програми з Центральної Азії при Університеті Джорджа Вашингтона. Він відзначає, що Європейський Союз, зацікавлений в енергоресурсах Туркменістану, все рідше критикує чинного президента і все менше намагається вплинути на ситуацію в країні.
«Найгірші з гірших»
Туркменістан входить у список «гірших з гірших» згідно з рейтингом американської організації Дім свободи в категоріях «політичні права» і «громадянські свободи». А «Репортери без кордонів» відносять країну до «ворогів Інтернету», поряд з Бірмою, Сирією та Північною Кореєю: Туркменістан фільтрує онлайн-контент і обмежує доступ до ЗМІ, відстежує кібер-дисидентів і проводить онлайн-пропаганду.
При наявності багатих енергоресурсів в країні відсутні умови для нормального життя. В Туркменістані мало можливостей для отримання освіти, громадяни обмежені в пересуванні як усередині країни, так і за її межами, багато хто не має доступу до медичного забезпечення та елементарних житлово-комунальних послуг, відзначають експерти.
За словами Пейруза, в Туркменістані великий розрив між умовами життя в столиці та сільській місцевості. У той час як у сільській місцевості немає водопроводу, в столиці країни, де живе майже мільйон осіб, рівень споживання водних ресурсів за обсягом сягає рівня споживання води багатомільйонним Чикаго.
За останні 20 років виросло покоління людей, які не отримали освіти, ізольовані від зовнішнього світу, погоджується Тухбатуллін. Лише невелика частина випускників має можливість працевлаштуватися, а багато молодих людей піддаються експлуатації на сільгоспроботах. До третини молоді вживає важкі наркотики.
«За час свого правління Бердимухамедов примудрився збільшити список «невиїзних» осіб майже вдвічі. Сьогодні до цього списку входять 18 тисяч осіб», – зазначає Тимур Місріханов, керівник Незалежної асоціації адвокатів з Нідерландів. За його словами, влада Туркменістану «абсолютно не зацікавлена» в тому, щоб громадяни виїжджали з країни.
Місріханов також зазначив, що, починаючи з 2013-го року, влада заборонить виїзд особам з подвійним громадянством. Сьогодні в Туркменістані проживає близько 50 000 осіб з подвійним громадянством – більшість з них мають російський паспорт.
«Арабської весни» не буде
Популярність Бердимухамедова серед жителів Туркменістану вкрай низька, вважають експерти. Однак країна далека від протестних настроїв, і не варто очікувати масових демонстрацій проти правлячого режиму.
«Нинішній президент вкрай непопулярний серед населення, – пояснює Мамедов. – Бердимухамедов не виконав жодної зі своїх обіцянок». Проте експерт вважає, що в Туркменістані не передбачається «Арабської весни», оскільки після отримання Туркменістаном незалежності країна відразу перейшла в тоталітарний лад, в ній не утворилося нового класу бізнесменів і активістів громадянського суспільства, здатних вплинути на політику.
Сьогодні активісти з Туркменістану, які проживають за кордоном, можуть лише допомогти «витягти людину з вязниці або виключити зі списку "невиїзних"», розповідає Тухбатуллін. «Але на більш глобальному рівні нічого вирішити не можливо», – зазначає він.
Єдиний спосіб припинити зростання ізоляції Туркменістану і вплинути на політичний режим в країні – це розвивати громадянське суспільство еволюційним шляхом, вважає Мамедов.
