Навчальний заклад незвичного формату відкрився у київському передмісті Пуща-Водиця. Тут запрацювала перша в Україні Академія лідерства – за взірцем лідерських академій, що успішно працюють в Ізраїлі. Фінансування Академії здійснює американський інвестиційний фонд Western NIS Enterprise Fund. Засновники називають Академію прообразом українського Оксфорду і Кембриджу.
Це не студентський табір і не зовсім виш. Тут не видають дипломів про спеціальність – тут плекають нову національну еліту. На офіційне відкриття до майбутніх лідерів завітав чинний президент. Їх 39 – юних і талановитих, щойно зі шкільної лави. В Академії вони проведуть майже рік, щоб вийти звідси зрілими людьми, які знають, чого хочуть для себе і своєї країни, -- пояснюють задумку ініціатори проекту.
«Мені здається, що зараз і в державному управлінні, і у військовій справі, і в політиці Україні системно бракує людей, які є творчими і які готові брати на себе відповідальність. І ці діти вже мають дуже високий потенціал. Коли вони його розвинуть тут, а далі доповнять освітою чи службою в армії чи іншими здобутками, в них буде надзвичайний життєвий шлях», - каже радник глави Адміністрації Президента Наталя Попович.
«Тільки молодь може країну змінити. Попередні генерації приходять уже з багажем усяким. А ці люди не мають того багажу, вони розуміють, що сила в їхніх руках. І вони своєю освітою і любов’ю до країни зможуть змінити державу на краще», - говорить президент фонду Western NIS Enterprise Fund Ярослава Джонсон.
«Лідерство дуже важливе для будь-якої країни. Якщо Академія виховує лідерів і їй це добре вдається – то це саме те, що Україні потрібно», - каже екс-посол США в Україні Джон Гербст.
Їх відбирали по кращих школах в усіх регіонах, включаючи Крим. Тут в Академії вони вивчають філософію і красномовство, практичну логіку і бойові мистецтва, влаштовують дослідницькі мандрівки Україною та волонтерствують у військовому госпіталі.
«Тут такий нестандартний формат спілкування. І теми не такі занудні, як у школі чи в університетах, а те, що дійсно потрібно для життя. І тому всім студентам цікаво тут навчатися», - ділиться враженнями Максим Вишнянчин зі Львова.
«Я хочу повернутись у своє місто і зробити його більш європейським. Інфраструктура, система навчання – все це дуже важливо, і я хочу підтягнути власне місто на вищий рівень», - каже Назар Бакуха зі Слов’янська.
Для багатьох із них Академія вже зараз змінила особисті плани на майбутнє. І вже зараз зрозуміло: цей зайвий рік між школою та університетом не виявиться для них «втраченим». Навпаки: дасть старт для злету. Фундатори обіцяють, що наступного року відкриють ще 4 академії в інших містах. Цей прообраз українського Оксфорду, вірять ініціатори, стане розсадником національної еліти нового зразка – такої, що любить Україну і мотивована їй служити.
