Президент Франції Еммануель Макрон та канцлер Німеччини Олаф Шольц оголосили, що готові їхати до Москви, щоб розмовляти з російським президентом Володимиром Путіним на тлі російських погроз щодо України.
Олаф Шольц поділився планами візиту в інтерв’ю німецькому суспільному телеканалу ZDF у середу 2 лютого.
«Скоро я розмовлятиму у Москві про необхідні питання. Йдеться про скоординовану політику Європейського Союзу і НАТО», - сказав канцлер, відомий обтічністю висловлювань.
...Пріоритет - діалог з Росією, деескалація і пошуки політичних умов виходу з кризи: чи це просування Мінських домовленостей.., чи також відновлення вимогливого діалогу з обох сторін...Еммануель Макрон
Німецький канцлер має зустрічатися з президентом США Джо Байденом 7 лютого у Білому Домі, і тема напруженості між Росією та Україною названа однією з головних.
Шольц в телеінтерв’ю заявив, що з одного боку Москві треба вказати на неприпустимість застосування накопичених Росією військ і про «високу ціну нападу на суверенітет і територіальну цілісність України».
Також він підкреслив, що Захід паралельно із проголошенням застережень повинен вести з Росією переговори.
Німецький уряд зазнав гострих докорів з боку України після того, як виявилося, що Німеччина не лише відмовляється, посилаючись на свої пацифістські принципи, постачати зброю для допомоги української обороноздатності, але й блокувала постачання зброї Україні з інших країн, зокрема у межах програми НАТО.
Критики стверджують, що Німеччина без застережень йде на співпрацю з Росією, і що у Берліні значний вплив мають російські гроші та зацікавлені німецькі компанії і політичні лобісти.
«Українці розчаровані несправедливою відмовою німецького уряду постачати Україні оборонну зброю. Цю страусину політику треба припинити», - заявив український посол у Берліні Андрій Мельник в інтерв'ю німецькому телебаченню.
Вимогливий діалог по французьки
Президент Франції Еммануель Макрон також заявив про готовність їхати на переговори до Москви на тлі його порівняно частих телефонних розмов з Кремлем.
«Зараз стосовно українського становища для мене пріоритет - діалог з Росією, деескалація і пошуки політичних умов для виходу з кризи: чи це здатність до просування стосовно Мінських домовленостей у ситуації України з Росією, чи також відновлення вимогливого діалогу з обох сторін, щоб уникнути підвищення напруженості в тому місці. Я дуже стурбований ситуацією в Україні», - сказав Макрон 2 лютого про його телефонні дзвінки з Кремлем.
Макрон повідомив, що готовий також їхати до Москви, але це «залежатиме від переговорів упродовж наступних годин».
Франція зараз відповідає за почергове головування у Європейському Союзі, і французький президент наголошує на особливій відповідальності Парижа за питання стабільності на континенті.
Еммануель Макрон часто робить наголос на важливості Росії для системи безпеки у Європі, і в нещодавньому коментарі він також підкреслив, що «порядку і безпеки» не буде, «якщо ми не можемо себе захищати і стримувати загрози, але також, якщо ми не будемо здатні будувати спільні рішення з усіма нашими сусідами».
По англійськи
Від імені британського прем’єр-міністра повідомили, що Борис Джонсон у телефонній розмові з президентом Путіним увечері 2 лютого «висловив стурбованість теперішньою ворожою активністю Росії на українському кордоні».
«Він наголосив на необхідності знайти шлях уперед з повагою до територіальної цілісності України і її правом на самозахист», - сказано у викладі розмови.
У повідомленні йдеться, що Джонсон відкинув домагання Путіна, щоб НАТО не дозволяло Україні вступити до оборонного союзу.
«Прем’єр-міністр підкреслив, що згідно з політикою відкритих дверей НАТО усі європейські демократії мають право прагнути членства в НАТО. Це право повністю стосується України», - каже Лондон.
Також у повідомленні вказано, що і британський, і російський керівники «погодилися застосувати дух діалогу в теперішній напруженій ситуації, щоб знайти мирне розв’язання».
У російському офіційному викладі цієї розмови підкреслено, що вони обговорювали, як пишуть у Кремлі, «внутрішньоукраїнську кризу» і «забезпечення довготермінових юридично зафіксованих гарантій безпеки Російської Федерації».
