Бен Годжес, генерал-лейтенант армії США у відставці згадує, коли навесні 2014-го він побачив відео з Криму з «зеленими чоловічками», йому одразу було зрозуміло, що – це професійні солдати.
“Тож думка про те, що це не російські солдати, була настільки смішною, що я не міг повірити, що інші одразу цього не зрозуміли. Я маю на увазі те, як вони носять зброю, це один із показників”, - каже Годжес.
З його думкою погоджується і колишній постійний представник США при НАТО Курт Волкер. За його словам, було очевидно, що за подіями у Криму стоїть Росія. Адже на той момент Москва вже мала досить потужне військове представництво на півострові, і тому легко могла проводити у Криму операції.
Це було пряме військове захоплення Росією, не таке кінетичне, як, можливо, під час вторгнення в Грузію в 2008 році, але дуже схоже.Колишній спеціальний посланник США в Україні курт Волкер
«Це було пряме військове захоплення Росією, не таке кінетичне, як, можливо, під час вторгнення в Грузію в 2008 році, але дуже схоже. І той факт, що наші тодішні лідери на Заході не мали чіткої позиції щодо цього, мене вразило», - пригадує Волкер.
Волкер також додає, що вона частково була пов`язана з бажанням адміністрації Барака Обами «перезапустити» відносини з Росією, і сподіваннями на те, що внутрішньо політична ситуація в країні міняється на краще.
«Ми знаємо, що це не реальні зміни, і тому ми повинні подумати, що це означає з точки зору російської політики. Тоді це було чітко зрозуміло. Але адміністрація Обами вірила в інше, і хотіла вірити в це якомога довше», - розповідає дипломат.
Наслідками слабкої реакції Заходу на події у Криму, за словами Волкера, заохотила Путіна розпочати операцію на Донбасі. У той же час у довгостроковій перспективі, події весни 2014-го року показали справжнє обличчя російської влади. Це стало одним з орієнтирів для Заходу у протидії Росії зараз.
«Урок Криму полягає у тому, що ми повинні висвітлювати все, що робить Росія, голосно говорити про це, щоб Путіну було соромно.Колишній спеціальний посланник США в Україні Курт Волкер
«Урок Криму полягає у тому, що ми повинні висвітлювати все, що робить Росія, голосно говорити про це, щоб Путіну було соромно. І щоб люди побачили, що він насправді тут провокатор. Він – агресор».
Годжес, у свою чергу, переконаний: останній події довкола загрози нового наступу Росії на Україну – також наслідки слабкої реакції заходу на події у Криму: «Немає виправданню тому, що світ повільно визнавав те, що відбувалося, поміж інших і Сполучені Штати. Ми не очікували, що європейський лідер використає силу, аби змінити суверенні кордони іншої держави. Але тепер нас цим не здивуєш. Я думаю Кремль більше не має довіри серед міжнародного співтовариства».
Серед інших наслідків анексії Криму директор російської програми Інституту МируДженсен називає і зменшення про-російського лобі у Європі, а також єднання європейських країн довкола механізму запровадження санкцій: «Пам’ятаєте, як кожні шість місяців була криза, як проголосують італійці, іспанці, французи, німці. Ви помітили, що це питання більше не виникає. Хіба тепер Європейський Союз не упорядкував політичні санкції як інструмент протидії Кремлю? ЄС зараз більш об`єднаний у протидії Кремлю».
Серед важливих змін у міжнародній політиці США, які були у тому числі зумовлені спочатку анексією Криму, а тепер - загрозою повномасштабного наступу на Україну з боку Росії, Дженсен називає злам у сприйнятті справжніх ворогів.
«Кілька останніх адміністрацій вважали, що Китай геополітично більш важливий, аніж Росія. Зараз же Росія - це центральне питання зовнішньої політики Байдена. Який урок вивчено? Що Росія – важлива, Росія - це загроза», - каже експерт.
Розмірковуючи про майбутнє окупованого Росією півострова експерти зазначають, що наразі найголовніше, що переважна більшість країн світу не визнала анексію.
«У 2018-му Держсекретар Майк Помпео видав декларацію, в якій прямо та чітко зазначалося, що США ніколи не визнають нелегальну анексію Криму. Тому ми маємо бути терплячими, і стежити за ти, що відбуватиметься», - каже Волкер.
Експерти погоджується з тим, що для вирішення ситуації з Кримом потрібно почекати. В той же час вони звертають увагу на те, що потрібно і далі протидіяти Росії, особливо у її намаганні переписати історію регіону.
