ВАШИНГТОН - НЬЮ-ЙОРК - Американські ринки відреагували на події на Кіпрі зниженням, але воно виявилося не таким істотним, як припускали інвестори. Інвестори та фінансові аналітики в США, як і в усьому світі, стурбовані тим, що введення одноразового збору з вкладів у кіпрських банках може стати прецедентом.
«Кіпр - це невелика країна в єврозоні, але всіх турбує те, що такий крок відкриває двері для списання грошей з банківських вкладів в інших країнах», - пояснив агентству MarketWatch Пол Нолте, керуючий директор чиказької фірми Dearborn Partners.
«Сьогодні вся увага ринку зосереджена на Кіпрі, але завтра все може змінитися», - додав він.
Головним питанням є те, чи вдасться не допустити поширення страхів на такі уразливі країни єврозони, як Італія, Іспанія, Греція.
Деякі американські експерти практично погоджуються з оцінкою плану порятунку кіпрської економіки, даної президентом РФ Володимиром Путіним («несправедливо, непрофесійно і небезпечно»). Так, лауреат Нобелівської премії з економіки Пол Кругман написав у своєму блозі, що рішення влади Кіпру ввести додатковий податок на вклади в місцевих банках викличе страх у «периферійних» країнах єврозони, що може призвести до «набігу» на банки.
«Це немов би європейці величезними неоновими літерами написали по-грецьки і по-італійськи, що пора влаштувати набіг на банки», - пише Кругман.
Фінансовий аналітик Даррелл Деламейд побоюється, що «Брюссель, нав'язавши важкі умови порятунку кіпрської економіки, створив вибуховонебезпечну ситуацію в єврозоні». Для порятунку банківської системи невеликого середземноморського острова необхідно близько 22 мільярдів доларів, що не повинно стати великою проблемою для Євросоюзу, обсяг економіки якого становить 17 трильйонів доларів. Проте, вказує Деламейд, ЄС погодився надати Кіпру лише 13 мільярдів, запропонувавши уряду цієї країни зібрати решту суми за допомогою одноразових зборів з банківських вкладів, підвищення податків та інших заходів.
Ситуацію ускладнює те, що близько 20% вкладів у кіпрських банках мають російське походження. І деякі члени Євросоюзу, зокрема, Німеччина, не бажають виручати цих вкладників, підозрюючи, що вони використовують Кіпр для відмивання грошей.
Однак збори з банківських вкладів торкнуться не тільки російських вкладників, але і простих кіпріотів, хоча уряд країни неодноразово обіцяв і тим, і іншим, збереження їхніх заощаджень. В результаті безпрецедентного в єврозоні порушення цих обіцянок на Кіпрі вже розпочався «набіг» на банки, коли вкладники в масовому порядку намагаються забрати свої гроші. Банки на Кіпрі в понеділок були закриті на честь національного свята, і деякі спостерігачі тепер стверджують, що вони відкриються не раніше четверга.
Даррелл Деламейд і інші аналітики звертають увагу на те, що «збір на користь стабільності» (як офіційно називається податок на вклади) насправді може призвести до подальшої дестабілізації єврозони, так як він «перекреслює поняття застрахованих вкладів, яке було основою стабільності банківської системи з часів Великої депресії».
«Цей крок свідчить про те, що євробюрократи не тільки відірвані від реальності, але й позбавлені здорового глузду», - резюмує Деламейд.
На його думку, навіть якщо уряду Кіпру вдасться виторгувати більш вигідні умови, шкоди вже було завдано.
«Після того як глави ЄС продемонстрували, на що вони здатні, їм буде вкрай складно повернути собі довіру перед обличчям майбутніх криз, які неминуче стануться у великих країнах, як Італія та Іспанія", - пророкує аналітик.
Інші вважають, що подібні прогнози надмірно згущують фарби. Так, колишній банкір Джон Дессауер, нині видає бюлетень для інвесторів. Він вважає, що вже до кінця тижня ринок забуде про Кіпр. Однак Дессауер прогнозує, що «євробюрократи» винесли урок з тієї кризи, яку пережили в понеділок світові фінансові ринки. Він вважає, що до середини тижня вони відмовляться від ідеї податку на банківські вклади і запропонують новий план.
При цьому деякі американські експерти дали кіпрській ініціативі позитивну оцінку.
Моріс Обстфельдом, професор економіки з Каліфорнійського університету в Берклі, сказав Російській службі «Голосу Америки», що він вважає одноразовий податок на депозити розумним виходом із кризи - і що інші країни повинні наслідувати приклад Кіпру.
«Банки - це ризикований бізнес, - зауважив він. - Ми дозволили банківській системі розростися настільки, що держави не можуть їх рятувати, коли настає криза. Президент Путін вважає, що це "нечесно", - але хіба чесно рятувати банки на кошти платників податків? Кіпріоти постраждали від грецької кризи набагато більше, аніж росіяни».
На думку професора Обстфельдом, незважаючи на те, що російські вкладники незадоволені, він не очікує драматичних наслідків кіпрського податку на депозити.
«Думаю, має сенс" пожаліти "власників невеликих рахунків - це робиться в багатьох країнах, де гроші дрібних вкладників застраховані на випадок кризи. Навіть 12-процентний податок на депозит у разі кризи - це розумна вимога до великих кредиторів і, на мій погляд, має бути універсальним принципом - у тому числі в Америці ».
Учений вважає, що, незважаючи на наявність альтернативних офшорів, російські вкладники не покинуть Кіпр.
«Для росіян це досить близько, багато купують там будинки, це популярне місце для відпочинку, туди літають по кілька рейсів на день. Між Росією і Кіпром налагоджені культурні зв'язки. Потрібно до того ж зрозуміти, що у Кіпру, під тиском Євросоюзу, не було особливого вибору ».
Андерс Ослунд, експерт вашингтонського Інституту світової економіки імені Пітерсона, позитивно оцінює програму по стабілізації єврозони і одноразовий податок на депозити в банках на Кіпрі і теж вважає, що замість підвищення податку на дрібні вклади великі кредитори повинні заплатити податок близько 12 відсотків.
«Вирішити проблему фінансової системи саме в банках - це вдалий вибір, оскільки стягувати цей податок досить просто, - сказав він у розмові з Російською службою «Голосу Америки». - Мені здається, президент Путін мав би якраз вітати податки на офшорні рахунки росіян - наприклад, заступник міністра фінансів РФ Сергій Шаталов заявив, що рішення Кіпру про податок цілком справедливе. Не думаю, що у цьому є прецеденти, але вкладники втрачають гроші при кожній гіперінфляції. Не виключаю, що через внутрішньополітичну реакції на Кіпрі в ініціативу будуть внесені якісь корективи».
Ділан Меттьюс, економічний кореспондент газети The Washington Post, змальовує позитивний і негативний сценарії. У кращому випадку Кіпр, банківський сектор якого без боргів Греції був досить консервативним, «перетравлює» тимчасову кризу, використовуючи отримані гроші. У гіршому випадку, вважає Меттьюс, «рейди» на банки повторюються в Іспанії, Італії і так далі - і люди роблять менше вкладів, ускладнюючи і без того непросту ситуацію фінансового сектора. А в підсумку, криза призводить до того, чого песимісти побоювалися з 2009 року - поступового розвалу єврозони.
«Кіпр - це невелика країна в єврозоні, але всіх турбує те, що такий крок відкриває двері для списання грошей з банківських вкладів в інших країнах», - пояснив агентству MarketWatch Пол Нолте, керуючий директор чиказької фірми Dearborn Partners.
«Сьогодні вся увага ринку зосереджена на Кіпрі, але завтра все може змінитися», - додав він.
Головним питанням є те, чи вдасться не допустити поширення страхів на такі уразливі країни єврозони, як Італія, Іспанія, Греція.
Деякі американські експерти практично погоджуються з оцінкою плану порятунку кіпрської економіки, даної президентом РФ Володимиром Путіним («несправедливо, непрофесійно і небезпечно»). Так, лауреат Нобелівської премії з економіки Пол Кругман написав у своєму блозі, що рішення влади Кіпру ввести додатковий податок на вклади в місцевих банках викличе страх у «периферійних» країнах єврозони, що може призвести до «набігу» на банки.
«Це немов би європейці величезними неоновими літерами написали по-грецьки і по-італійськи, що пора влаштувати набіг на банки», - пише Кругман.
Фінансовий аналітик Даррелл Деламейд побоюється, що «Брюссель, нав'язавши важкі умови порятунку кіпрської економіки, створив вибуховонебезпечну ситуацію в єврозоні». Для порятунку банківської системи невеликого середземноморського острова необхідно близько 22 мільярдів доларів, що не повинно стати великою проблемою для Євросоюзу, обсяг економіки якого становить 17 трильйонів доларів. Проте, вказує Деламейд, ЄС погодився надати Кіпру лише 13 мільярдів, запропонувавши уряду цієї країни зібрати решту суми за допомогою одноразових зборів з банківських вкладів, підвищення податків та інших заходів.
Ситуацію ускладнює те, що близько 20% вкладів у кіпрських банках мають російське походження. І деякі члени Євросоюзу, зокрема, Німеччина, не бажають виручати цих вкладників, підозрюючи, що вони використовують Кіпр для відмивання грошей.
Однак збори з банківських вкладів торкнуться не тільки російських вкладників, але і простих кіпріотів, хоча уряд країни неодноразово обіцяв і тим, і іншим, збереження їхніх заощаджень. В результаті безпрецедентного в єврозоні порушення цих обіцянок на Кіпрі вже розпочався «набіг» на банки, коли вкладники в масовому порядку намагаються забрати свої гроші. Банки на Кіпрі в понеділок були закриті на честь національного свята, і деякі спостерігачі тепер стверджують, що вони відкриються не раніше четверга.
Даррелл Деламейд і інші аналітики звертають увагу на те, що «збір на користь стабільності» (як офіційно називається податок на вклади) насправді може призвести до подальшої дестабілізації єврозони, так як він «перекреслює поняття застрахованих вкладів, яке було основою стабільності банківської системи з часів Великої депресії».
«Цей крок свідчить про те, що євробюрократи не тільки відірвані від реальності, але й позбавлені здорового глузду», - резюмує Деламейд.
На його думку, навіть якщо уряду Кіпру вдасться виторгувати більш вигідні умови, шкоди вже було завдано.
«Після того як глави ЄС продемонстрували, на що вони здатні, їм буде вкрай складно повернути собі довіру перед обличчям майбутніх криз, які неминуче стануться у великих країнах, як Італія та Іспанія", - пророкує аналітик.
Інші вважають, що подібні прогнози надмірно згущують фарби. Так, колишній банкір Джон Дессауер, нині видає бюлетень для інвесторів. Він вважає, що вже до кінця тижня ринок забуде про Кіпр. Однак Дессауер прогнозує, що «євробюрократи» винесли урок з тієї кризи, яку пережили в понеділок світові фінансові ринки. Він вважає, що до середини тижня вони відмовляться від ідеї податку на банківські вклади і запропонують новий план.
При цьому деякі американські експерти дали кіпрській ініціативі позитивну оцінку.
Моріс Обстфельдом, професор економіки з Каліфорнійського університету в Берклі, сказав Російській службі «Голосу Америки», що він вважає одноразовий податок на депозити розумним виходом із кризи - і що інші країни повинні наслідувати приклад Кіпру.
«Банки - це ризикований бізнес, - зауважив він. - Ми дозволили банківській системі розростися настільки, що держави не можуть їх рятувати, коли настає криза. Президент Путін вважає, що це "нечесно", - але хіба чесно рятувати банки на кошти платників податків? Кіпріоти постраждали від грецької кризи набагато більше, аніж росіяни».
На думку професора Обстфельдом, незважаючи на те, що російські вкладники незадоволені, він не очікує драматичних наслідків кіпрського податку на депозити.
«Думаю, має сенс" пожаліти "власників невеликих рахунків - це робиться в багатьох країнах, де гроші дрібних вкладників застраховані на випадок кризи. Навіть 12-процентний податок на депозит у разі кризи - це розумна вимога до великих кредиторів і, на мій погляд, має бути універсальним принципом - у тому числі в Америці ».
Учений вважає, що, незважаючи на наявність альтернативних офшорів, російські вкладники не покинуть Кіпр.
«Для росіян це досить близько, багато купують там будинки, це популярне місце для відпочинку, туди літають по кілька рейсів на день. Між Росією і Кіпром налагоджені культурні зв'язки. Потрібно до того ж зрозуміти, що у Кіпру, під тиском Євросоюзу, не було особливого вибору ».
Андерс Ослунд, експерт вашингтонського Інституту світової економіки імені Пітерсона, позитивно оцінює програму по стабілізації єврозони і одноразовий податок на депозити в банках на Кіпрі і теж вважає, що замість підвищення податку на дрібні вклади великі кредитори повинні заплатити податок близько 12 відсотків.
«Вирішити проблему фінансової системи саме в банках - це вдалий вибір, оскільки стягувати цей податок досить просто, - сказав він у розмові з Російською службою «Голосу Америки». - Мені здається, президент Путін мав би якраз вітати податки на офшорні рахунки росіян - наприклад, заступник міністра фінансів РФ Сергій Шаталов заявив, що рішення Кіпру про податок цілком справедливе. Не думаю, що у цьому є прецеденти, але вкладники втрачають гроші при кожній гіперінфляції. Не виключаю, що через внутрішньополітичну реакції на Кіпрі в ініціативу будуть внесені якісь корективи».
Ділан Меттьюс, економічний кореспондент газети The Washington Post, змальовує позитивний і негативний сценарії. У кращому випадку Кіпр, банківський сектор якого без боргів Греції був досить консервативним, «перетравлює» тимчасову кризу, використовуючи отримані гроші. У гіршому випадку, вважає Меттьюс, «рейди» на банки повторюються в Іспанії, Італії і так далі - і люди роблять менше вкладів, ускладнюючи і без того непросту ситуацію фінансового сектора. А в підсумку, криза призводить до того, чого песимісти побоювалися з 2009 року - поступового розвалу єврозони.