«Досить брехати та нас утискати», «Стоп свавіллю влади», «Хто буде наступним?». З такими закликами молоді представники громадських організацій з різних міст України звернулися до міністра внутрішніх справ Віталія Захарченко з-під стін його установи.
Активісти говорять, що за останній час посилився тиск на учасників протестів. У регіонах з’явилося більше випадків, коли молодих представників громадських організацій затримують та безпідставно звинувачують в адміністративних правопорушеннях.
«Право на мирне зібрання – це дуже важливий принцип громадянського суспільства, тому ми хочемо щоб кожен активіст знав, що його участь у різних акціях не зашкодить йому чи його родині», - каже організатор акції Аліна Божнюк.
Активісти, які зібралися біля МВС, розповідають, що в Україні важко донести своє повідомлення про проблему до ширших мас та звернути на неї увагу влади тому що міліція стає на заваді цьому. Заходи до яких вдаються міліціонери різняться в залежності від того за що виступають активісти. Найбільш м’який метод – просто розігнати учасників акції та не дати їм озвучити своє повідомлення, радикальніші заходи – це використання сили.
«Я думаю, що вони намагаються нам закрити рота тому що бояться, інколи нашого месиджу, а інколи просто прагнуть не допустити, щоб акція стала масовою», - сказав Голосу Америки громадський активіст з Хмельницького Степан Кухнір.
Громадські активісти говорять, що будь-хто, хто планує приймати участь у протесті чи публічній акції ризикує наштовхнутися на правопорушення зі сторони міліції. Для того, щоб протидіяти цьому важливо знати власні права та мати при собі паспорт, адже якщо проведення акції відбувалося з дотриманням закону і її учасники знають свої права, представники правоохоронних органів не зможуть звинуватити їх в порушенні закону чи забрати до відділку.
«Міліція не буде чинити правопорушення проти тебе, якщо ти знаєш закон і якщо за тобою є когорта таких самих освічених людей», - сказав Голосу Америки громадський активіст з Луцька Андрій Сащук.
«Я був свідком, коли відбирали прапори або ламали намети, але якщо захід чисельний, то міліція цього робити не буде».
Молоді активісти переконані, що попри усі можливі перепони, публічні зібрання та мітинги - ефективний метод змусити державу дослухатися до людей. Серед своїх досягнень активісти називають прийняття закону «Про громадські об’єднання», питання що стосуються порушення прав конкретних громадян, мовне питання в окремих областях та інші.
«Право на мирні зібрання – це одна з найважливіших свобод, які дозволяють людині донести свою точку зору. Ми, молоді активісти, маємо амбіції, які намагаємося донести до політиків різного рівня», - сказав Кухнір. «Для нас, сидіти перед телевізором і всіх критикувати – не вихід, для нас – варіант вийти на вулицю та виловити свою точку зору».
В цьому учасники акції вбачають кардинальну відмінність між громадською активністю в Україні та закордоном. Якщо в Європі першими етапами боротьби за свої права стають написання резолюцій та прохань, а до мітингів вдаються в останню чергу, то, за словами Божнюк, в Україні перші етапи вже давно не діють, тому щоб чогось досягти, потрібно одразу переходити до акцій протесту, які стали єдиним методом достукатися до влади.
Люди стають жертвами переслідувань міліції і ми боїмося, що кожен з нас може стати наступним, тому ми вийшли з проханням припинити утиски молодих активістівАліна Божнюк.
Активісти, які зібралися біля МВС, розповідають, що в Україні важко донести своє повідомлення про проблему до ширших мас та звернути на неї увагу влади тому що міліція стає на заваді цьому. Заходи до яких вдаються міліціонери різняться в залежності від того за що виступають активісти. Найбільш м’який метод – просто розігнати учасників акції та не дати їм озвучити своє повідомлення, радикальніші заходи – це використання сили.
«Я думаю, що вони намагаються нам закрити рота тому що бояться, інколи нашого месиджу, а інколи просто прагнуть не допустити, щоб акція стала масовою», - сказав Голосу Америки громадський активіст з Хмельницького Степан Кухнір.
Вони не бояться поодиноких протестів – вони бояться, що це переросте у щось масове, тому ми дуже часто наштовхуємося на утиски зі сторони владиСтепан Кухнір
«Міліція не буде чинити правопорушення проти тебе, якщо ти знаєш закон і якщо за тобою є когорта таких самих освічених людей», - сказав Голосу Америки громадський активіст з Луцька Андрій Сащук.
«Я був свідком, коли відбирали прапори або ламали намети, але якщо захід чисельний, то міліція цього робити не буде».
Молоді активісти переконані, що попри усі можливі перепони, публічні зібрання та мітинги - ефективний метод змусити державу дослухатися до людей. Серед своїх досягнень активісти називають прийняття закону «Про громадські об’єднання», питання що стосуються порушення прав конкретних громадян, мовне питання в окремих областях та інші.
«Право на мирні зібрання – це одна з найважливіших свобод, які дозволяють людині донести свою точку зору. Ми, молоді активісти, маємо амбіції, які намагаємося донести до політиків різного рівня», - сказав Кухнір. «Для нас, сидіти перед телевізором і всіх критикувати – не вихід, для нас – варіант вийти на вулицю та виловити свою точку зору».
В цьому учасники акції вбачають кардинальну відмінність між громадською активністю в Україні та закордоном. Якщо в Європі першими етапами боротьби за свої права стають написання резолюцій та прохань, а до мітингів вдаються в останню чергу, то, за словами Божнюк, в Україні перші етапи вже давно не діють, тому щоб чогось досягти, потрібно одразу переходити до акцій протесту, які стали єдиним методом достукатися до влади.