Колишній президент Польщі, а нині – один із посланців ЄС до України Александр Квасневський, з огляду на зволікання Києва із виконанням умов для підписання угоди про асоціацію у Вільнюсі, пояснює журналістам: Україна, як свідчить багаторічний досвід, – це держава, яка потребує терпіння.
«Ситуація складна і чимраз напруженіша, а часу все менше. Багато знервованості у кожної зі сторін, емоції сильні, але працюємо. Я займаюся Україною вже понад 20 років і знаю, що терпіння – це найважливіша риса. Той, хто її втратить – не має шансів (на успіх – ред.). Але без праці немає ефекту, тож будемо працювати», – оптимістично заявляє у Брюсселі представник спостережної місії, який оцінює шанси на успіх української асоціації з ЄС на 50 відсотків.
У США привітали «історичний момент» для України, Грузії й Молдови
Напередодні конференція президентів Європарламенту одностайно вирішила продовжити роботу місії Кокса-Квасневського «до останньої хвилини, тобто, до самого вільнюського саміту».
Водночас, як пояснює Радіо Свобода член Європарламенту від Румунії Адріан Северин, «робити будь-які прогнози нам, євродепутатам, не годиться, бо це контрпродуктивно». «Процес зближення з Україною – складний, однак тут, у Брюсселі, схиляються до думки, що ця держава в приготуваннях до вільнюського саміту досягла значного прогресу, і це дає всі підстави вважати, що майбутня асоціація та зона вільної торгівлі між ЄС та Україною працюватимуть», – каже євродепутат і додає, що результати місії Кокса-Квасневського не слід оцінювати, не беручи до уваги існуючий контекст.
«Ми не можемо судити цей звіт без взяття до уваги контексту. До того ж, його не слід оцінювати без огляду на різноманітні аргументи (що мають місце – ред.) у цьому змаганні та послідовність пріоритетів», – каже Адріан Северин.
У ЄС запитують, чого насправді хоче Україна
Щодо справи Тимошенко, румунський парламентар дотримується такої позиції: її вирішення до Вільнюса дуже полегшило б ухвалення подальших рішень щодо української євроінтеграції, однак він вважає, що недоречно сприймати справу Тимошенко як передумову для підписання угоди.
«Висувати умови, як на мене, – це хибний підхід. Україна – незалежна держава. ЄС – теж об’єднання, конфедерація незалежних країн, зі своїми цінностями та можливостями ухвалення рішень. Не слід забувати, що Україна не збирається стати членом Євросоюзу, а лише хоче укласти з ним угоду про асоціацію. Треба вести переговори і, зрештою, робити відповідний крок. Тож, висувати умови між двома суверенними об’єктами – це непродуктивно та не відповідає правилам взаємоповаги», – зазначає Адріан Северин.
Європарламентар від Естонії Крістіна Оюланд у коментарі Радіо Свобода каже, що критеріїв підписання угоди ніхто не змінював. Тим часом, новини, які надходять з України справді дещо бентежливі. «Декілька елементів, включно із останніми відвідинами Москви президентом Януковичем дійсно викликають у Євросоюзі занепокоєння. Однак, роботу, націлену на максимальні результати у Вільнюсі, припиняти не треба», – вважає вона.
«Було передбачуваним те, що вплив і тиск, зокрема, з боку Кремля, будуть зростати. Днями у Брюсселі я чула, як Дмитро Рогозін (віце-прем’єр Росії – ред.) прямо і публічно пригрозив: якщо Україна підпише угоду з ЄС, то її громадянам треба запасатися додатковими зимовими пальтами. Однак це не слід сприймати серйозно. Україні треба просуватися далі до тісніших відносин та співробітництва із Євросоюзом», – додає Оюланд.
На питання, хто буде переможцем, а хто програє від того, що підписання угоди з ЄС можуть відкласти на пізніше, естонський європарламентар відповідає: «Якщо Україна не спроможеться підписати угоду, то я гадаю, пан Путін буде не лише щасливий, але й сприйме це, як велику перемогу. Тут постає питання: чого насправді хоче Україна? Якщо вона хоче стабільності, процвітання та – базованого на цінностях – майбутнього, то сьогодні вибір цього все ще залишається на столі. На тиск, який Україна наразі зазнає з боку Москви, просто не слід зважати. Треба продовжувати вперто йти далі. Інакше вона ніколи не отримає цієї угоди».
Щодо шансів на успіх підписати угоду про асоціацію з Україною депутати Європарламенту в мережі Twitter висловлюють різні думки. Якщо помірний оптимізм ще залишається у віце-президента установи Яцека Протасевича, то, скажімо, інший польський євродепутат Богуслав Сонік, вважає, що «Україна прощається з ЄС і обирає Росію».
«Ситуація складна і чимраз напруженіша, а часу все менше. Багато знервованості у кожної зі сторін, емоції сильні, але працюємо. Я займаюся Україною вже понад 20 років і знаю, що терпіння – це найважливіша риса. Той, хто її втратить – не має шансів (на успіх – ред.). Але без праці немає ефекту, тож будемо працювати», – оптимістично заявляє у Брюсселі представник спостережної місії, який оцінює шанси на успіх української асоціації з ЄС на 50 відсотків.
У США привітали «історичний момент» для України, Грузії й Молдови
Напередодні конференція президентів Європарламенту одностайно вирішила продовжити роботу місії Кокса-Квасневського «до останньої хвилини, тобто, до самого вільнюського саміту».
Водночас, як пояснює Радіо Свобода член Європарламенту від Румунії Адріан Северин, «робити будь-які прогнози нам, євродепутатам, не годиться, бо це контрпродуктивно». «Процес зближення з Україною – складний, однак тут, у Брюсселі, схиляються до думки, що ця держава в приготуваннях до вільнюського саміту досягла значного прогресу, і це дає всі підстави вважати, що майбутня асоціація та зона вільної торгівлі між ЄС та Україною працюватимуть», – каже євродепутат і додає, що результати місії Кокса-Квасневського не слід оцінювати, не беручи до уваги існуючий контекст.
«Ми не можемо судити цей звіт без взяття до уваги контексту. До того ж, його не слід оцінювати без огляду на різноманітні аргументи (що мають місце – ред.) у цьому змаганні та послідовність пріоритетів», – каже Адріан Северин.
У ЄС запитують, чого насправді хоче Україна
Щодо справи Тимошенко, румунський парламентар дотримується такої позиції: її вирішення до Вільнюса дуже полегшило б ухвалення подальших рішень щодо української євроінтеграції, однак він вважає, що недоречно сприймати справу Тимошенко як передумову для підписання угоди.
«Висувати умови, як на мене, – це хибний підхід. Україна – незалежна держава. ЄС – теж об’єднання, конфедерація незалежних країн, зі своїми цінностями та можливостями ухвалення рішень. Не слід забувати, що Україна не збирається стати членом Євросоюзу, а лише хоче укласти з ним угоду про асоціацію. Треба вести переговори і, зрештою, робити відповідний крок. Тож, висувати умови між двома суверенними об’єктами – це непродуктивно та не відповідає правилам взаємоповаги», – зазначає Адріан Северин.
Європарламентар від Естонії Крістіна Оюланд у коментарі Радіо Свобода каже, що критеріїв підписання угоди ніхто не змінював. Тим часом, новини, які надходять з України справді дещо бентежливі. «Декілька елементів, включно із останніми відвідинами Москви президентом Януковичем дійсно викликають у Євросоюзі занепокоєння. Однак, роботу, націлену на максимальні результати у Вільнюсі, припиняти не треба», – вважає вона.
Я чула, як віце-прем’єр Росії пригрозив: якщо Україна підпише угоду з ЄС, то її громадянам треба запасатися додатковими зимовими пальтамиКрістіна Оюланд
Чого насправді хоче Україна? Вибір все ще на століКрістіна Оюланд
Щодо шансів на успіх підписати угоду про асоціацію з Україною депутати Європарламенту в мережі Twitter висловлюють різні думки. Якщо помірний оптимізм ще залишається у віце-президента установи Яцека Протасевича, то, скажімо, інший польський євродепутат Богуслав Сонік, вважає, що «Україна прощається з ЄС і обирає Росію».
| Передрук з "Радіо Свобода" |
