Слабкість Путіна у Сирії вигідна Україні. Міжнародні реакції на падіння режиму Асада

Блискавичний наступ сирійських повстанців, що призвів до падіння режиму Башара Асада, змусив оглядачів говорити про зміну балансу сил на Близькому Сході і послабленні впливу Росії.

Росія в Сирії продемонструвала слабкість, коли не змогла допомогти режиму Асада дати відсіч повстанцям. Це дає переваги для України, бо слабкість Кремля може спонукати західних союзників до більш рішучої підтримки Києва. Так аналізує падіння сирійського режиму та втечу з Сирії російських військових В’ячеслав Ліхачов, експерт Центру громадянських свобод в інтерв’ю Голосу Америки, у програмі “Брифінг”.

“В короткотерміновій перспективі наслідки для світу передусім полягають в тому, що події в Сирії продемонстрували слабкість Ірану та Росії. Вони продемонстрували, що РФ не здатна надати допомогу у важку хвилину, що може бути критично для тих, хто вважає Росію своїм союзником”, - розповідає Ліхачов у розмові із журналістом Голосу Америки Остапом Яришем.

За словами Ліхачова, слабкість Росії може “надихнути світ повірити у можливість поразки Росії та перемоги України. І це може змінити глобальний рамковий підхід до допомоги Україні. Це надзвичайно важливо наразі”.

Для лідерів західних країн, додає експерт, важливо “мати в уяві картину російської поразки”.

Говорячи про західних лідерів, а також про новообраного президента США Дональда Трампа, Лихачов зазначає, що тепер вони не лише уявляють російську поразку, а чують про неї в щоденних новинах. "І це змінює підхід західних партнерів до можливих перспектив закінчення російсько-української війни”, - каже Ліхачов.

Як повідомляв Голос Америки Трамп прокоментував падіння режиму Асада у дописі на платформі Truth Social. За його словами, Росія ослабла через війну в Україні, і це позначилось на політиці Москви щодо Сирії.

"Росія настільки загрузла в Україні, втративши там понад 600 тисяч солдатів, виглядає, як неспроможна зупинити цей буквально марш через Сирію", - написав Трамп.

Асад "втік з країни", а російський президент Путін "більше не зацікавлений в тому, щоб його захищати", додав він в іншому дописі.

Порожні погрози Путіна

Про те, що Путін не такий сильний, як багатьом здається, написав у мережі Х і колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба: “Путін кинув Асада під автобус, щоб продовжити свою війну в Україні. Його ресурси обмежені, і він не такий сильний, як здається”.

"Тим, хто стверджує, що Росію неможливо перемогти, і що Україна повинна поступитися... краще припинити вводити людей в оману та не просувати порядок денний "великої" Росії", - зазначив Кулеба.

CNN згадує заяву Путіна під час його візиту до Сирії у 2017 році, коли російський президент обіцяв “продовжити операцію [в Сирії] на постійній основі”. Тоді Путін сказав щодо повстанців, що у випадку “якщо терористи знову піднімуть свої голови, ми справимось з ними безпрецедентними ударами, яких вони ще не бачили”.

Як виявилось, реакція Кремля на атаку повстанців у Сирії не була такою загрозливою, як про це говорив Путін. “Обіцянки Путіна підтримати Асада десять років тому виявилися порожніми”, - пише CNN.

Неспроможність Кремля допомогти своєму союзнику Асаду проявило слабкість Росії, яка потенційно може послабити позицію Путіна в переговорах щодо припинення війни в Україні, пише CNN у статті "Падіння Асада є величезним ударом для Путіна, і підкреслює крихкість його власного правління".

“Падіння режиму Асада є серйозним ударом по прагненню російського президента Путіна стати потужним посередником на Близькому Сході – і ставить нові питання про крихкість його власного режиму”, - пише оглядач видання Нейтан Годж.

CNN також зауважує, що для українців втеча Ассада стала “моментом насолоди”, і не лише тому, що вона була схожа на втечу Януковича.

“Втеча Асада з Сирії для українців є більше ніж просто момент насолоди через символічну невдачу Путіна. Сирійський режим розвалився в той момент, коли [президент України Володимир] Зеленський був у Франції, зустрічався з президентом Франції Еммануелем Макроном і новообраним президентом США Дональдом Трампом перед церемонією відкриття в соборі Паризької Богоматері, де українського лідера вітали оваціями”, - пише Годж.

NYT: Війна в Україні - причина поразки Кремля в Сирії

Одна з причин, чому Росія не змогла ефективно відреагувати на наступ повстанців, тому що вона не має вогневих потужностей для захисту своїх активів у Сирії, вважає Аарон Зелін, старший науковий співробітник Вашингтонського інституту. За його словами, Сирія вже не є пріоритетом для Кремля.

У коментарі RFERL Зелін сказав, що крім війни в Україні, “Росія також має свої активи, які воюють в Африці на південь від Сахари. І на відміну від десятиліття тому, коли Росія мала "Групу Вагнера" на чолі з Пригожиним... зараз Росія не має такого ж потенціалу чи можливостей, щоб впоратися з цим”.

А очільник московського бюро New York Times Антон Трояновський у статті “Загрузнувши в Україні, Росія платить ціну у Сирії” пише, що Путін змушений був прийняти політичний удар в Сирії, “значною мірою через те, що його армія загрузла в Україні”.

“Зосередженість на Україні змусила Росію розслабитися, коли почався новий наступ повстанців” у Сирії, пише New York Times.

“Наша участь там мала свою ціну. Цією ціною була Сирія”, - каже для NYT російський аналітик з питань Близького Сходу Антон Мардасов.

NYT з посиланням на американських посадовців пише, що Сполучені Штати вважають, що багато російських літаків було виведено з Сирії для операцій в Україні, тому інтенсивність обстрілів сирійських повстанців була відносно слабкою, коли вони почали просуватись.

“Військові літаки, які Росія могла б відправити для повторення жорстоких бомбардувань, натомість були направлені в Україну. Військові кораблі, які Росія могла відправити з Чорного моря, не змогли пройти транзитом у Середземне через договір, який дозволяє Туреччині закрити свої протоки для флоту країни, що перебуває у стані війни.

А колись грізні російські найманці “Група Вагнера” торік завершили операції в Сирії після того, як їхній лідер Євген Пригожин влаштував невдалий заколот проти російських військових”, - перелічує промахи російської політики у Сирії журналіст NYT.

На Сирію більше не було часу, підсумовує NYT. І тепер, після довгої кривавої історії в Сирії, Росія повертається до дипломатії, намагаючись зберегти свої активи в цій країні.

Спроби Росії зберегти військові бази в Сирії

Інститут дослідження війни (ISW) у своєму щоденному аналізі пише про стратегічну політичну поразку Кремля у Сирії. Дослідники аналізують спроби росіян евакуювати з Сирії свою авіаційну та військово-морську бази, які не вдалося швидко вивезти, коли повстанці захопили найбільші сирійські міста.

“Швидкий крах режиму Асада в Сирії, якого Кремль підтримував з 2015 року, є стратегічною політичною поразкою для Москви. Це призвело до кризи в Кремлі, вони прагнуть зберегти свою стратегічну військову базу в Сирії”, – мовиться в аналізі Інституту вивчення війни.

За даними ISW, Росія нібито 8 грудня домовилась із лідерами сирійської опозиції, щоб залишили у безпеці російські військові бази у Сирії. Втім “контури цієї домовленості та її довготривалість залишаються незрозумілими, враховуючи нестабільність і стрімкий розвиток політичної ситуації в Сирії”.

Дослідники пишуть, що наразі Росія домовляється про умови для евакуації своїх військових активів із Сирії, і що російська військові база не є в безпеці.

За даними ISW, супутникові знімки свідчать, що чотири військово-транспортні літаки - три Іл-76 і один Ан-124 на російській авіабазі Хмеймім, у сирійській провінції Латакія, готові “можливо для евакуації обмеженої кількості російських військових засобів з країни”. Втім для повної евакуації з авіабази та морської бази в порту Тартус, наголошується в аналізі ISW, потрібна значно масштабніша операція.

Аарон Зелін в коментарі RFERL каже, що військово-морська база в Тартусі була б "надзвичайно величезною втратою для Росії". “Це єдиний тепловодний порт Росії, який вона може використовувати для своєї військово-морської діяльності та проекції потужності. Його втрата фактично відрізала б Росію з ядра Близького Сходу”, - аналізує експерт Вашингтонського Інституту.

Експерт Центру громадянських свобод Ліхачов звертає увагу, що росіяни використовували військово-морську базу у Сирії не лише для воєнних цілей. Ця база, серед іншого, служила прикриттям для "сірих економічних відносин". Наприклад, щоб приховати крадене українське зерно.

“В останні два роки Росія навчилася використовувати це [цю військово-морську базу] для прикриття сірих економічних відносин. Наприклад, для продажу хліба, який вона вкрала з українських територій. Його перезавантажували в Тартусі, і вже як сирійський хліб постачали до інших країн, замаскувавши його походження”, - розповів Ліхачов.

Сирія стала "курортом" для звільнених генералів РФ

“Лише кілька років тому Сирія виділялася як найбільший символ відродження Росії на світовій арені. Її широкомасштабні, криваві авіаудари змушували опозиційні групи підкорятися та бойові дії поверталися на користь пана аль-Асада”, - пише NYT.

Втім після того, як Росія почала повномасштабне вторгнення в Україні, Сирія посунулась вниз у списку пріоритетів Путіна, пише видання.

Сирія перетворилась на “курортне місце” російських військових, порівняно з українськими окопами. Російські бази в Сирії стали відомими як місце заслання командирів, які проштрафился в в Україні, або для російських солдатів, які сподівалися уникнути боїв в українських окопах.

Для російських генералів, які погано працюють, служба в Сирії “була свого роду вигнанням”, додає експерт Мардасов.

Стратегічна поразка Кремля

“Військова авантюра Путіна в Сирії була розроблена для того, щоб продемонструвати [світові], що Росія є великою державою і може поширювати свій вплив за кордон. То ж втрата Сирії — це величезний ляпас для Путіна”, - аналізує Філіп Сміт, експерт з Близького Сходу у коментарі Radio Free Europe/Radio Liberty.

Експерт вважає, що усунення Асада - це не лише репутаційні втрати для Путіна, але й стратегічна поразка.

Військово-морська база в Тартусі, нагадує RFERL, є єдиною тепловодною військово-морською базою Росії за межами колишнього Радянського Союзу та забезпечує Москві вихід до Середземного моря.

“Росія використовувала свої бази в Сирії, щоб спроектувати свою могутність як у східному Середземномор’ї, так і на більш широкому Близькому Сході”, – каже Філіп Сміт.

Своєю участю у Сирії Кремль свого часу кинув виклик країнам Заходу, він розширив свій глобальний вплив від Середземномор’я до Африки та Латинської Америки, мовиться у статті RFERL. Тепер, після падіння уряду Асада та із ймовірним скороченням військових активів у Сирії, Путіну буде складно втілити свої амбіції.

У Сирії “Путін зазнав однієї з найбільших геополітичних невдач за чверть століття перебування при владі”, підсумовує NYT.

Брифінг. Що Росія втратила у Сирії. Чому режим Асада впав