Організація Об’єднаних Націй внесла 8-ме березня до реєстру міжнародних свят у 1977-му році, назвавши його «Днем боротьби за права жінок та міжнародний мир». Минулий рік став знаковим у цьому плані для жінок Близького Сходу. Арабська весна, яка прокотилася регіоном, принесла в ці країни дух демократії, а разом з ним і більше свобод та можливостей для арабських жінок.
Тисячі жінок були учасниками протестів під час Арабської весни і допомогли повалити диктаторські режими у Тунісі, Єгипті та Лівії.
«Вони були рушієм в організації протестів. Вони допомагали постачати зброю та поширювали інформацію у міжнародних ЗМІ. Жінки доглядали за хворими та пораненими під час протестів», – каже директор міжнародної програми «Жінка для жінки» Карен Шерман.
Сара Галал була серед демонстрантів на площі в Каїрі. Сьогодні вона продовжує справу поширення демократії в Єгипті і координує програму підтримки жінок, яку спонсорує Центр Джорджа Буша у Далласі:
«Було чудово бачити як жінки активно вийшли на протести. Вони співали, були на передовій. Це було просто неймовірно».
Учасниця цієї ж програми, Самар Елгусейні, каже, що, попри успіх у боротьбі з режимом Мубарака, вона розчарована тим, як сьогодні розвивається ситуація у Єгипті, особливо коли йдеться про права жінок:
«Ще перед революцією ми думали, якщо повалимо режим Мубарака, то все одразу зміниться на краще. Однак тепер я просто засмучена».
Таку ж думку поділяє єгипетський політичний аналітик Ранія ель Малкі:
«Думаю, значно легше повалити диктатора, аніж змінити патріархальний устрій суспільства. Це займе багато часу».
Жінки, які брали участь в антиурядових демонстраціях у Ємені, не мають наміру зупинятися на досягнутому, каже активістка Ашвак ель Рабі:
«Єменські жінки мають боротися за свої права. Ці справа не дістануться нам легко».
Однак письменниця та прихильниця екс-президента Салеха – Заафаран Алі, каже, що Салех якраз і підтримував права жінок:
«Він створив культуру, яка дозволяла жінкам подорожувати самостійно, давала їм право на освіту, шлюб та дітей, право на працю та нормальне повсякденне життя».
Карен Шерман додає, що у русі за рівноправ’я важливим чинником є фінансова незалежність жінок та можливість працювати:
«Це визначає як жінку сприймають у її родині та суспільстві. Участь жінки в економічних процесах можливо навіть важливіша від участі у політичних».
Після арабської весни, тисячі жінок на Близькому Сході кажуть, що тепер хочуть брати участь у демократичних змінах в їхніх країнах і готові протистояти будь-яким викликам.
