З початком війни курс гривні до долара зафіксовано. В воєнних умовах жорстке регулювання дозволило уникнути масштабної валютної кризи, говорять оглядачі. Однак, така політика змусила українців згадати, що таке чорний ринок валюти. Минулого тижня Нацбанк скасував деякі обмеження, включаючи ліміт націнки на продаж валюти банками.
Це наблизило банківський курс до вуличного, але українці за кордоном, а також експортери зіткнулись з "курсовими ножицями" – вони здають валюту по офіційному курсу, 29,25 грн за долар, а купують долар значно дорожче.
В інтерв'ю Forbes.ua заступник Голови Нацбанку Юрій Гелетій пояснив рішення Нацбанку небажанням витрачати "дефіцитні міжнародні резерви для впливу на ситуацію на готівковому ринку", а зосередитись на забезпеченні життєво необхідного імпорту.
Серед перших, хто виступив з критикою теперішньої політики Нацбанку стали представники ІТ-сектору. «Ми вже маємо відрив від фіксованого реального курсу і ця ситуація вона взагалі не стимулює експорт», - говорить Любомир Остапів, фінансовий консультант, ІТ.
Він вказує, що тепер «на жаль багато IT спеціалістів шукають способи, як взагалі не заводити валюту в Україну», адже через «курсові ножиці» їхній бізнес фактічно втрачає до тридцяти відсотків заробітку.
Британський економіст Тімоті Еш зауважує – нові курсові правила – вимушений хід Нацбанку. «Це надзвичайні заходи, бо Україна має ставити пріоритети, - говорить він, - однозначно потрібно тримати курс відносно стабільним і зберігати валюту, бо треба купувати зброю і платити за основні потреби України. Це можна зрозуміти».
Він переконаний: і Нацбанк, і Зеленський розуміють важливість ринкового курсу. Еш вірить - як Україна змусила світ повірити в можливість своєї військової перемоги, хоч спершу аналітики прогнозували швидке падіння Києва, так само Україні вдасться і зберегти власну валюту від краху під час війни.
Експерт вважає фіксований курс - вірною політикою після початку війни, але, зауважує Еш, Нацбанк має визначитись щодо курсової політики в середньостроковій перспективі.
"Гадаю, вони хочуть мати конкурентний курс валюти в середньостроковій перспективі, - вказує економіст. - Потрібен конкурентний курс, але без ризику фінансової кризи, а це складний баланс. Вони цього прагнуть і поки що це їм вдається".
Остапів же сподівається на діалог з владою. Він вказує, що згідно з останніми опітуваннями, 91% ІТ-спеціалістів роблять пожертви на Збройні сили України.
«Люди активно підтримують державу, заводили сюди свої доходи, тримали гроші в українських банках, в тому числі, в останні 3-4 місяці, активно підтримуючи фінансово оборону України».
Найбільшою проблемою, вказує Остапів, є множинний валютний курс.
«Ми всі розуміємо, що правильна відповідь - це плаваючий ринковий курс, - говорить аналітик. - На жаль, в умовах воєнного часу буде утопія зараз говорити, що Нацбанк може на нього піти, тому потрібні якісь половинчасті рішення, які будуть враховувати інтереси і експортерів, і IТ галузі, і імпортерів, які забезпечують критично необхідний імпорт для країни».
Вже незабаром Україна може отримати значну міжнародну допомогу, що означатиме приплив валюти до країни і зміцнення курсу. В США прийняли закон про 40 млрд дол допомоги Україні. З них 7,5 млрд доларів – грант в бюджет країни. Євросоюз пообіцяв виділення EUR 9 млрд макрофінансової допомоги до кінця року, а Німеччина та Канада надають приблизно по мільярду доларів через спеціальний рахунок МВФ.
Дивіться також: Курс гривні - що відбувається та чого чекати далі? Відео
